Справа № 560/2915/19
іменем України
22 листопада 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: Ленець І.Ю., представника відповідача: Венгера Д.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві заборгованість по Договору від 15.09.2015 року №952 в сумі 17584,65 грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн, та всі інші судові витрати розмір яких буде підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 15.09.2015 року між Спеціальним полком «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_1 та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту Державної служби охорони при МВС України укладено договір №952 про навчання за кошти СП «Титан» ОСОБА_1 по програмі початкової підготовки кандидатів в органи внутрішніх справ у Вінницькому ВПУ ДСО при МВС України. Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання перерахувати навчальному закладу кошти за підготовку відповідача за професією охоронник для служби в Спеціальному полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві, а відповідач зобов'язався після закінчення навчального закладу прибути на службу до СП «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві та відпрацювати мінімум три роки. Правонаступником СП «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві є Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві. Після закінчення навчання ОСОБА_1 було призначено на посаду молодшого інспектора батальйону поліції охорони №2. Однак, в порушення вимог договору відповідач звільнився зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). На підставі викладеного Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві просить стягнути з ОСОБА_1 вартість навчання у розмірі 17584,65 грн у зв'язку з порушенням умов договору.
Ухвалою суду від 25.09.2019 року позовну заяву Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.10.2019 у цій справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові пояснення, в яких вказав, що відповідно до п. 2.4 Договору №952 від 15.09.2015 року кандидат зобов'язується у разі неприбуття за призначенням або відмови стати до роботи відповідно до умов укладеного договору, відрахування з навчання або звільнення за негативними мотивами (за порушення дисципліни, службова невідповідність), звільнення за власним бажанням з органів внутрішніх справ, переводі за межі Підрозділу чи рішення Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України до закінчення визначеного договором строку, компенсувати всі витрати, що здійснив підрозділ у зв'язку з виплатою грошового утримання за час навчання, проведення навчання та утримання кандидата в навчальному закладі в порядку встановленим чинним законодавством України. Зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, якими б підтверджувався факт понесених ним витрат, які визначені в п. 2.4 вказаного договору. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 11 березня 2015 року між Спеціальним полком «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві (замовник) та Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України (виконавець) укладено договір №32 Гсп на закупівлю послуг з підготовки та навчання співробітників підрозділу Державної служби охорони при МВС України, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки за заявками замовника здійснювати у 2015 році підготовку та навчання співробітників по усіх категоріях кадрів атестованого складу та працівників замовника, а також їх перепідготовку, підвищення кваліфікації в порядку, визначеному нормативними актами МВС України та ДДСО при МВС України. Усі права та обов'язки сторін щодо направлення замовником кожного кандидата на навчання до виконавця, вартість послуг виконавця та строки проведення регулюються окремими договорами, які укладаються, сторонами з кожним кандидатом окремо і є невід'ємною частиною цього Договору.
15 вересня 2015 року між Спеціальним полком «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві (підрозділ), кандидатом на службу в органах внутрішніх справ України на посадах працівників міліції охорони ОСОБА_1 (кандидат) та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту Державної служби охорони при МВС України (навчальний заклад) укладено договір №952 про навчання за кошти Спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві з кандидатом на службу в органи внутрішніх справ України.
Відповідно до умов зазначеного договору №952 від 15.09.2015р. підрозділ зобов'язується перерахувати навчальному закладу кошти за підготовку по факту зарахування кандидата на навчання в розмірі 15685грн.13коп., а також вартість форменого одягу та стипендію на протязі трьох діб після надання навчальним закладом платіжної вимоги. Кандидат зобов'язується прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу та відпрацювати мінімум три роки (п.1.2, 2.3 договору).
Встановлено, що правонаступником Спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві є Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві.
Відповідно до розрахунку витрат на початкову підготовку ОСОБА_1 . Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві сплачено за навчання за період вересень-грудень 2015року кошти у розмірі 17584грн.65коп., а саме за початкову підготовку - 12790грн.53коп.; стипендія - 2034грн.66коп.; за речове майно - 2699грн.28коп.; за свідоцтво - 60грн.18коп.
По закінченню навчання відповідно до наказу Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві від 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора батальйону поліції охорони № 2, присвоївши звання «капрал поліції».
ОСОБА_1 . 09 вересня 2016 року подав рапорт про звільнення за власним бажанням.
Наказом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві від 12 вересня 2016 року №130 о/с ОСОБА_1 звільнено з 13 вересня 2016 року за власним бажанням відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років на день звільнення складає 1 рік 1 день.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон України № 580 VIII) визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції, а тому його служба є публічною.
Згідно з пунктом 1 Положення про Управління поліції охорони з фізичної безпеки у місті Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 19 вересня 2016 року № 876, Управління поліції охорони з фізичної безпеки у місті Києві є територіальним органом Національної поліції України, оперативно підпорядковуючись Департаменту поліції охорони.
