м. Київ К-14764/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Бим М.Є.,
Розваляєвої Т.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
В жовтні 2008 року позивач ОСОБА_6 Звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2006-2008 роки в розмірі 3 400 грн. 30 коп..
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 30 жовтня 2008 року з підвищенням її на 20% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області задоволена частково.
Постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2008 року скасована в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 20% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 30 жовтня 2008 року.
В цій частині прийнята нова постанова, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року.
В іншій частині постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2008 року залишена без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідачем -Управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області не здійснюються виплати з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність величини для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус «діти війни».
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Приймаючи рішення. суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано послалися на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»щодо зупинення на 2008 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині нарахування щомісячної доплати до пенсії за 2006 рік, суди правомірно виходили з того, що у 2006 році дана виплата була обмежена Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік», який не був визнаний неконституційним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначена пріоритетність нормативно-правових актів, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області відхилити, Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2008 року, частково скасовану апеляційним судом, а також саму постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як у випадках, передбачених ст. ст. 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Гордійчук