22 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 912/691/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
у складі судді Тимошевської В.В.
від 15.05.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.
від 07.10.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради
про стягнення 351 303,60 грн
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 24.10.2019 звернулось до Верховного Суду, через Центральний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 912/691/19.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.11.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019, у справі №912/691/19 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 151 720,27 грн пені, 35 232,92 грн 3% річних, 99 327,44 грн інфляційних втрат та 2 634,78 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 912/691/19 у частині зменшення пені на 30% та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 65 022,97 грн пені.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення та постанова у частині зменшення судом розміру пені прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме статті 219, статті 233 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України. Господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об?єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов?язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов?язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов?язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов?язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як убачається із оскаржуваних судових рішень, частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем узятих на себе зобов'язань за Договором постачання природного газу №1827/1617-БО-18 від 27.10.2016.
При цьому місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, взяв до уваги відсутність завданих збитків позивачу зі сторони відповідача, врахував майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, ступінь виконання відповідачем зобов'язання, а також інші обставини які унеможливлювали належне виконання Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради умов договору, зменшив розмір заявленої до стягнення пені на 30%, тобто до 151 720,27 грн.
Суд касаційної інстанції у цьому випадку переглядає рішення та постанову лише у частині зменшення суми пені з 216 743,24 грн до 151 720,27 грн, оскільки подання касаційної скарги зумовлено виникненням питання наявності або відсутності підстав для зменшення господарським судом заявленої до стягнення суми пені. В іншій частині судові рішення попередніх судових інстанцій, ухвалені по суті зазначеної справи, не оскаржує жодна зі сторін.
За змістом частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом частини 2 статті 551 цього Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Наведена норма кореспондує з положенням статті 233 Господарського кодексу України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018 у справі № 903/827/17, від 30.08.2018 у справі № 925/1587/17.
Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, зменшуючи розмір заявленої позивачем пені до 151 720,27 грн, на підставі повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів встановив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру пені. Зокрема, суд установив, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору постачання природного газу №1827/1617-БО-18 від 27.10.2016.
Отже, матеріали справи підтверджують, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, перевірив усі доводи сторін і врахував усі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Господарські суди повно встановили всі істотні для справи обставини, правильно застосували положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, врахували інтереси сторін, які заслуговують на увагу, і дійшли правильного висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій. Зменшуючи розмір пені, суди обґрунтовано взяли до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, стягнення додатково до суми боргу інфляційних втрат і відсотків річних.
З огляду на викладене касаційна інстанція визнає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, скориставшись правом, наданим йому процесуальним законодавством, правомірно зменшив розмір пені та встановив її у сумі 151 720,27 грн, оскільки визначився, що стягнення цієї суми пені у повному обсязі не є співрозмірним із можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
За наведених обставин правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 912/691/19.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі , яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець