Миколаївської області
Справа №477/1957/19
Провадження №1-кп/477/220/19
26 листопада 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019150230000570 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб не має, працюючого не офіційно, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, а саме:
- вироком від 23 листопада 1999 року Корабельного районного суду м. Миколаєва за ч. 3 ст. 140 та ст. 44 КК України 1960 року, та із застосуванням ст. 45 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, умовно з іспитовим строком на 1 рік;
- вироком від 22 травня 2000 року Корабельного районного суду м. Миколаєва за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145 КК України 1960 року, із застосуванням ст.ст. 42 та 43 цього Кодексу, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців, звільненого 05 серпня 2003 року по відбуттю покарання;
- вироком від 25 березня 2004 року Корабельного районного суду м. Миколаєва за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 цього ж Кодексу, до остаточного покарання
у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців, звільненого 25 квітня 2007 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік, 1 місяць і 9 днів позбавлення волі;
- вироком від 26 грудня 2007 року Корабельного районного судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 115 КК України, із застосування ст. 71 цього ж Кодексу, за сукупністю покарань із попереднім вироком, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років, звільненого по відбуттю покарання 16 квітня 2019 року;
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
а також потерпілої - ОСОБА_5 ,
28 травня 2019 року, приблизно о 18.00, ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку своєї родички ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , під час з'ясування з нею питань спадщини, побачив в приміщенні кухні на підвіконні планшет марки «Lenovo моделі А300-Н».
Тоді ж, будучи незадоволеним результатом розмови, бажаючи спричинити ОСОБА_5 збиток, вирішив таємно викрасти вказаний планшет.
Відразу, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, оскільки мав не зняті та не погашені судимості за вчинення корисливих злочинів проти власності, переслідуючи корисливий мотив, виходячи із будинку, повернувся до нього під надуманим приводом і таємно викрав планшет марки «Lenovo А-300Н», серійний номер НОМЕР_1 , вартістю 1800 грн, із sim-карткою мобільного номеру НОМЕР_2 , вартістю 50 грн, з коштами на рахунку в сумі 120 грн.
Поклавши планшет до кишені своїх штанів вийшов з будинку та зник з місця вчинення злочину з викраденим майном, спричинивши власниці ОСОБА_5 матеріальний збиток у сумі 1970 грн.
Тим самим він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, вказав, що розкаявся у вчиненому. Пояснив, що 28 травня 2019 року, приблизно о 18.00, прийшов до своєї родички ОСОБА_5 , яка проживала в смт. Воскресенське Вітовського району, щоб з'ясувати питання про його права на спадщину. Через те, що родичка не враховувала його права на спадщину він розсердився. Побачивши на підвіконні в кухні планшет, вирішив його викрасти. Коли вони виходили з будинку, то він попросився начебто назад до будинку у туалет. А коли зайшов, то забрав планшет з підвіконня кухні, поклав до кишені своїх штанів та поїхав в м. Миколаїв. Там він здав планшет до ломбарду, а виручені кошти витратив на свої особисті потреби. Вказав також, що повністю відшкодував збиток потерпілій але вона не надала підтверджуючих розписок про це.
Крім того, його вина у пред'явленому обвинуваченні повністю підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами.
1.Протоколом від 03 червня 2019 року прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомила Вітовському відділенню Корабельного відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області, про необхідність прийняття заходів відносно невідомої особи, яка 28 травня 2019 року таємно викрала з її будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , планшет марки «Lenovo А-300Н» вартістю 1800 грн, із sim-карткою номер НОМЕР_2 вартістю 50 грн. та коштами на рахунку в сумі 120 грн., завдавши збиток на загальну суму 1970 грн.
2.Протоколом огляду від 06 червня 2019 року, відповідно до якого було оглянуто приміщення будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , під час огляду було оглянуто в будинку приміщення кухні та підвіконня, на якому відсутній будь-який планшет.
3.Гарантійним талоном, яким підтверджується купівля планшету «Lenovo А-300Н», 12 січня 2014 року.
4.Товарним чеком від 28 травня 2019 року приватного підприємця ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість планшету «Lenovo А-300Н» складає 1800 грн.
5.Письмовою відповіддю Миколаївського відділення № 1 повного товариства «Ломбард «Гроші тут», згідно якого підтверджується, що 28 травня 2019 року ОСОБА_3 здав до цього ломбарду планшет марки «Lenovo А-300Н».
6.Протоколом слідчого експерименту від 24 липня 2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 , відповідно до якого він, в присутності двох понятих, підтвердив свої раніше надані покази, та добровільно на місці показав, як вчинив крадіжку планшету «Lenovo А-300Н»; показав як пройшов до кухні будинку ОСОБА_5 , показав місце на підвіконні кухні, де він побачив планшет і як потім його викрав, поклавши до правої кишені штанів.
Таким чином в судовому засіданні було достовірно підтверджено вину ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обтяжуючих та пом'якшуючих його вину обставин судом не встановлено.
Його посилання на каяття суд не може вважати щирим, так як він неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності і злочин в цьому кримінальному провадженні скоїв менш ніж за два місяця після відбуття покарання за останнім вироком.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що за місцем проживання він характеризується позитивно, оскільки скарг на нього не надходило, працює зі слів не офіційно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодноразово судимий, вчинив злочин не вперше, до того ж за спливом невеликом терміну по відбуттю покарання за останнім вироком.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, вчинення злочину не вперше, розмір завданого збитку, його особистість, суд прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання, яке буде достатніми для виправлення і недопущення в майбутньому вчинення нових злочині, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, але з його реальним відбуттям.
.Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Цивільні позови не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373 - 374 КПК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за його вчинення у виді позбавлення волі строк на один рік і шість місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного його приведення до виконання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не обрати.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілій направити поштою не пізніше наступного дня.
Суддя ОСОБА_1