Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
25 листопада 2019 р. № 520/9289/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Красноградського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (63304, вул.Бєльовська, буд.90, м.Красноград, Харківська область), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м.Харків, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Красноградського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо заяви про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Красноградський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених раніше сум, у розмірі шести мінімальних пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент нарахування пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та є інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Красноградському відділі з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію, призначену йому відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 03.09.2019 позивач звернувся до Кегичівського відділу Красноградського відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент нарахування пенсії, за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. з урахуванням фактично виплачених сум. Проте, листом від 04.09.2019 №67/02.13-20 позивачу відмовлено у перерахунку його пенсії. Вважаючи, що його соціальні права порушено звернувся до суду та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року відкрито спрощене провадження по справі.
Ухвалою суду від 06.11.2019 року залучено в якості другого відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи та була отримана останніми, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали суду відповідачами надано відзив, в якому представник відповідачів просив суд відмовити у задоволені позову, та зазначив, що положеннями Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідач також зазначив, що нормативно-правові акти, які видані КМУ в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_2 , виданого 14.08.2019 року та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.
Згідно вкладки посвідчення Серії НОМЕР_3 виданого 02.07.2019 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (а.с.6).
Відповідно експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії №340 від 22.03.2000 року та довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ХАР-07 №039900 від 29.04.2009 позивач є інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.13, 14).
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Кегичівському відділі Красноградського відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію, призначену йому відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
03.09.2019 позивач звернувся до Кегичівського відділу Красноградського відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент нарахування пенсії, за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. з урахуванням фактично виплачених сум (а.с.15).
Відповідач листом від 04.09.2019 №67/02.13-20 відмовив позивачу у перерахунку його пенсії за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р, оскільки під час перерахунку пенсії позивача Управління керувалось чинним законодавством України в тому числі ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Визначений розмір пенсії зміниться лише в разі внесення відповідних змін до законодавчих актів, що регламентують їх розмір та порядок призначення (а.с.16).
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі за текстом Закон №796-XII).
Відповідно ст.49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно положень ст.50 Закону №796-XII (у редакції на час виникнення правовідносин, які в межах позовних вимог, є спірними), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно ч.4 ст.54 Закону №796-XII, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ, який набув чинності з 01.01.2008р., внесено зміни до ст.50 та ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Положеннями п.28 Розділу ІІ передбачено: з 01.01.2008р. особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам ІІ групи - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2008р. - у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІІ групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно п.6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008: "рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними".
Отже, враховуючи викладене, з 22.05.2008 застосуванню підлягали положення ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд також зазначає, 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання п. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З позовної заяви вбачається, що у період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. включно нарахування та виплата відповідачем позивачу пенсії проводилася у розмірі, визначеному постановою КМУ "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету" від 06 липня 2011 року №745 та постановою КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210. Відповідач таке твердження у відзиві не заперечував.
Позивач наполягає, що в період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. його пенсія повинна була нараховуватися та виплачуватися відповідачем відповідно до положень статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З 01 січня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком №1210, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
З вищевикладеного вбачається, що з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, враховуючи дослідженні обставини справи та положення законодавства зі спірних питань, суд доходить висновку, що в період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. відповідач повинен був нараховувати та виплачувати пенсію позивачу у розмірі 8 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно положень ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, відповідачем не було доведено правомірність вчинених дій щодо відмови у перерахунку позивачу пенсійних виплат з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а томі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного ст.122 КАС України, оскільки про порушення свого права на проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 року ОСОБА_1 дізнався з листа відповідача №67/02.13-20 від 04.09.2019 р., а з позовом до суду звернувся 11.09.2019 року, тобто, в межах строку, встановленого законодавством.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 р. по справі №522/6810/17.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як громадянин віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 242, 243, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноградського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Красноградського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірі шести мінімальних пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент нарахування пенсії та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко