Справа № 467/1319/19
3/467/491/19
26.11.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.
за участю секретаря судового засідання Кукурудзи О.М.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130, ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 030552 від 17 жовтня 2019 року вбачається, що 17 жовтня 2019 року о 16 годині 30 хвилин по вул. Шкільна в смт. Арбузинка ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря КПП «Арбузинська ЦРЛ» в смт. Арбузинка по вул. Шевченко. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 566077 від 17 жовтня 2019 року вбачається, що 17 жовтня 2019 року о 16 годині 30 хвилин по вул. Шкільна в смт. Арбузинка ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. На законну вимогу поліції пред'явити посвідчення водія почав нецензурно лаятись та кидатись на працівників поліції, погрожував фізичною розправою поліцейським ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в Арбузинській ЦРЛ плюнув в обличчя поліцейському.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 566078 від 17 жовтня 2019 року вбачається, що 17 жовтня 2019 року о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці у приміщенні Арбузинської ЦРЛ та Арбузинського ВП, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції та медперсоналу, чим ображав їх та порушив громадський порядок та спокій.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушень за складеними відносно нього протоколами про адміністративне правопорушення не визнав та пояснив суду, що 17 жовтня 2019 року він випив 1 літр пива та їхав на автомобілі ВАЗ 2101 по смт. Арбузинка та зупинився біля заправки, разом з ним у автомобілі були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Він вийшов з автомобіля, а двигун при цьому у автомобілі залишився працювати. Відразу до них під'їхав автомобіль, з якому вийшли два поліцейських, які не представилися, а наказали йому глушити автомобіль, без пояснення причин. Він хтів відійти від них назад, бо їх злякався, а вони почали йому крутити руки, при цьому посвідчення водія не вимагали. Він впав і ударився обличчям об землю. Працівники поліції наділи на нього наручники та повели до приміщення «Швидкої допомоги», з якою метою незрозуміло. На місці зупинки вони йому не пропонували продути прилад для визначення стану сп'яніння. Наручники з нього зняли через 6 годин у райвідділі поліції. У приміщенні швидкої допомоги він сварився на працівників поліції, тому що вони не пояснили йому причин його затримання. Лікар пропонувала йому походити по приміщенні, а прилад для визначення стану сп'яніння продути не пропонувала. Ніяких протоколів у приміщенні лікарні йому працівники поліції підписати не пропонували. Потім його повели до приміщення поліції. Пізніше приїхав адвокат, у її присутності він відмовився від підпису у складених щодо нього протоколах. Від стискання наручниками у нього були пережаті зап'ястя рук, у лікарні йому працівники поліції наносили удари в ребра.
Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 пояснив суду, що під час його чергування надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 їздить на території ПТУ в стані алкогольного сп'яніння. Він разом з ОСОБА_6 зупинили автомобіль ОСОБА_1 біля газової заправки. ОСОБА_7 був за кермом автомобіля. Вийшовши з автомобіля, він почав заперечувати той факт, що це саме він керував автомобілем, документи не показував, ображав працівників поліції нецензурними словами, хтів втекти з місця зупинки, тому вони наділи на нього наручники, поклали на землю. Після цього вони доставили його до приміщення «Швидкої допомоги» у наручниках для надання медичної допомоги так як при затриманні ОСОБА_1 розбив обличчя та для медичного освідування по ст. 130 КпАП України. У приміщенні лікарні були складені на нього адміністративні протоколи за ст. ст. 130, 173, 185 КпАП України і протокол про адміністративне затримання. Права затриманому роз'яснювалися по дорозі до лікарні. У приміщенні лікарні ОСОБА_1 їм погрожував. Після цього вони його доставили до відділу поліції для складання постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КпАП України. На місці зупинки пройти огляд за допомогою приладу для визначення стану алкогольного сп'яніння вони йому не пропонували.
Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_6 пояснив суду, що під час його чергування надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 їздить на території ПТУ в стані алкогольного сп'яніння. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 вони побачили навпроти лікарні та зупинили. Коли водій вийшов з автомобіля, то хтось з них попрохав у нього реєстраційні документи, на що ОСОБА_1 відмовився та почав виражатися нецензурною лайкою. Він попрохав заглушити автомобіль. Оскільки ОСОБА_1 хтів від них поїхати на автомобілі, тому вони застосували до нього спецзасіб наручники та прийом «загиб рук за спину» і затримали його за керування в стані алкогольного сп'яніння. У результаті затримання він отримав царапину на обличчі, так як упав на землю. З метою надання медичної допомоги вони його доставили до ОСОБА_8 . ОСОБА_9 він і написав направлення для огляду по ст. 130 КпАП України. На місці зупинки пройти огляд за допомогою приладу для визначення стану алкогольного сп'яніння вони йому не пропонували. У лікарні ОСОБА_1 виражався нецензурними словами. У приміщенні лікарні були складені адміністративні протоколи за ст. ст. 130, 173, 185 КпАП України і протокол про адміністративне затримання. ОСОБА_1 у приміщенні лікарні відмовився їх підписувати. Після цього вони його доставили до відділу поліції для складання постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КпАП України.
Свідок ОСОБА_4 показала, що вона разом з ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 2101, їхали до автозаправки. По дорозі вони зустріли ОСОБА_5 , який попрохав його підвезти. Коли вони біля заправки зупинилися, то до них під'їхали працівники поліції. ОСОБА_1 виліз з автомобіля, до нього підійшли два працівники поліції, які йому щось сказали, що саме вона не чула. Однак вона бачила як вони поклали його на землю та одягли на нього наручники. На що ОСОБА_7 почав кричати так як йому пережали руки. Потім його у наручниках завели у лікарню. У лікарні він кричав та виражав невдоволення тим, що його жмуть наручники та йому незрозуміла причина його затримання. Один з працівників поліції теж його обзивав нецензурними словами. ОСОБА_7 працівників лікарні не ображав, а виражав тільки невдоволення діями працівників поліції. Вона бачила, що працівники поліції у лікарні писали протоколи, однак підписувати вони їх ОСОБА_10 не пропонували. У райвідділ поліції її не пустили, однак вона стояла біля дверей будівлі та чула як ОСОБА_7 кричав, щоб йому звільнили руку від наручників, а працівники поліції сміялись з нього і погрожували йому, що він не доживе до ранку. Адвокат приїхала до поліції, коли вже сіріло.
Свідок ОСОБА_11 показав, що він пам'ятає, що 17 жовтня 2019 року його підвозив на автомобілі ОСОБА_7 Біля заправки до них під'їхав автомобіль з двома поліцейськими. ОСОБА_7 вийшов до них. Працівники поліції щось сказали йому, він відійшов від них назад, але вони відразу кинули його на землю, заламали руки за спину, одягли наручники. Він бачив, що по дорозі в лікарню один з поліцейських вдарив ОСОБА_12 в область ребер рукою. При зупинці ОСОБА_7 до працівників поліції не кидався і не сварився з ними.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Частина 1 статті 130 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил передбачає обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови (пункт 3 Інструкції №1452).
У відповідності до положень статті 266 КУпАП, порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
В разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджені наказом МВСУ №1395 від 7 листопада 2015 року).
Разом з тим, з висновку № 21 щодо результату медичного огляду на стан сп'яніння вбачається, що ОСОБА_1 від проходження обстеження відмовився.
Однак, у порушення пункту 6 розділу Х вищевказаної Інструкції у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Суд зауважує, що згідно даних відеозапису, долученого до матеріалів справи, та показань всіх учасників справи встановлено, що працівники поліції не пропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а примусового його доставили після застосування прийому рукопашного бою «загиб рук за спину» та з застосуванням спецзасобів «наручники» до медичного закладу для проведення огляду.
Вказані обставини свідчать про недотримання працівниками поліції Порядку направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, оскільки суд не може вийти за межі обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є таким, що складений з порушенням вимог законодавства, тому не може вважатися допустимим доказом і не може бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за таких обставин у суду відсутні правові підстави визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому провадження в справі слід закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
По даній справі в провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно складеного протоколу про адміністративне правопорушення ставиться непред'явлення посвідчення водія на законну вимогу поліції.
Системний аналіз норм КУпАП, з урахуванням позиці Верховного Суду України, висловленої в Узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП)» слідує, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків та пред'явлення ним правопорушнику відповідного посвідчення, яке саме правопорушення законно вимагав припинити поліцейський, який поліцейський висував таку вимогу, його прізвище, ім'я та по-батькові, посада.
Однак, у даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає, оскільки в протоколі не зазначено, який саме поліцейський висував вимогу пред'явити посвідчення, його прізвище, ім'я та по-батькові, посада, чи була вона неодноразовою.
З дослідженого в судовому засіданні запису нагрудної поліцейського, який знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, однак розпочатий не з моменту зупинки автомобіля, а через деякий час, вбачається, що після зупинки автомобіля на вимогу поліцейського у некоректній формі: «Документи!» ОСОБА_1 відмовився надати документи, вказавши, що у нього їх немає. Однак, побачивши, що працівники поліції обоє йдуть на нього, причому один з них був з розстебнутими наручниками, прохав їх: «Хлопці, заспокойтеся» та намагався втекти від них. При цьому він не кидався на поліцейських, не погрожував їм фізичною розправою та не ображав їх до моменту свого фізичного затримання з застосуванням фізичної сили та спецзасобів «наручники».
З іншого відеозапису з відеореєстратора у автомобілі поліцейських вбачається, що з моменту зупинки автомобіля до затримання ОСОБА_1 пройшло менше двох хвилин, звук на записі відсутній. Крім того, з вказаного запису видно, що ОСОБА_1 на поліцейських не кидався, за одяг їх не шарпав.
Склад правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту вчинення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам працівникам поліції.
Враховуючи це, подальші після затримання дії ОСОБА_1 у лікарні щодо того, що він плював в обличчя поліцейському, не охоплюються складом ст. 185 КпАП України.
Оцінюючи докази в їх сукупності, слід зазначити, що дані у протоколі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейського, а саме, опис дій останнього, які утворюють об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, не підтверджуються наявними в справі доказами і викликають обґрунтовані сумніви у їх відповідності дійсним обставинам справи.
Оскільки згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, дані у протоколі та рапортах поліцейських не можна покладати в обґрунтування висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 , що ставитеме під сумнів законність його притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та спростовували його пояснення, у справі відсутні, а тому провадження у справі за ст. 185 КпАП України підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Разом з тим, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні запису нагрудної поліцейського ОСОБА_1 у приміщенні лікарні, виражаючи своє незадоволення незаконністю свого затримання, триманням у наручниках, спричинення йому працівниками поліції тілесних ушкоджень при затриманні, ображав працівників поліції нецензурними словами. Однак, працівників лікарні при цьому він не ображав, не перешкоджав здійсненню їх посадових обов'язків.
Докази про висловлювання ОСОБА_1 нецензурної лайки у приміщенні відділення поліції на адресу працівників поліції та медичних працівників у справі відсутні. Крім того, з висновку на стан сп'яніння видно, що такий огляд був закінчений о 17 годині 50 хвилин. Тому ОСОБА_1 фізично не міг бути присутній о 16 годині 45 хвилин у приміщенні відділення поліції, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 у приміщенні лікарні хуліганського мотиву, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України.
Відповідно до протоколу АЗ № 170142 від 17.10.2019 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції у порядку ст. 261 КпАП України за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.
Суд не надає правову оцінку законності затримання ОСОБА_1 , оскільки це виходить за визначені КпАП України межі розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 221, 283, 284 КпАП України, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі десяти днів з дня її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя Т.М.Кологрива