Справа №500/2116/19
21 листопада 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Канюка Н.В.
представників позивача Сторчак О.З., Андрійчука В.П.
представника відповідача Маркевич С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Тернопільській області до відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" про застосування заходів реагування,
Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" (далі - відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування до ВАТ "Тернопільобленерго" шляхом анулювання дозволу №027.16.61 від 29.02.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.02.2016 року ВАТ "Тернопільобленерго" отримано дозвіл №027.16.61 на виконання робіт підвищеної небезпеки. Під час позапланової перевірки, проведеної на підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 09.07.2019 року №21-Н "Про призначення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком у ВАТ "Тернопільобленерго", встановлено, зокрема, що відповідачем не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В, електричного устаткування електричних станцій та мереж (комплектна трансформаторна підстанція КТП №5, зав №15422, рік випуску 1971 СРСР, з трансформатором силовим типу ТМ 63/10, зав №063180, рік випуску 1999 Україна). На думку позивача, ВАТ "Тернопільобленерго" не забезпечено дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, що призвело до настання нещасного випадку, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, 15.10.2019 року ВАТ "Тернопільобленерго" подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що в акті розслідування нещасного випадку встановлено, що причиною такої події стали організаційні причини, а не недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл. Враховуючи незамінну потребу у послугах, які надає ВАТ "Тернопільобленерго", та зважаючи на відсутність загрози життю та здоров'ю людей під час виконання робіт підвищеної небезпеки, відсутність невиконання вимог припису, про що повідомлено позивачу, відповідач стверджує про недоцільність та відсутність підстав для анулювання спірного дозволу.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі. Вказали, що при анулюванні судом дозволу від 29.02.2016 року №027.16.61, ВАТ "Тернопільобленерго" зможе виконувати частину ремонтних робіт на діючих електроустановках напругою понад 1000 В за окремими деклараціями, які видаються протягом п'яти днів з моменту подачі відповідної заяви. Яким чином виконувати інші роботи на які надає дозвіл від 29.02.2016 року №027.16.61 - обгрунтувань не надали.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Додатково вказав, що на території Тернопільської області немає жодної іншого підприємства, яке має право виконувати роботи з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування та реконструкції устаткування підвищеної небезпеки - електричного устаткування електричних мереж напругою 1000 В, а відповідно задоволення вимог позивача може призвести до звільнення великої кількості працівників ВАТ "Тернопільобленерго" та відключення від електропостачання значної кількості споживачів електроенергії.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Тернопільській області 29.02.2016 року видано ВАТ "Тернопільобленерго" дозвіл №027.16.61 виконувати роботи підвищеної небезпеки, зокрема із монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування та реконструкції устаткування підвищеної небезпеки - електричного устаткування електричних мереж напругою 1000 В (до 110 кВ) терміном дії від 29.02.2016 року по 28.02.2021 року (а.с.18).
На підставі наказу від 09.07.2019 року №21-Н "Про призначення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком у ВАТ "Тернопільобленерго" (а.с.11), направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання від 10.07.2019 року №433 (а.с.12), Управлінням Держпраці у Тернопільській області проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання ВАТ "Тернопільобленерго" з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами перевірки 24.07.2019 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області складено акт №18/131/19/1, яким встановлено наступні порушення (а.с.8-10):
підприємством не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В, електричного устаткування електричних станцій та мереж (комплектна трансформаторна підстанція КТП №5 зав №15422, рік випуску 1971 СРСР, з трансформатором силовим типу ТМ 63/10, Зав №063180, рік випуску 1999 Україна), що є порушенням ст.21 Закону України "Про охорону праці", п.8 додатку 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки";
не закритий на замок двері КТП №5 РУ -0,4 що є порушенням ст.14 Закону України "Про охорону праці", п.5.1.12 НПАОП 40.1-1.01-97 "Правил безпечної експлуатації електроустановок";
у "Журналі обліку та зберігання засобів захисту" не зроблено запис про несправність та вилучення з експлуатації покажчика напруги 10кВ, інв. №2, що є порушенням ст.13 Закону України "Про охорону праці", п.4.2.6 НПАОП 40.1-1.07-01 "Правил експлуатації електрозахисних засобів".
Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Зі змісту ст.38 Закону України "Про охорону праці" слідує, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Отже повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб'єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 року у справі №819/348/17.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Положеннями ст.21 Закону України "Про охорону праці" визначено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно- технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Згідно п.3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107 (далі - Постанова № 1107), висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.
Як видно з акту перевірки №18/131/19/1 від 24.07.2019 року, позивач дійшов висновку про те, що відповідачем допущено порушення вимог:
ст.21 Закону України "Про охорону праці", п.8 додатку 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" - не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В, електричного устаткування електричних станцій та мереж (комплектна трансформаторна підстанція КТП №5 зав №15422, рік випуску 1971 СРСР, з трансформатором силовим типу ТМ 63/10, Зав №063180, рік випуску 1999 Україна);
ст.14 Закону України "Про охорону праці", п.5.1.12 НПАОП 40.1-1.01-97 "Правил безпечної експлуатації електроустановок" - не закритий на замок двері КТП №5 РУ-0,4;
ст.13 Закону України "Про охорону праці", п.4.2.6 НПАОП 40.1-1.07-01 "Правил експлуатації електрозахисних засобів" - у "Журналі обліку та зберігання засобів захисту" не зроблено запис про несправність та вилучення з експлуатації покажчика напруги 10кВ, інв. №2.
На підставі даного акта, 24.07.2019 року позивачем винесено припис №18/131/19/19, про виконання вимог якого відповідач повідомив листом від 05.08.2019 року №3709/41 (а.с.34), зазначивши також про недоречність твердження про неотримання підприємством дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В, електричного устаткування електричних станцій та мереж, що підтверджено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 27.05.2019 року у справі№500/2660/18 (а.с.38-44).
В силу приписів ч.4 ст.78 КАС України суд враховує обставини, встановлені Восьмим апеляційним адміністративним судом в постанові від 27.05.2019 року у справі№500/2660/18 за позовом ВАТ "Тернопільобленерго" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги припису.
На виконання вимог Постанови №1107 для отримання дозволу на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, та відповідно до умов договору, укладеного між ВАТ "Тернопільобленерго" та Державним підприємством "Тернопільський експертно-технічним центром Держпраці" на виконання робіт (послуг) №15-Д-0811/168 від 30.06.2015 року, ДП "Тернопільський експертно-технічний центр Держпраці" проведено експертизу документації і обстежено виробничу базу товариства щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки і експлуатувати устаткування підвищеної небезпеки (а.с.56-57).
Висновок № 61.02.2.02.-0811.-2.15 від 18.11.2015 року щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки з дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, затверджений директором ДП "Тернопільський експертно-технічний центр Держпраці" 18.11.2015 року. Мета експертизи - оцінка стану охорони праці та безпеки промислового виробництва ВАТ "Тернопільобленерго" під час експлуатації заявленого устаткування підвищеної небезпеки при транспортуванні та збуті електричної енергії, експлуатації, ремонті конструкцій, лінійної арматури, повітряних та кабельних ліній електропостачання напругою до 1101 кВ, технічному обслуговувані та ремонті електричних мереж, споруд (Розділ І Висновку експертизи).
За результатами експертизи зроблено висновок щодо стану охорони праці та безпеки, зокрема, що ВАТ "Тернопільобленерго" додержується вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявленого устаткування підвищеної небезпеки при транспортуванні та збуті електричної енергії, експлуатації, ремонті конструкцій, лінійної арматури, повітряних та кабельних ліній електропостачання напругою до 110 кВ, технічному обслуговуванні та ремонті електричних мереж, споруд (вид діяльності за КВЕД 35.12), а саме: електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (до 110 кВ) (п.15), електричне устаткування електричних мереж, трансформаторних підстанцій ТП-110/35,0 кВ, ТП-110/10,0 кВ, ТП-35/10,0 кВ, ТП-10/0,4 кВ.
Після отримання позитивного експертного висновку ВАТ "Тернопільобленерго" 16.02.2016 року звернулось до Управління Держпраці у Тернопільській області з заявою про надання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, в тому числі, електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (до 110 кВ) (п.15.), та електричного устаткування електричних мереж, трансформаторних підстанцій ТП-110/35,0 кВ, ТП-110/10,0 кВ, ТП-35/10,0 кВ, ТП-10/0,4 кВ.
