26 листопада 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2273/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С. ,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу,
встановив:
29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 наказом від 30.09.2019р. №776 та зобов'язати відповідача скасувати наказ від 30.09.2019 р. № 776 "Про результати службового розслідування" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 08.11.2019р. у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшло клопотання відповідача про залишення вказаного позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Положеннями ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У клопотанні відповідач посилається на порушення позивачем встановленого місячного строку звернення до суду обґрунтовуючи свої доводи тим, що з оскаржуваним наказом позивач ознайомлений 30.09.2019 року, а до суду звернувся з позовом лише 05.11.2019р., у той час як останній день звернення до суду є 30.10.2019р. Разом з тим, відповідачем не наведено жодного обґрунтування своїх доводів щодо звернення позивачем саме 05.11.2019р. Також не надано жодного доказу на підтвердження таких доводів. При цьому суд звертає увагу відповідача, що позовна заява подана до суду 29.10.2019р., що підтверджується судовим штампом.
Таким чином, клопотання відповідача є очевидно необґрунтованим та безпідставним.
Положеннями статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Цією ж нормою встановлено, що, якщо заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву заявнику без розгляду.
Права та обов'язки учасників справи закріплені у ст.ст.44, 47 КАС України. Так, відповідно до положень ст.44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Положеннями ст. 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках зловживання процесуальними правами.
Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до ст.44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Отже, заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду відповідач мав би спочатку пересвідчитись в обґрунтованості своїх доводів.
Таким чином, враховуючи, що позивачем додержані строки звернення до суду, клопотання відповідача про залишення позову жодним чином не обґрунтоване та суперечить дійсним обставинам, воно підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 167, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання..
Суддя Пекний А.С.