Миколаївської області
Справа №477/156/17
Провадження №2-др/477/7/19
26 листопада 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,
за участю:
представника позивача - Гофман О.Є.,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області заяву акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про ухвалення додаткового рішення в цивільній справ за його позовом до ОСОБА_1 , який діяв в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1 , орган опіки та піклування в особі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
04 листопада 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення в цій справі додаткового рішення.
Вказував, що рішенням у справі від 25 квітня 2019 року позов банку був задоволений і звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .
Під час розгляду справи було встановлено, що первісний власник цього будинку та іпотекодавець ОСОБА_3 помер в 2009 році, тому до участі в спраі було залучено правонаступників - спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як опікуна неповнолітнього спадкоємця (сина) ОСОБА_2 , яка потім була замінена на належного опікуна - ОСОБА_1 . Тобто відповідачами в справі були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 .
Однак в резолютивній частині рішення суду не зазначені спадкоємці, які прийняли спадщину, їх частки не визначені, хоча вони є відповідачами.
Посилаючись на те, що судом ухвалено рішення стосовно позовних вимог до відповідачів з приводу яких наявні докази в справі, що є підставою для ухвалення додаткового рішення відповідно до ч. 1 ч. 1 ст. 1 ст. 270 ЦПК України, тому просив ухвалити додаткове рішення, зазначивши в резолютивній частині рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2019 року після слів про реєстрацію права власності на будинок за ОСОБА_3 слова: “спадкоємцями якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В судове засідання відповідач та інші учасники не з'явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити, вказавши, що необхідно ухвалити додаткове рішення, вказавши в резолютивній частині рішення суду по суті справи від 25 квітня 2019 року спадкоємців померлого іпотекодавця.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення немає з огляду на наступне.
В січні 2017 року позивач - публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 березня 2008 року в загальній сумі сумі 673749 грн. 19 коп., яка складається з основного боргу - 499099 грн. 99 коп., боргу за відсотками - 130576 грн. 68 коп., комісії - 7736 грн. 05 коп., пені в сумі 36336 грн. 47 копа., а також на погашення боргу у виді 3% річних в сумі 111097 грн. 84 коп. та інфляційних втрат в сумі 671607 грн. 89 коп.
Посилаючись на те, що боржник ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за вказаним кредитним договором, за яким йому був наданий кредит у сумі 500000 грн. під 16% річних до 20 березня 2018 року, тому в рахунок погашення боргу необхідно звернути стягнення на зазначене нерухоме майно, передане позикодавцю в іпотеку за договором від 21 березня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 .
Під час розгляду справи було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_3 - власник переданого в іпотеку будинку, помер, про що виконавчим комітетом Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області 22 квітня 2009 року було вчинено актову запис про смерть під № 13.
В зв'язку з цим ухвалою суду від 28 лютого 2018 року до участі в справі було залучено правонаступників померлого співвідповідача (його спадкоємців) - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діяла як законний представник неповнолітнього сина померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, ухвалою суду від 15 червня 2018 року в справі було замінено неналежного законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на належного - ОСОБА_1 , оскільки, в дійсності, розпорядженням Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 202-р від 17 травня 2010 року опікуном неповнолітнього ОСОБА_2 був призначений ОСОБА_1 .
Також, ухвалою суду від 26 жовтня 2018 року до участі в справі в якості третьої особи на боці відповідачів було залучено орган опіки та піклування - Баштанську районну державну адміністрацію Миколаївської області.
В той же час, за повідомленням залученої третьої особи від 16 березня 2019 року розпорядженням цієї адміністрації № 370-р від 13 вересня 2018 року піклувальником неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було призначено ОСОБА_1 .
В зв'язку з цим ухвалою суду від 20 березня 2019 року законний представник неповнолітнього був замінений на ОСОБА_1 .
Позов публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 161 від 21 березня 2008 року, укладеним між публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_1 , яка станом на 17 січня 2017 року складала загальну суму 673749 (шістсот сімдесят три тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 19 коп., яка складалася з основного боргу - 499099 чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп., боргу за відсотками - 130576 (сто тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 68 коп., комісії - 7736 (сім тисяч сімсот тридцять шість) грн. 05 коп., пені в сумі 36336 (тридцять шість триста тридцять шість) грн. 47 копа., а також 3% річних в сумі 111097 (сто одинадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 84 коп. та інфляційних втрат в сумі 671607 (шістсот сімдесят одної тисячі шістсот сім) грн. 89 коп., що загалом складає 1456454 (один мільйон чотириста п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 92 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Сапегою О.П. 06 вересня 2002 року за реєстровим № 11494, шляхом проведення прилюдних торгів під час виконавчого провадження, зі встановленням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (експертом) під час проведення виконавчих дій. Тим же рішенням вирішено питання про судові витрати.
18 липня 2019 року назва позивача - публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” було змінено на акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є співвідповідачами в справі.
В той же час, суд не може погодитися із таким твердженням.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
З огляду на такі положення закону ОСОБА_2 , як неповнолітній, не набув всіх цивільних процесуальних прав та обов'язків, тому не може бути відповідачем в справі.
В справі та рішенні суду він також не зазначений як відповідач, а визначено, що відповідачем є його законний представник - піклувалльник ОСОБА_1 .
Статтею 270 ЦПК України передбачена можливість ухвалення судом додаткового рішення, зокрема якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (п. 1 ч. 1 цієї статті).
В той же час, посилання заявника на необхідність ухвалення додаткового рішення в справі з огляду на те, що в рішенні суду не ухвалено рішення стосовно позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не підпадає під дію вказаного положення закону, оскільки суть позовних вимог полягала в необхідності звернення стягнення на предмет іпотеки - житлового будинку, що і було вирішено судом 25 квітня 2019 року. При вирішенні справи та ухваленні рішення до участі в ній були залучені всі належні сторони та учасники. Необхідність додати в резолютивну частину рішення суду посилання на спадкоємців, про що просить позивач, на думку суду, не є підставою для ухвалення додаткового рішення.
За викладеного, керуючись ст. ст. 258-260, 270 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного її тексту.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, її повний текст складено на 26 листопада 2019 року.
Суддя Р.В. Козаченко