За результатами розгляду заяви товариства від 16.02.2016 року №749/35 та висновку експертизи №61.02.2.02-0811-2.15, що подані відповідно до вимог п.9 Постанови № 1107, Управлінням Держпраці у Тернопільській області видано дозвіл №028.16.61 терміном дії з 29.02.2016 року по 28.02.2021 року на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки.
Той факт, що в даному дозволі не вказано об'єктів електричного устаткування електричних станцій та мереж технологічного обладнання напругою понад 1000 В, не свідчить що ВАТ "Тернопільобленерго" не виконало встановлених законодавством вимог і йому було відмовлено у видачі такого дозволу.
Стаття 21 Закону України "Про охорону праці" містить вичерпний перелік підстав за яких умов орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу. Зокрема, в разі: неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог; подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви; встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Суд погоджується з твердженням, що згідно п.10 Постанови №1107 у разі відмови у видачі дозволу Управління Держпраці у Тернопільській області протягом 10 днів направляє обґрунтоване рішення про відмову у видачі дозволу на експлуатацію електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою вище 1000 В. У разі коли в установлений строк роботодавцеві, виробникові або постачальникові не видано або не надіслано дозвіл чи рішення про відмову у його видачі (п.10 Постанови №1107), він має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, зазначені в його заяві, згідно із Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" - п.6 ст.4-1.
Жодного рішення про відмову у видачі дозволу на адресу ВАТ "Тернопільобленерго" не надходило, при цьому, позивач не довів існування такого рішення.
Відтак, відповідно до ст.1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в такому разі застосовується принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Отже, суд констатує, що факт відсутності порушення про неотримання дозволу відповідачем на експлуатацію устаткування понад 1000 В, який підтверджується постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 року у справі №500/2660/18.
Крім того, наявний у відповідача дозвіл №027.16.61 від 29.02.2016 року на виконання робіт підвищеної небезпеки в діючих електроустановках понад 1000 В, про анулювання якого просить позивач, за відсутності дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки напругою понад 1000 В, був б недоцільним при здійснені господарської діяльності ВАТ "Тернопільобленерго", що полягає в розподілу (передачу) електричної енергії електричними мережами.
Безпідставним є і посилання позивача як на підставу для анулювання дозволу, відповідно до норм ст.21 Закону України "Про охорону праці", виникнення нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Як слідує з висновку акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 08.07.2019 року 0 11 год. 35 хв. у Борщівському РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", від 29.07.2019 року, нещасний випадок із електромонтером з експлуатації розподільчих мереж Борщівського РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" пов'язаний з виробництвом (а.с.13-17).
Однак, причини настання нещасного випадку встановлено організаційні, що не пов'язує можливість застосування заходів реагування судом шляхом анулювання дозволу №027.16.61 від 29.02.2016 року.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі №819/1850/17 зазначив, що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Суд вважає, що анулювання дії дозволу №027.16.61 від 29.02.2016 року наданому ВАТ "Тернопільобленерго", як єдиному монополісту на експлуатацію електричного устаткування та електричних мереж понад 1000 В, в причинно - наслідковому зв'язку об'єктивно може призвести до припинення здійснення, зокрема, ремонтних робіт на високовольтних мереж та відповідно відключення від електроенергії значної кількості користувачів у тому числі: лікарень, водоканалізаційних мереж, промислових підприємств.
З наведеного суд дійшов висновку, що у даному випадку, застосування обраного заходу реагування після усунення виявлених порушень втрачає сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування та може призвести до надмірного порушення соціальних і економічних прав інших суб'єктів, більше того, енергетичної безпеки Тернопільської області.
Виходячи з наведених обставин у сукупності, оцінивши співмірність заходу реагування тим порушенням, які були виявлені та усунуті на час розгляду справи, а також з огляду на необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, суд вважає безпідставними та необгрунтованими вимоги про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу №027.16.61 від 29.02.2016 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наслідками судового розгляду Управління Держпраці у Тернопільській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в позові обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити в позові правління Держпраці у Тернопільській області до відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" про застосування заходів реагування шляхом анулювання дозволу №027.16.61 від 29.02.2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.