Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 листопада 2019 р. Справа № 520/11079/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу викладене в Протоколі відповідача від 09.04.2019 року;
- визнати бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії - протиправною та зобов'язати його вчинити певні дії - призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.04.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав 18.11.2019 року до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.04.2018 року до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернувся представник ОСОБА_1 , із особистою заявою позивачки про призначення їй пенсії за віком.
До заяви були додані наступні документи: копія засвідчення підпису ОСОБА_1 від 05.04.2018 №140/2018 на-1 арк.; копія апостилю від 09.04.2018 №46826/12 на 1 арк.; копія довіреності на представництво інтересів від 05.04.2018 на 4 арк.; копія засвідчення перекладу від 05.04.2018 № 136/2018 на 1 арк.; копія посвідчення особи ОСОБА_1 з перекладом на 3 арк.; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_5 від 25.08.1973 на 1 арк.; копія трудової книжки ОСОБА_1 від 01.04.1971 на 7 арк.; копія трудової книжки ОСОБА_1 від 01.09.1988 на 4 арк.; копія диплому серії НОМЕР_4 , виданого Куп'янським медичним училищем від 01.03.1971 на ім'я ОСОБА_2 на 2 арк.; копія засвідчення підпису ОСОБА_1 , від 05.04.2018 на 1 арк.; копія заяви ОСОБА_1 , про призначення пенсії за віком від 05.04.2018 на 2 арк..
Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у формі протоколу про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 11.05.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з ненаданням необхідних документів та відсутністю загального страхового стажу.
18.07.2018 року до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова повторно звернувся представник ОСОБА_1 , із заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви були додані наступні документи: документ про засвідчення підпису ОСОБА_1 від 05.04.2018 №141/2018 на 1 арк.; апостиль від 09.04.2018 № 46826/11 на 1 арк.; копія довіреності на представництво інтересів від 05.04.2018 на 4 арк.; заява на призначення пенсії від 05.04.2018; паспорт ОСОБА_4 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 27.10.2006; картка фізичної особи - платника податків ДПА в Запорізькій області із ідентифікаційним номером, видана на ОСОБА_4 ; засвідчення підпису від 05.04.2018 №140/2018; апостиль від 09.04.2018 № 46826/12 на 1 арк.; посвідчення особи ОСОБА_1 , з перекладом; картка фізичної особи - платника податків із ідентифікаційним номером, видана на ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_5 від 25.08.1973 на 1 арк.; трудова книжка ОСОБА_1 , від 01.04.1971; трудова книжка ОСОБА_1 від 01.09.1988; диплом серії НОМЕР_4 , виданий Куп'янським медичним училищем від 01.03.1971 на ім'я ОСОБА_2 на 2 арк.; копії довідок про заробітну плату ОСОБА_1 , за період з вересня 1978 по лютий 1997 №31-34 від 11.05.2018, виданих Комунальним закладом охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 30» на 4 арк.; копія листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 04.05.2018 № 9822/В-11 на 1 арк.
З наданих документів вбачається, що представником ОСОБА_1 , до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова повторно не надані паспорт громадянина України (внутрішній), документ про місце проживання (реєстрації) особи та вік.
Діюче пенсійне законодавство України не передбачає будь - яких винятків стосовно встановленого порядку звернення за призначенням пенсії та переліку необхідних документів для громадян України, що виїхали за кордон.
Статтею 26 Закону №1058 передбачено право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності з 1 січня 2018 по 31 січня 2018 - не менше 25 років.
23.07.2018 року Пенсійний фонд протоколом про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з ненаданням необхідних документів та відсутністю загального страхового стажу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року №520/8645/18 - у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року №520/8645/18 - апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі № 520/8645/18 - скасовано.
Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.
В іншій частини позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова винесено протокол від 09.04.2019 року про повторний розгляд звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.07.2018 через представника за дорученням ОСОБА_4 , про призначення пенсії за віком, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 520/8645/18.
В якому зазначено, що до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернувся уповноважений представник ОСОБА_1 , від 09.04.2019 року про призначення пенсії за віком. Разом із заявою були надані: засвідчення підпису ОСОБА_1 , №141/2018 від 05.04.2018; апостиль від 09.04.2018 року № 46826/11; заява ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.04.2018 року; паспорт громадянина України ОСОБА_4 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області від 27.10.2006 року; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_4 з ідентифікаційним номером; довіреність від 05.04.2018 року; засвідчення підпису № 140/2018 від 05.04.2018; апостиль від 09.04.2018 року № 46826/12 на 1; засвідчення перекладу № 136/2018 від 05.04.2018; апостиль від 09.04.2018 року № 46826/16; посвідчення особи ОСОБА_1 з перекладом; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_5 від 25.08.1973 року на 1 арк.; трудова книжка ОСОБА_1 від 01.04.1971 року; трудова книжка ОСОБА_1 від 01.09.1988 року; диплом серії НОМЕР_3 , виданий Куп'янським медичним училищем від 01.03.1971 на ім'я ОСОБА_2 року; копії довідок про заробітну плату вересня 1978 року по лютий 1997 року виданих Комунальним закладом охорони; копія листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 04.05.2018 №9822/В-11 на 1 арк.
Вказаним вище протоколом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 09.04.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з ненаданням необхідних документів та відсутністю загального страхового стажу.
Вважаючи, що вказане рішення (протокол) порушує право позивача на соціальний захист, є незаконним і таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що згідно ч. 4-5 ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно ст. 370 КАС України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (в подальшому - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.5 розділу І "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (п. 1.7 розділу І "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1).
Згідно із п. 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про перерахунок пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для перерахунку пенсії орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку пенсії (п. 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).
Тобто, вищезазначеними нормами встановлено, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Суд зазначає, що Протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 09.04.2019 року у відповідь на заяви представника ОСОБА_1 , про призначення їй пенсії, за змістом та формою не можуть вважатися "відмовою" у розумінні ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у визначений законом строк.
Таким чином, суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язує орган Пенсійного фонду прийняти саме рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії або відмову у призначенні пенсії.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у визначений законом строк, то належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача, як правонаступника - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова прийняти відповідне рішення, тобто, рішення про призначення або рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача щодо не призначення пенсії - протиправною та зобов'язати його вчинити певні дії - призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.04.2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні вищевказаних вимог, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу та оцінювати наявність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" до прийняття вказаного рішення пенсійним органом.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує приписи ч. 4 ст. 245 КАС України та вважає, що для належного захисту порушеного права позивача належить зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Крім того, суд зазначає, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі по тексту - Закон України №1058-IV).
Відповідно до статті 8 зазначеного Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.
Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Перелік документів для призначення, перерахунку пенсії визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (далі по тексту - Порядку №22-1).
Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п. 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Згідно п. 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.
Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про громадянство України» якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Згідно ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, ненадання, саме паспорту громадянина України, не є підставою для відмови у призначені пенсії.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) викладене у протоколі від 09.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву 18.07.2018 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено та підписано 26 листопада 2019 року.
Суддя Ю. О. Супрун