25 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 921/39/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (головуючий суддя Галушко Н.А., судді Орищин Г.В., Хабіб М.І.) у справі № 921/39/19 Господарського суду Тернопільської області
за позовом Козівського районного споживчого товариства
до Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни
про дострокове розірвання договору оренди та стягнення 18003,84 грн заборгованості,
11.11.2019 Фізична особа-підприємець Пашковська Любов Корнелівна подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 921/39/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, останній день оскарження за приписами частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 06.11.2019, натомість касаційну скаргу скаржником надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 11.11.2019, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення на конверті, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання касаційної скарги.
До матеріалів касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на оскарження постанови апеляційного суду, в обґрунтування поважності причин вказує на ту обставину, що копію постанови отримано скаржником 22.10.2019.
Розглянувши заяву про поновлення процесуального строку на оскарження постанови апеляційного суду, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Скаржником в порушення вимог пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у суді касаційної інстанції немає матеріалів справи № 921/39/19, оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.
Отже, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо дати отримання копії оскарженої постанови.
У зв'язку з відсутністю у суду касаційної інстанції матеріалів справи № 921/39/19, враховуючи ненадання скаржником доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови, колегія суддів визнає наведені підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта, довідка органа зв'язку, копія повідомлення про вручення тощо).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Крім того, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, у вступній та у прохальній її частинах вказано справу № 914/39/19, проте додані до матеріалів скарги постанова Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, що оскаржується, та рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019, містять інший номер справи, а саме - № 921/39/19, що підтверджується також актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 № 29.1-11/357.
Водночас, із змісту касаційної скарги вбачається, що вимоги та пояснення скаржника зводяться до оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, якою скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 у справі № 921/39/19.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а касаційна скарга не містить однозначної інформації у якій саме справі її подано, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги.
У зв'язку з цим, скаржнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу з зазначенням номера справи, у якій оскаржується постанова Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- символ звітності банку - 207.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Підсумовуючи вище викладені недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта, довідка органу зв'язку, копія повідомлення про вручення тощо),
- уточнену касаційну скаргу з зазначенням номера справи, у якій оскаржується постанова Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019,
- документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів позивачу у справі.
Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, заява, яка заявлена в прохальній частині заяви про поновлення строку на касаційне оскарження щодо зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без розгляду до усунення недоліків скарги.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати неповажними підстави, наведені у заяві Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 921/39/19 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.
4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.