Пунктом 3 указаного Положення визначено, що Управління поліції охорони з фізичної безпеки у місті Києві має статус юридичної особи публічного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частинами першою, третьою статті 73 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов'язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України. Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України.
Поліцейські після успішного закінчення курсу первинної професійної підготовки повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були направлені для проходження первинної підготовки, для подальшого проходження служби в поліції відповідно до цього Закону (частина четверта статті 73 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 74 Закону України № 580 VIII).
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку України (ч. 5 ст.74 Закону України № 580 VIII).
Згідно зі статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Згідно з абз.3 п.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261 визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Як встановлено вище, між СП «Титан» (підрозділ), кандидатом на службу в органах внутрішніх справ України на посадах працівників міліції охорони ОСОБА_1 (кандидат) та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту Державної служби охорони при МВС України (навчальний заклад) 15 вересня 2015 року укладено договір №952 про навчання за кошти СП «Титан» з кандидатом на службу в органи внутрішніх справ України.
Відповідно до пп. 2.4 п.2 вказаного договору, у разі неприбуття за призначенням або відмові стати до роботи відповідно до умов укладеного договору, відрахування з навчання або звільнення за негативними мотивами, звільнення з власним бажанням з органів внутрішніх справ, переводі за межі Підрозділу чи Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві, в інших випадках передбачених чинним законодавством України до закінчення визначеного договором строку, кандидат зобов'язується компенсувати всі витрати, що здійснив Підрозділ у зв'язку з виплатою грошового утримання за час навчання, проведення навчання та утримання Кандидата в навчальному закладі в порядку встановленому чинним законодавством України.
По закінченню навчання відповідно до наказу Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві від 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора батальйону поліції охорони № 2, присвоївши звання «капрал поліції».
ОСОБА_1 . 09 вересня 2016 року подав рапорт про звільнення за власним бажанням.
Наказом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві від 12 вересня 2016 року №130 о/с ОСОБА_1 звільнено з 13 вересня 2016 року за власним бажанням відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років на день звільнення складає 1 рік 1 день.
Відповідно до розрахунку витрат на початкову підготовку ОСОБА_1 . Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві сплачено за навчання за період вересень-грудень 2015року кошти у розмірі 17584грн.65коп., а саме за початкову підготовку - 12790грн.53коп.; стипендія - 2034грн.66коп.; за речове майно - 2699грн.28коп.; за свідоцтво - 60грн.18коп.
Зазначене підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями актів прийому - здачі виконаних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень 2016 року.
Крім того, позивачем Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві надано копії платіжних доручень, які підтверджуються факт оплати витрат на початкову підготовку відповідача, а саме платіжні доручення №2928 від 30.10.2015 року, №46 від 18.12.2015р., №3151 від 30.12.2015р., №458 від 29.02.2016р., №402 від 18.02.2016 року.
Разом із тим, не заслуговують на увагу посилання представника відповідача, що платіжні доручення не є належним доказом у справі, оскільки у графі «призначення платежу» зазначено договір №32Гсп від 11.03.2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №32Гсп від 11.03.2015 року про направлення кандидата на навчання до Вінницького вищого професійного училища Департаменту ДСО при МВС України, з ОСОБА_1 укладено договір на навчання за кошти СП «Титан» № 952 від 15.09.2015 року.
Відтак, оскільки відповідач після закінчення навчання був призначений на посаду, але звільнився за власним бажанням не пропрацювавши трьох років, суд дійшов висновку, що позивачем виконано обов'язок згідно умов договору, укладеного між сторонами, а відповідачем, в свою чергу, порушено взяті на себе зобов'язання, що є підставою для задоволення позову.
Водночас, посилання відповідача, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру виконаних послуг та фактично понесених витрат за договором №952 від 15.09.2015р., є безпідставними, оскільки витрати за навчання підтверджуються платіжними дорученнями, актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг наявними у матеріалах справи.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними та обґрунтованими доказами заявлених позовних вимог Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві про стягнення заборгованості у розмірі 17584,65 грн з відповідача, які були понесені позивачем у зв'язку із навчанням та утриманням відповідача у навчальному закладі за період з 12.09.2015 року по 30.12.2015 року.
З огляду на викладене позовні вимоги Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи викладене, понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з даним позовом у сумі 1921,00 грн, не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві суму витрат 17584,65 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири грн 65 коп.) пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, Вінницькому вищому професійному училищі Державної служби охорони при МВС України.
Відмовити Управлінню поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві в стягненні з відповідача судового збору в сумі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 листопада 2019 року
Позивач:Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (вул. Василя Чумака, 8А, м. Київ, 03065 , код ЄДРПОУ - 40109105)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя П.М. Майстер