26 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/953/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГЛ УКРАЇНА» б/н б/д про забезпечення позову
у судовій справі № 927/953/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТГЛ УКРАЇНА”
місцезнаходження: вул. Сабанєєв міст 5/7, кв.6, м. Одеса, 65082;
адреса для листування: вул. Пушкінська, 44, офіс 4, м. Одеса, 65048;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ»
місцезнаходження: вул. Індустріальна, буд. 25, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300
Про стягнення 265472,99 грн
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТГЛ Україна» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ» про стягнення 265472,99 грн, у тому числі 174408,08 грн основного боргу за договором транспортного експедирування № 16/01/2019 від 16.01.2019, 90692,20 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 24.10.2019 по 18.11.2019 та 372,71 грн трьох відсотків річних за період з 24.10.2019 по 18.11.2019.
Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору договором транспортного експедирування № 16/01/2019 від 16.01.2019.
Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «ТГЛ Україна» подано заяву про забезпечення позову б/н б/д, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ» в межах ціни позову, що становить 265472,99 грн, які знаходяться та можуть надійти на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк», (МФО 353566), а саме: № НОМЕР_1 .
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що заявлені у позові вимоги мають значний розмір та, враховуючи відсутність належного виконання зобов'язання, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову, зокрема, внаслідок відчуження грошових коштів відповідача.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним нормам, заявником (позивачем) у поданій заяві не обґрунтовано, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду; суттєво утруднить його виконання; порушить права позивача або може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, заявником не подано жодних належних доказів, що підтверджують можливі заходи до майбутнього ухилення відповідача від виконання рішення, а кошти, які знаходяться на його рахунках зменшяться, зникнуть на момент виконання рішення суду.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГЛ УКРАЇНА» про забезпечення позову.
Керуючись ст.73, 74, 76, 79, 86, 136, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ТГЛ УКРАЇНА” (вул. Сабанєєв міст 5/7, кв.6, м. Одеса, 65082; код ЄДРПОУ 34930385) про забезпечення позову, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити сторонам.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.2019.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Л. М. Лавриненко