Справа № 1-100/2010 рік
31 березня 2010 року місто Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Пулика В.В.,
з участю секретаря судових засідань - Оленяк С.І.,
прокурора - Гриненка А.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_3,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України;
ОСОБА_5 відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_6.
Злочин скоєно при наступних обставинах.
22 грудня 2009 року близько 22 години ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись разом зі своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на центральній вулиці с.Розточки Долинського району, безпричинно стали наносити удари руками місцевому жителю ОСОБА_6., який йшов назустріч, несучи в руці каністру з бензином і розмовляючи по мобільному телефону, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та садна з травматичним набряком на обличчі, а ОСОБА_5 при цьому вирвав з руки ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон марки «Нокіа-3110» вартістю 1134 гривні, в якому знаходилась «флеш-карта» вартістю 70 грн., сім-карта мобільного оператора «Ді-джус» вартістю 25 грн., сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 46 грн., відкрито заволодівши майном потерпілого на загальну суму 1300 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 визнав себе винним частково у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину та пояснив, що 22 грудня 2009 року біля 22 години він разом з друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 йшли по дорозі в с. Розточки в напрямку до с. Кальна. Першими йшли він та ОСОБА_8, розмовляючи між собою, а ОСОБА_7 зі сноубордом йшов позаду. По дорозі зустріли незнайомого хлопця, який йшов їм на зустріч, тобто ОСОБА_6, який пройшов повз них і коли вони пройшли приблизно 10-15 метрів, він оглянувся назад і побачив як на дорозі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тягаються між собою, ОСОБА_6 вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_7 і він зрозумівши, що ОСОБА_6 поб»є ОСОБА_7, побіг захистити останнього.
Підбіг до хлопців, наніс ОСОБА_6 удар кулаком в обличчя, від чого останній впав на сітку металічної огорожі, а він, вирвавши з руки потерпілого мобільний телефон, поклав останнього собі в кишеню і з ОСОБА_7 підбігли до ОСОБА_8, який чекав на них, після чого всі разом побігли додому в с. Кальна.
Коли прибігли в с.Кальна, він сказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що під час бійки викрав в незнайомого хлопця з руки телефон і хлопці сказали, що через телефон він може мати проблеми. Після цього вони розійшлися по домівках. Наступного дня він мав намір повернути телефон, однак до нього додому приїхали працівники міліції , яким він розповів про обставини злочину, видав мобільний телефон. Визнає себе винним частково з тих підстав, що потерпілому тілесні ушкодження заподіяв не з метою заволодіння майном останнього, а захищаючи ОСОБА_7.
Кається у вчиненому, просить суворо не карати його.
Крім часткового визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні злочину доведена показаннями потерпілого, свідків по справі, протоколами слідчих дій, іншими матеріалами справи:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який суду вказав, що 22 грудня 2009 року близько 22 години він йшов по вулиці в с.Розточки в напрямку до свого будинку, в лівій руці ніс каністру з бензином. По дорозі по мобільному телефону він зателефонував до своєї сестри ОСОБА_9, яка проживає в м. Черкаси. Телефон тримав в правій руці і розмовляв з сестрою. По дорозі назустріч йшли троє незнайомих йому хлопців, на яких не звернув уваги, бо розмовляв по телефону. Незнайомці йшли по дорозі разом і коли порівнялись з ним, хтось з них привітався і після цього всі троє незнайомців почали його бити, наносячи йому удари кулаками в обличчя.
Він не зрозумів, що сталось, спитав, чому незнайомці б»ють його, але останні продовжували наносити йому удари кулаками по обличчі, а також кілька разів копнули його по тулубу. Надворі було темно, тому впізнати незнайомців не зміг би. Від ударів він похилився на сітку, тримаючи в правій руці мобільний телефон і один з нападників вихопив в нього з руки належний йому телефон, після чого незнайомці стали втікати в напрямку до с.Кальна.
Один з нападників по дорозі загубив якусь дошку, але швидко підняв її з землі і побіг за своїми друзями. Він пробіг за нападниками приблизно 100 метрів, але не наздогнав їх і пішов додому.
Неподалік свого будинку зустрів швагра ОСОБА_10 та матір ОСОБА_11, які йшли йому назустріч. Він розповів останнім про обставини пограбування і його мати повідомила про злочин в Долинський РВ УМВС.
Просить суворо не карати підсудного і стягнути з останнього 166 гривень матеріальних збитків: вартість «флеш-карти» - 70 грн., сім-карти мобільного оператора «Ді-джус» - 25 грн., сім-карти мобільного оператора «Київстар» - 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 46 грн. та 6000 гривень моральної (немайнової) шкоди, оскільки підсудний побив його, відкрито заволодів його телефоном, спричинивши йому моральних страждань.
Підсудний намагався відшкодувати йому збитки в розмірі, який не відповідав його позовним вимогам, тому він просить в судовому порядку визначити розмір відшкодування завданих йому злочинними діями підсудного збитків;
- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які доповнили суду про те, що 22 грудня 2009 року близько 22 години знаходилися вдома в с.Розточки і в цей момент до них подзвонила по мобільному телефону сестра потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_9, яка проживає в м. Черкаси. Остання сказала, що розмовляла з потерпілим ОСОБА_6 по телефону і чула, що останнього б»ють незнайомі хлопці на дорозі з с.Кальна до с.Розточки. Вони вибігли на вулицю і по дорозі зустріли побитого ОСОБА_6, який розповів про те, що його побили в с.Кальна троє невідомих хлопців, один з яких заволодів його мобільним телефоном, по якому він розмовляв з сестрою;
- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду вказав, що 22 грудня 2009 року близько 22 години він з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 йшли з гостини по центральній дорозі с. Розточки в напрямку до с. Кальна. Першими йшли ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а він йшов позаду них і ніс в руках сноуборд. Йдучи по дорозі, побачив незнайомого мужчину, який рухався їм назустріч, пройшов повз ОСОБА_8 та ОСОБА_5 і коли порівнявся з ним, підійшов до нього та спитався, чи хоче він мати проблеми. Він відповів, що не хоче мати проблем, однак ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком в обличчя, зловив його за одяг, наніс йому ще два чи три удари кулаками по голові та обличчі.
Обороняючись, він руками зловив незнайомця за одяг і вони стали боротись. В цей момент до них підбіг ОСОБА_5, який наніс незнайомцю кілька ударів кулаками в обличчя, від чого останній впав на огорожу з металевої сітки. Він підняв з землі свій сноуборд і разом з ОСОБА_5 побігли до ОСОБА_8, після чого пішли в напрямку до с. Кальна.
Коли зайшли в село, ОСОБА_5 показав їм мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору і сказав, що під час бійки відібрав телефон у потерпілого, тому він і ОСОБА_8 сказали ОСОБА_5, що через телефон у них можуть бути проблеми. Після цього вони розійшлися по домівках;
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_8;
- протоколом огляду місця події від 23.12.2008 року (а.с. 6-8), з якого встановлено, що місцем події являється частина центральної дороги в с. Розточки Долинського району Івано-Франківської області, біля будинку, який належить ОСОБА_12. Ширина проїжджої частини становить 4 м., а ширина від країв обочини становить 5,5 м. Обочина від господарства ОСОБА_12 відгороджена металевою сіткою. На відстані 13 метрів від воріт до вказаного господарства на протилежній стороні дороги на снігу маються сліди речовини червоного кольору, схожої на кров;
- протоколом огляду та вилучення від 23 грудня 2009 року (а.с.18), з якого встановлено, що працівниками міліції вилучено у громадянина ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Нокіа-3110» чорного кольору серійний номер НОМЕР_1 без сім-карти;
- протоколом явки з повинною від 23 грудня 2009 року (а.с.19), з якого встановлено, що працівниками міліції прийнято явку з повинною у громадянина ОСОБА_5, який вказав, що 22 грудня 2009 року близько 22 години в с.Розточки він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побили незнайомого хлопця; в останнього під час бійки випав мобільний телефон, якого він викрав, сховавши у кишеню;
- копією квитанції та фіскального чеку від 02 жовтня 2009 року (а.с.28), виданого адміністрацією ТзОВ «Мобілочка», з якого встановлено, що ОСОБА_6 купив в останнього мобільний телефон марки «Нокіа-3110» імеі НОМЕР_1 за 1059,95 гривень;
- висновком судмедексперта №54/330/09-Е від 05 лютого 2010 року, з якого встановлено, що у ОСОБА_6 малися легкі тілесн ушкодження у вигляді синців та саден з травматичним набряком м»яких тканин на обличчі;
- протоколами очних ставок від 10.02.2010 року (а.с. 59-67) між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, в ході яких потерпілий підтвердив свої показання, детально розповів про обставини побиття його останніми та про обставини відкритого заволодіння одним з нападників мобільним телефоном, якого він тримав у руці.
