Справа № 2-105/2010
09 березня 2010 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гавриленка В.Г.
секретаря судового засідання Бандури Г.М.
за участю представника позивача-відповідача ОСОБА_1
відповідача-позивача ОСОБА_2
представника відповідача-позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно та зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним,
між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Калуського відділення Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачем по справі, ОСОБА_2, 22 червня 2007 року укладено договір кредиту № 29/07-345з, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику, ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в розмірі 38000,00 швейцарських франків, зі сплатою 10 % за користування кредитними коштами в строки та порядку встановленими кредитним договором, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості 21.06.2022 року (а.с.6-8).
Свої зобов'язання за договором позивач виконав, в свою чергу відповідач належним чином не виконує свої обов'язки за договором кредиту, в результаті чого за період з 21.08.2007 року по 13.10.2009 року виникла заборгованість перед банком в розмірі 321 915,73грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між сторонами 22 червня 2007 року було укладено іпотечний договір (а.с.16-18), відповідно до пункту 1.1 якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: домоволодіння №1, загальною площею 53,1 кв.м., що по вул.Вигнута в м.Калуші Івано-Франківської області, яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2007 року, яку АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» вправі, згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання відповідачем зобов'язань кредитного договору, задоволити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так як на неодноразові попередження позивача з вимогою погасити заборгованість за договором кредиту відповідач не реагує, АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» просить суд стягнути ОСОБА_2 на користь АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 29/07-345з укладеним 22 червня 2007 року за період з 21.08.2007 року по 13.10.2009 року в розмірі 321 915,73 гривень, шляхом звернення стягнення на заставне майно за іпотечним договором, а договір кредиту розірвати.
В процесі розгляду справи відповідач, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору № 29/07-345з від 22 червня 2007 року недійсним, стверджуючи, що вказаний договір не відповідає вимогам закону. Так, при видачі кредиту, Банк не видав готівкою 38000 швейцарських франків чи еквівалент у гривнях, а видав 150 000,00 гривень. У день видачі офіційний курс швейцарського франка становив 407,24 грн. за 100 франків, відповідно еквівалент 38000 швейцарських франків становив 154 751,20 гривень. Таким чином при видачі коштів вже було завдано збитків на суму 4751,20 грн. Відповідач-позивач стверджує також, що далі, після отримання кредиту немаючи змоги повертати гроші відповідно до вимог законодавства України (гривнями), він зазнав збитків при поверненні тіла кредиту та відсотків, оскільки Банк користуючись тим, що у договорі не вказаний еквівалент у гривні, визначив швейцарські франки по комерційному курсу, а не по курсу НБУ. Таким чином до січня 2009 року він додатково переплатив ще 1796,58 грн. Зазначив, що так як у кредитному договорі відсутнє будь-яке визначення сум кредитних коштів, відсоткової ставки, тощо у національній валюті України - гривні, дана обставина робить договір невідповідним законодавству України. Вважає, що при оформленні договору кредиту Банк грубо порушив Закон України «Про захист прав споживачів» та Постанову правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» зареєстровану в Мін'юсті 25.05.2007 р. за №541/13808.
У судовому засіданні представник позивача-відповідача АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Відповідач-позивач та його представник вимоги викладені у зустрічній позовній заяві підтримали повністю, просять суд задоволити їхній позов, а у позові АКБ «Укрсоцбанк» відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов АКБ «Укрсоцбанк» підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити за безпідставністю, виходячи з наступних підстав.
Суд, задовольняючи первісний позов виходить з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до ч.1 ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст.ст.1049,1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено, свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 38000,00 швейцарських франків, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №49-030 від 22.06.2007 р. (а.с.55).
Натомість відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання виконав частково, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 36 429,67 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.10.2009 року становить 283 917,73 грн., а також 2459,26 грн. пеня та штраф в розмірі 35 538,74 грн., а всього - 321 915,73 грн., про що підтверджує розрахунок заборгованості (а.с.9-14), а тому вимоги позивача про звернення на предмет іпотеки обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Суд, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, виходить з наступного.
Згідно ст. 204 ЦК України, 1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу
Згідно ст. 203 ЦК України, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач-позивач ОСОБА_2, посилаючись на те, що його ввели в оману, не вказує в чому полягає заперечення наявності обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину, кредитному договору, або в чому полягало замовчування обставин, оскільки, як встановлено у судовому засіданні волевиявлення учасника правочину, ОСОБА_2 при укладенні оспорюваного договору кредиту було вільним і відповідало його внутрішній волі.
Відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в частині визнання кредитного договору недійсним.
При таких обставинах суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими, в їх задоволенні слід відмовити.
Як вбачається з платіжних доручень (а.с.1,2), позивачем при зверненні до суду було сплачено 1700грн.00коп. державного мита та 120грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача дані судові витрати.
На підставі викладеного, ст. ст. 526, 527,530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно, задоволити.
В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 29/07-345з укладеним між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 22 червня 2007 року в розмірі 321 915,73 гривень , звернути стягнення на предмет застави: домоволодіння, загальною площею 53,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул.Вигнута,1 м.Калуш Івано-Франківська область та належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2007 року ОСОБА_2.
Договір кредиту № 29/07-345з укладений між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 22 червня 2007 року - розірвати.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» 1700 грн. 00коп. державного мита та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя