Справа № 487/1766/19
Провадження № 1-кс/487/8572/19
18.11.2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва скаргу ОСОБА_4 на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій,-
ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, в якій просив скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №62019150000000077 винесену 17.10.2019 року слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 ; зобов'язати слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №62019150000000077 розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 від 05.08.2019 року у кримінальному провадженні і прийняти процесуальне та вмотивоване рішення за наслідками його розгляду.
В обґрунтування скарги зазначив, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
05.08.2019 року представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання слідчому про допит в якості свідків у кримінальному провадженні №62019150000000077 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Постановою слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 від 17.10.2019 року ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні клопотання. Свою постанову про відмову в задоволенні клопотання слідчий мотивує тим, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018150050001801 ОСОБА_6 вже допитана в якості свідка та ОСОБА_7 вже допитаний в якості підозрюваного, а тому підстав для повторного допиту не вбачається.
Вважає постанову слідчого необґрунтованою, незаконною та такою, що суперечить чисельним нормам КПК України та завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим просить суд її скасувати.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в судовому засіданні обставини викладені в скарзі підтримував, наполягав на її задоволенні.
Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно належним чином, причин неявки суду не повідомив. Неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні у тому числі можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Встановлено, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
05.08.2019 року представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання слідчому про допит в якості свідків у кримінальному провадженні №62019150000000077 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Проте, постановою слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 від 17.10.2019 року ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні клопотання. Свою постанову про відмову в задоволенні клопотання слідчий мотивує тим, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018150050001801 ОСОБА_6 вже допитана в якості свідка та ОСОБА_7 вже допитаний в якості підозрюваного, а тому підстав для повторного допиту не вбачається.
З постанови слідчого від 17.10.2019 року вбачається, що останній відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_3 на тій підставі, що ним вже було допитано ОСОБА_6 в якості свідка та ОСОБА_7 в якості підозрюваного в рамках кримінального провадження №12018150050001801.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
В той же час, у кримінальному провадженні №62019150000000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, слідчим вказаних осіб допитано не було. Слідчий, який не з'явився до судового засідання і не надав матеріали кримінального провадження, вказані обставини не спростував, тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 303, 307, 309 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_4 на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 від 17.10.2019 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №62019150000000077, скасувати.
Зобов'язати слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №62019150000000077 розглянути клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 від 05.08.2019 року у кримінальному провадженні в порядку ст. 220 КПК України, прийняти процесуальне та вмотивоване рішення за наслідками його розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 25.11.2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1