При таких доказах суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст. 186 ч 2 Кримінального кодексу України, оскільки він відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_6.
В протоколі явки з повинною, прийнятою працівниками міліції від ОСОБА_5, останній вказав, що разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 побили на дорозі в с.Розточки незнайомця, в якого випав мобільний телефон, якого він підняв і сховав у кишеню; будучи опитаним 23 грудня 2009 року(а.с.19-22) ОСОБА_5 пояснив, що заступився за ОСОБА_7, якого став бити незнайомець і в цей момент побачив, як з руки останнього випав мобільний телефон, якого він підняв з землі і зрозумівши, що телефон чужий, сказав хлопцям втікати; пізніше будучи допитаним як свідок та обвинувачений (а.с.33-35, 80-81) ОСОБА_5 вказав, що заступився за ОСОБА_7, якого став бити незнайомець і в цей момент побачив на землі мобільний телефон, якого підняв, подумавши, що телефон випав з його кишені і є його; про телефон не говорив в ту ніч нікому, а на слідуючий день ранком зрозумів, що телефон не його; в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вказав, що заступився за ОСОБА_7, якого став бити потерпілий по справі ОСОБА_6 і під час бійки вирвав з руки потерпілого мобільний телефон.
Суд вважає неправдивими, як такими, що направлені на ухилення від відповідальності за скоєне показання підсудного в частині, де він вказує, що заступився за свого товариша ОСОБА_7, якого безпричинно став бити ОСОБА_6, оскільки його показання в цій частині є суперечливими, не послідовними, спростовуються показаннями потерпілого, свідків по справі, тому за основу обвинувачення підсудного суд бере показання потерпілого.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілий просить суворо не карати підсудного.
Щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину суд визнає за обставини, які пом”якшують покарання підсудного; обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»ягніння.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, обставин, які пом”якшують його покарання та особи підсудного: він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, потерпілий просить суворо не карати підсудного, суд вважає за необхідним призначити підсудному покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 186 КК України та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов»язки, передбачені ст.76 КК України.
Потерпілим по справі ОСОБА_6 під час попереднього слідства заявлений позов про стягнення з ОСОБА_5 166 гривень матеріальних збитків та моральних збитків в розмірі 6000 гривень; органом досудового слідства ОСОБА_6 визнаний цивільним позивачем по даній справі, а в ході судового розгляду справи потерпілий підтримав свої позовні вимоги.
Відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судому засіданні встановлено, що вартість викрадених і неповернутих потерпілому флеш-карти та двох сім-карток, на рахунку однієї з яких були гроші в сумі 46 гривень становить: «флеш-карти» - 70 грн., сім-карти мобільного оператора «Ді-джус» - 25 грн., сім-карти мобільного оператора «Київстар» - 25 грн., тому позовні вимоги в частині відшкодування потерпілому матеріальних збитків підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
В результаті злочинних дій підсудного потерпілому ОСОБА_6 заподіяно значних моральних страждань, пов»язаних з нанесенням останньому тілесних ушкоджень та відкритим заволодінням майном потерпілого, тому заявлені потерпілим позовні вимоги про відшкодування йому моральної (немайнової) шкоди підлягають до часткового задоволення, з урахуванням обставин вчинення злочину підсудним, характеру злочинних дій підсудного, характеру тілесних ушкоджень потерпілого та майнового стану підсудного.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним за ст. 186 ч. 2 Кримінального кодексу України та покарати позбавленням волі на строк 4 (чотири) роки.
Застосувати ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком - 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України, покласти на засудженого ОСОБА_5 обов”язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_5 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 Юрієвича 166 (сто шістдесят шість) гривень матеріальних збитків та 3000 (три тисячі) гривень моральної (немайнової) шкоди, завданих злочинними діями засудженого.
Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа-3110» повернути потерпілому ОСОБА_6, як законному власнику.
Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.
Суддя: