Справа № 308/7996/19
Іменем України
26 листопада 2019 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого: Джуги С.Д.,
суддів: Собослоя Г.Г., Куштана Б.П.
імена (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2019 року у складі судді Данко В.Й., про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,-
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - визнано неподаною та повернуто позивачу.
Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати дану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у судді суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без руху та в подальшому для її повернення позивачу.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 липня 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху із зазначенням, що така подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують кожні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, враховуючи позовну вимоги про позбавлення батьківських прав, у відповідності до ч.4 ст.19 СК України позивачем не було залучено в якості третьої особи органу опіки та піклування та не надано суду відповідний висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 позивачу . Для усунення цих недоліків судом був встановлений строк до 02 серпня 2019 року.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав передбачених ст.185 ЦПК України, оскільки в установлений в ухвалі строк недоліки позовної заяви не усунуті.
Проте, до зазначених висновків суддя суду першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, які регулюють питання про залишення заяви без руху та її повернення.
Як зазначено в частинах 1,2 ст.185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
В оскаржуваній ухвалі зазначено, що в зазначений в ухвалі строк позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Однак, рекомендоване повідомлення про вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12 липня 2019 року в матеріалах справи відсутнє.
Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення з копією вищевказаної ухвали повернулось до суду першої інстанції без вручення, про що свідчить конверт наявний в матеріалах справи (а.с.23-24).
Тобто, на момент винесення оскаржуваної ухвали (19 серпня 2019 року) в матеріалах справи не було доказу про отримання позивачем копії ухвали від 12 липня 2019 року.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя першої інстанції не врахував дані обставини і вище зазначені вимоги процесуального закону та не пересвідчився в тому чи вручена ухвала про залишення позовної заяви без руху від 12 липня 2019 року позивачу.
Крім того, суддею першої інстанції не взято до уваги, що обґрунтовувати в позові свої вимоги та зазначати певні докази на підтвердження обставин, які вказані в позові, є диспозитивне право позивача, гарантоване цивільно - процесуальним законом.
А тому, на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, оскільки кожна сторона вправі розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд і не позбавлена права подавати відповідні докази на наступних стадіях судового розгляду, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред'явлених позовних вимог, при цьому сама оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в судді суду першої інстанції не було правових підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вказаних обставин, ухвала судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2019 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2019 року.
Головуючий:
Судді: