справа №520/11467/19
Україна
про повернення позовної заяви
25 листопада 2019 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСА ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДФС України у Харківській області, Державної фіскальної служби України про 1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1133558/41926985 від 05 квітня 2019 року; 2) зобов'язати відповідачів зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «АКСА ТРЕЙДІНГ» податкову накладну № 3 від 21 березня 2019 року подану на реєстрацію 29 березня 2019 року (реєстраційний номер документа 9059667416), -
встановив:
29.03.2019р. заявником було подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) податкову накладну №3 від 21.03.2019р.
05.04.2019р. ГУ ДФС у Харківській області в особі Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1133558/41926985 про відмову у реєстрації в Реєстрі згаданої податкової накладної.
Заявник ініціював процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, унаслідок чого 17.04.2019р. ДФС України було прийнято рішення №22553/41926985/2 про відхилення скарги на рішення ГУ ДФС у Харківській області в особі Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.04.2019р. №1133558/41926985
25.10.2019р. рішення ГУ ДФС у Харківській області в особі Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.04.2019р. №1133558/41926985 було оскаржено заявником до суду.
Ухвалою суду від 01.11.2019р. позов було залишено без руху у зв'язку із зверненням особи до суду поза межами процесуального строку та відсутністю доказів оплати судового збору у повному обсязі.
На виконання цієї ухвали заявник зазначив, що заявлені вимоги співвідносяться як основна вимога і похідна вимога, а звернення до суду обумовлено існуванням стабільної судової практики.
Вирішуючи питання усунення заявником недоліків позову, суддя виходить з таких підстав та мотивів.
Статтею 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень .
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень(ч.4).
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
В постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 зроблений висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вже було зазначено вище, позивач скористався правом оскарження в досудовому порядку вирішення спору шляхом подання скарги на оскаржуване рішення до ДФС України, за результатами розгляду якої 17.04.2019 року прийнято рішення Комісії з розгляду скарг №22553/41926985/2, яким скаргу залишено без задоволення.
В клопотання про поновлення строків, позивача зазначив, що ним було отримано рішення за результатами розгляду скарги 17.04.2019 року.
Отже, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 29.10.2019 року, з пропуском спеціальних скорочених строків звернення до суду, які встановлені ч. 4 ст. 122 КАС, а саме після використання позивачем досудового порядку вирішення спору.
Щодо вказаних доводів позивача з приводу поважності пропуску строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Доказів існування стабільної та незмінної практики Верховного Суду з питання строків звернення до суду у разі попереднього застосування механізму адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, на яку посилається позивач, текст поданого заявником клопотання не містить.
Судом такої практики не виявлено.
Посилання на два рішення Верховного Суду (від 14.02.2019р. по справі №813/4921/17 та від 17.07.2019р. по справі №640/46/19) не може бути кваліфіковано як поважна причина несвоєчасного подання позову, адже постанова Верховного Суду від 14.02.2019р. по справі №813/4921/17 стосувалась зовсім іншого предмету спору ніж оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Постанова ж Верховного Суду від 17.07.2019р. по справі №640/46/19 була винесена у хронологічному вимірі значно пізніше від оскарженого рішення контролюючого органу (05.04.2019р.), а тому об'єктивно не може бути сприйнята як розумне виправдання несвоєчасного звернення до суду.
Таким чином, судом не виявлено доказів існування поважних та об'єктивно нездоланних причин, які спричинили несвоєчасне звернення заявника до суду.
З приводу судового збору суд зазначає, що вимога про зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Реєстрі звернута заявником одночасно до двох незалежних, самостійних та окремих владних суб'єктів, а саме: ДФС України та ГУ ДФС у Харківській області.
Між тим, у розумінні п.23 ч.1 ст.4 КАС України основна та похідна вимога мають стосуватись виключно одного і того ж учасника суспільних правовідносин, який унаслідок задоволення основної вимоги обтяжується обов'язком вчинення певного діяння.
У спірних правовідносинах факт такого співпадіння відсутній.
Окрім того, скасування рішення контролюючого про відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі безумовно призводить до необхідності зареєструвати податкову накладну лише у разі відсутності інших чітко визначених законом перепон.
Ані у тексті позову, ані у тексті клопотання про виправлення недоліків позову не доведено існування означеного імперативного причино-наслідкового зв'язку.
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що вимоги ухвали про залишення позову без руху заявником не виконані.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 122, 123, 169, 170, 241-243, 248. 256, 295 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Клопотання про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позов - повернути заявникові.
Роз'яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Роз'яснити, що скарга може бути подана згідно ч.1 ст.297 КАС України у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В.Старосєльцева