ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 листопада 2019 року Справа № 923/901/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув заяву Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Дайна" від 26.11.19 про відвід судді Гридасова Ю.В., подану у першому судовому засіданні з розгляду по суті, за правилами спрощеного позовного провадження, справи
за позовом: Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Дайна" (с. Антонівка, м. Херсон),
до відповідача: Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" (м. Гола Пристань Херсонської області),
про стягнення 176 299 грн. 00 коп.,
за участю представників:
позивача - Лодига М.Т. (адвокат), Сокирко А.М. (представник за довіреністю),
відповідача - Блонський Д.М. (адвокат).
Позивач 23.10.2019 року позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 176 299 грн. 00 коп. вартості виконаних робіт та використаних матеріалів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року, справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою у справі від 24.10.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, призначено на 26.11.19 о 10 годині 00 хвилин.
26.11.19 Колективне виробничо-торгівельне підприємство "Дайна" у судовому засіданні звернулось до суду із заявою від 26.11.19 про відвід судді Гридасова Ю.В.,
В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на наступні обставини.
«Суддя Гридасов Ю.В. вже дійснюавав розгялд спору, що мався між Колективним виробничо-торгівельним підприємством "Дайна", і Комунальним підприємством "Міськтеплокомуненерго", який було вирішено на користь КП "Міськтеплокомуненерго", на думку КВТП «Дайна» розгялд попердньої справи пройшов із упердженим та необєктивним ставленням судді»;
«На переконання КВТП «Дайна» суддя Гридасов Ю.В. приймає рішення з порушенням принципу рівності сторін перед судом. В рішеннях викладено лише правову позицію сторони на користь якої приймається рішення.»;
«Суддя в рішенні суду переписує правову позицію лише однієї із сторін учасників, без урахування принципу змагальності сторін, не надає належної правової оцінки позиціям кожної з сторін, не пов'язує правову позицію з доказами, наданими сторонами. Відсутнє дослідження доказів на допустимість на належність.».
У серпні 2016 Колективне виробничо-торгівельне підприємство “Дайна” звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Комунального підприємства “Міськтеплокомуненерго” про: стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 176 299, 00 грн. та пені в сумі 36 583, 20 грн., інфляційних витрат у розмірі 9 695, 79 грн., а всього 227 577, 99 грн.; стягнення з Комунального підприємства “Міськтеплокомуненерго” на користь Колективного виробничо-торгівельного підприємство “Дайна” судові витрати за проведення експертизи за договором від 13 червня 2016 за №22-0358-16.ЕО у сумі 1116,00 грн. та за договором від 18.03.2016 за №18/03-2016 у сумі 2640,00 грн.; оплати юридичної допомоги у сумі 3000, 00 грн. та сплаченого судового збору на суму 4 451, 62 грн., а всього: 11 207,52 грн. В обґрунтування позовних вимог, Колективне виробничо-торгівельне підприємство “Дайна” зазначає, що Комунальне підприємство “Міськтеплокомуненерго”, як замовником не виконані взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт та не сплачено за виконані роботи за Актом №4 за грудень 2015 року в розмірі 176 299,00 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14 червня 2018 у справі № 923/915/16, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.19 та постановою Верховного Суду від 20.06.19, в задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з Колективного виробничо-торгівельного підприємства “Дайна” на користь Комунального підприємства “Міськтеплокомуненерго” 6620, 00 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.
У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду у справі від 11.03.19, зокрема зазначено:
«Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, позивач не спростував висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішенняю
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2018 у справі № 923/915/16 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.»
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.06.19 зокрема зазначено:
« 6.13. Надавши належну правову оцінку обставинам справи та доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивачем не доведено, що у КП "Міськтеплокомуненерго" виникло зобов'язання здійснити оплату виконаних позивачем робіт у грудні 2015 року саме в рамках договору підряду № 17/07.
7.3. Колегією суддів відхиляються доводи КВТП "Дайна", наведені у касаційній скарзі, про те, що виконання робіт перелічених в акті приймання виконаних будівельних робіт № 4 за грудень 2015 року погоджено протоколом засідання комісії з приймання виконаних робіт від 11.05.2015 та дефектним актом від 12.05.2015, оскільки ці доводи не спростовують правильних висновків судів щодо виконання позивачем будівельних робіт зазначених у цьому акті після закінчення визначеного сторонами договору строку їх виконання, а тому у відповідача не виникло обов'язку здійснити оплату виконаних позивачем робіт саме на підставі договору підряду № 17/07.
Крім того, зазначеним у касаційній скарзі обставинам судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку, а переоцінка доказів не входить до встановлених положеннями статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції.»
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України: “Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.”
Відповідно до ч. 2, 3, 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України: “Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.”
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України: “Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: надходження заяви про відвід судді.”
У рішенні ЄСПЛ у справі «П'єрсак проти Бельгії» Суд розмежував суб'єктивний та об'єктивний підходи до безсторонності, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Вказані у заяві позивача про відвід судді обставини ґрунтуються на припущеннях заявника, зроблені позивачем висновки не відповідають зазначеним положенням Господарського процесуального кодексу України та свідчать про необґрунтованість заявленого відводу як з суб'єктивного так і з об'єктивного підходів.
Побоювання та твердження заявника щодо можливої упередженості судді є чуттєвими припущеннями, які не мають під собою об'єктивного підґрунтя.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки заявник не навів об'єктивних даних (фактів), які закон визначає як підстави для відводу судді.
Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що суддя у даній справі за участю заявника є суб'єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, в тому числі й до представників сторін, які могли-би завадити всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Права заявника відводу на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом у цій справі не є порушеним.
Відтак, заява про відвід не ґрунтується на приписах ст. 35 ГПК України і містить лише припущення позивача щодо упередженості судді Гридасова Ю. В. під час розгляду даної справи.
Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі.
2. Передати справу для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
3. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до ст. 255 ГПК України ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Дата підписання повного тексту ухвали: 26.11.19 р.
Суддя Ю.В. Гридасов