ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2019Справа № 910/12228/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 13)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8, оф. 5)
про стягнення 402 357,22 грн
Представники сторін: не викликались
Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" про стягнення 402 357, 22 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам укладеного між сторонами договору підряду №127/2018/127 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування №1, 54 омбр, ОК "Схід", м. Бахмут, Донецької обл., військове містечко №58, порушив взяті на себе зобов'язання щодо дотримання графіку виконання робіт по 4-му етапу на 25 днів, що стало підставою для нарахування останньому штрафних санкцій у розмірі 402 357,22 грн, з яких: 171 496,62 грн - пеня, 230 860,70 грн - штраф.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління було залишено без руху.
Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12228/19 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103051527848 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 30.09.2019, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.
Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
07 червня 2018 року між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (надалі- відповідач, генпідрядник) було укладено договір підряду №127/2018/127 на виконання робіт із будівництва казарми поліпшеного планування №1, 54 омбр, ОК "Схід", м. Бахмут, Донецька обл., військове містечко №58.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування №1, 54, омбр, ОК "Схід", м. Бахмут, Донецька обл., військове містечко №58" (код 4521000-2 - "Будівництво будівель" відповідно до ДК 021:2015) (далі - об'єкт), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 3.1., 3.2 договору ціна договору, тобто ціна об'єкта, який генпідрядник зобов'язується збудувати і передати замовнику, складає 14 198 999,99 грн., в тому числі ПДВ - 2 366 500,00 грн. Зазначена договірна ціна складається генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві та є твердою.
Розділом 4 договору встановлено, що фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з Державного бюджету України. Сума зобов'язань за договором підлягає коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою.
Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 08.05.2019) термін завершення виконання робіт по об'єкту з урахуванням граничних строків виконання нижченаведених етапів визначається Календарним графіком виконання робіт, який розробляється Генпідрядником, погоджується замовником та є невід'ємною частиною цього Договору та становить по 31.08.2019. Будівельні роботи по 4-му етапу повинні бути завершені по 29.06.2019.
Пунктами 5.1.5., 5.1.6., 5.1.7. договору встановлено, що зміна строків виконання робіт та передачі Об'єкта Замовнику здійснюється шляхом підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
Обставинами, які надають Генпідряднику право вимагати від Замовника зміни строків виконання робіт, введення в експлуатацію закінченого Об'єкту є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) та обставини, за які відповідає. Замовник (незабезпечення Об'єкту затвердженою проектною чи дозвільною документацією, несвоєчасне виконанні Замовником зобов'язань за Договором, внесення змін до проектно-кошторисної документації).
При цьому Генпідрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про наявність відповідних обставин протягом 3 (трьох) календарних днів з дати їх настання.
Наявність вказаних обставин є підставою для прийняття рішення щодо укладення Сторонами додаткової угоди до Договору, в тому числі внесення змін до Календарного графіку виконання робіт, зміни Договірної ціни Договору, тощо.
Відповідно до пункту 6.3. договору Генпідрядник зобов'язаний:
- забезпечувати виконання робіт, якість яких відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства у строки, встановлені Договором;
- у разі невиконання своїх зобов'язань за Договором сплатити Замовнику визначені умовами Договору штрафні санкції, а також повернути Замовнику відповідну частку сплачених останнім за умовами Договору коштів;
- у випадку порушення взятих на себе зобов'язань сплатити Замовнику визначені умовами Договору штрафні санкції;
- інформувати Замовника про виконання робіт за Договором, наявність обставин, що перешкоджають їх виконанню, сприяють погіршенню якості робіт, а також про заходи, необхідні для їх усунення;
- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором нести відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором Генпідрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Так, за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначених пунктом 5.1 Договору, відповідно до пункту 7.4 Договору з Генпідрядника стягується пеня у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 (двадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині своїх зобов'язань та розрахунків до їх вимог виконання сторонами.
За доводами позивача, відповідач всупереч умовам договору, а саме положень пунктів 5.1, 5.1.3, 5.1.5, 5.1.6, 5.1.7, 6.3.2 договору в редакції додаткової угоди №5 від 08.05.2019, не в повному обсязі виконав зобов'язання щодо завершення 4-го етапу виконання робіт в строки встановлені договором, що стало наслідком нарахування останньому штрафних санкцій за прострочення у вигляді пені у розмірі 171 496,62 грн та штрафу у розмірі 230 860,70 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2, 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як встановлено судом, у п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 08.05.2019) сторони погодили, що термін завершення виконання робіт по об'єкту з урахуванням граничних строків виконання нижченаведених етапів визначається Календарним графіком виконання робіт, який розробляється Генпідрядником, погоджується замовником та є невід'ємною частиною цього Договору та становить по 31.08.2019. Будівельні роботи по 4-му етапу повинні бути завершені по 29.06.2019.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушенням відповідачем зобов'язань за договором, а саме пунктів 5.1, 5.1.3, 5.1.5, 5.1.6, 5.1.7, 6.3.2 договору в редакції додаткової угоди №5 від 08.05.2019 щодо завершення 4-го етапу виконання робіт, позивач звертався до останнього з претензією вих. №516/ю/2908 від 10.07.2019, у якій повідомляв генпідрядника про порушення строків виконання робіт на 10 днів та просив сплатити нараховані штрафні санкції за таке порушення.
Станом на 25.07.2019 відповіді на вищевказану претензію не надходило, виконання робіт 4-го етапу закінчено не було, що стало підставою для повторного звернення позивача з претензією №516/ю/3182 від 25.07.2019 про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань за договором та сплати штрафних санкцій.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду спору, відповіді на претензії позивача від відповідача не надходили, штрафні санкції не сплачувались.
Поряд з цим, на адресу позивача не надходили повідомлення про обставини непереборної сили та проекти додаткових угод до договору з відповідними обґрунтуваннями щодо зміни строків виконання робіт.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п.7.1 договорів, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Пунктом 7.4 договору передбачено види порушень та штрафних санкцій, які застосовуються до генпідрядника за договором: за порушення строків виконання робіт про будь-якому із етапів, визначених пунктом 5.1 договору, стягується пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.
В даному випадку суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Таким чином, здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суму штрафних санкцій, нарахованих за період прострочення з 30.06.2019 по 25.07.2019, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення пені у розмірі 171 496,62 грн та штрафу у розмірі 230 860,70 грн підлягаю задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що сторонами змінювались строки виконання обумовлених договорами робіт чи належним чином виконувались роботи по 4-му етапу.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8, оф. 5, ідентифікаційний код 40186902) на користь Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 26614946) пеню у розмірі 171 496 (сто сімдесят одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн 62 коп., штраф у розмірі 230 860 (двісті тридцять тисяч вісімсот шістдесят) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 6 035 (шість тисяч тридцять п'ять) грн 36 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.11.2019
Суддя Л. Г. Пукшин