ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про зупинення провадження у справі
22 листопада 2019 року Справа № 923/796/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши справу
за позовом: Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача: Херсонської обласної державної адміністрації
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспутник", Новотроїцького району Херсонської області
про витребування земельної ділянки
за участю: прокурора відділу прокуратури Херсонської області Волкової Н.М. (посвідчення № 046508 від 29.03.2017р.)
представників сторін:
від позивача: Ткач Т.А. (посвідчення АБ № 000469 від 20.06.2019р.), головний спеціаліст, довіреність від 17.07.2019р.,
від відповідача: Бойко В.В., адвокат, (посвідчення ХС № 000111 від 02.03.2018р.)
Заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивача Херсонської обласної державної адміністрації до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспутник" про витребування земельної ділянки.
Позовна заява обґрунтована використанням відповідачем СТОВ "Агроспутник" земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом без правовстановлюючих документів, чим порушуються інтереси держави.
Ухвалою суду від 23.09.2019р. позовну заяву прокурора залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви.
25.09.2019р. прокурором подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.09.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 01.11.2019р., встановлено учасникам провадження строк для подання заяв з процесуальних питань.
17.10.2019р. позивачем Херсонською обласною державною адміністрацією подано правову позицію щодо заявленого прокурором позову.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подано.
В судове засідання 01.11.2019р. з'явились прокурор та представник позивача.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. 30.10.2019р. представником відповідача подано заяву про відкладення підготовчого засідання з огляду на неможливість взяти участь в засіданні у зв'язку із відрядженням. Крім цього, у заяві про відкладення розгляду справи представник відповідача просить визначити СТОВ "Агроспутник" додатковий строк для подання письмового відзиву на позовну заяву.
Заява в цій частині відхилена судом шляхом постановлення протокольної ухвали, оскільки приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено вчинення такої процесуальної дії як визначення додаткового строку для подання відзиву.
Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 01.11.2019р. відклав підготовче засідання на 15.11.2019р.
13.11.2019р. через канцелярію господарського суду відповідачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи відзиву та копії проекту землеустрою.
Враховуючи, що відзив було подано відповідачем із пропуском встановленого строку, без клопотання про продовження строку для подачі відзиву, суд ухвалою від 15.11.2019р. відзив Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспутник" залишив без розгляду в порядку ст.118 ГПК України.
В судовому засіданні 15.11.2019р., після оголошення судом про постановлення ухвали про залишення без розгляду відзиву відповідача на позовну заяву, представником відповідача адвокатом Бойко В.В. заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для підготовки заяви про відвід головуючого у справі судді.
У зв'язку з означеним в судовому засіданні 15.11.2019р. було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 22.11.2019р., про що представники сторін повідомлені під розписку.
15.11.2019р. представником відповідача адвокатом Іванців С.І. подано до суду клопотання про участь в судовому засіданні у справі №923/796/19, призначеному на 11 год. 00 хв. 22.11.2019р. та інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції, із забезпеченням її проведення Новотроїцьким районним судом Херсонської області.
Ухвалою від 18.11.2019р. у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні 22.11.2019р. та в наступних судових засіданнях у справі №923/796/19 в режимі відео конференції відмовлено.
21.11.2019р. на електронну пошту суду від відповідача СТОВ "Агроспутник" надійшла заява про відвід судді Сулімовської М.Б., підписана адвокатом Іванців С.І.
Станом на час проведення судового засідання примірник означеної заяви у паперовому вигляді до суду не надходив.
До початку судового засідання 22.11.2019р. через канцелярію суду надійшла заява СТОВ "Агроспутник" про відвід судді Сулімовської М.Б., підписана адвокатом Бойком В.В.
Після закінчення перерви в судове засідання 22.11.2019р. з'явились прокурор, представники позивача та відповідача.
Судом з'ясовано у представника відповідача адвоката Бойка В.В. про надання до суду паперового примірника заяви відповідача про відвід судді, підписану адвокатом Іванців С.І.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не має паперового примірнику даної заяви та не уповноважений її підтримувати.
В судовому засіданні заслухано представника відповідача адвоката Бойка В.В. із заявою про відвід судді Сулімовської М.Б.
Обґрунтовуючи заяву СТОВ "Агроспутник" зазначає, що, на його думку, існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Сулімовської М.Б.
Так відповідач звертає увагу на те, що 30.10.2019р. представником відповідача було подано заяву про відкладення підготовчого засідання та визначення додаткового строку для подачі відзиву.
01.11.2019р. у справі №923/796/19 ухвалено рішення, яким заява відповідача в частині визначення додаткового строку для подачі відзиву відхилена судом шляхом постановлення протокольної ухвали, оскільки приписами ГПК України не передбачено вчинення такої процесуальної дії як визначення додаткового строку для подання відзиву.
Але в ч.5 ст.80 ГПК України зазначається, що суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
15.11.2019р. судом було оголошено судове рішення, яким відзив СТОВ "Агроспутник" залишено без розгляду. Але, з незрозумілих для відповідача причин, суд відносить до відзиву надану до суду належним чином завірену копію проекту відведення земельної ділянки в довгострокове користування СТОВ "Агроспутник".
Також заявник зазначає, що суддею Сулімовською М.Б. в ухвалі від 30.09.2019р. зазначено, що заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивача Херсонської обласної державної адміністрації до відповідача СТОВ "Агроспутник" про витребування земельної ділянки. При цьому, підтвердження того, що особа, яка подала позов є заступником прокурора, в матеріалах справи відсутні. При відкритті провадження у справі судом не враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду й замінювати собою належного суб'єкта владних повноважень, який може та бажає захищати інтереси держави. Такий висновок зробив ВС в постанові №923/129/17 від 05.12.2018р.
Також, в протоколі судового засідання від 15.11.2019р. у даній справі зазначено, що участь в судовому засіданні бере прокурор відділу прокуратури Херсонської області Волкова Н.М. на підставі службового посвідчення. Заявник вважає, що вище означена особа не має права брати участь у цій справі на підставі службового посвідчення.
Крім цього заявник зауважує, що господарським судом залучено до матеріалів справи копії поданих прокурором доказів, які, на думку відповідача, завірені неповноважною особою, яка ставить на ксерокопіях документів відмітку "копія вірна", при цьому не зазначаючи, чи ця копія зроблена з оригіналу, яким чином вона опинилася в Генічеській прокуратурі і де взагалі оригінали цих документів.
Крім цього, в ухвалі від 30.09.2019р. у справі №923/796/19 суд встановив позивачу строк до 15.10.2019р. для надання письмово викладеної позиції щодо заявленого прокурором позову з доказами направлення іншим учасникам провадження.
В той же час, як зазначає відповідач, приписами ГПК України не передбачено такої заяви по суті справи як письмово викладена позиція.
При цьому заявник звертає увагу на те, що судом залишено поза увагою факт подання позивачем такої позиції 17.10.2019р., тобто з порушенням наданого судом строку, без клопотання про поновлення строку на подання.
Також, на думку відповідача, правова позиція позивача є не що іншим як уточнення позовної заяви, отже і відповідач має право надати свої заперечення на позовну заяву з урахуванням вище зазначеного документа у вигляді відзиву.
Так правова позиція позивача була отримана 11.11.2019р., а відзив був направлений до суду 13.11.2019р.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за твердженням заявника, фактично позбавив СТОВ "Агроспутник" права на надання письмового заперечення у вигляді відзиву з урахуванням правової позиції відповідача, порушуючи принцип змагальності та право на справедливий, безсторонній суд.
Також, представник відповідача адвокат Бойко В.В. подав до господарського суду клопотання про надання копії ухвали про відмову в залученні до матеріалів справи відзиву та письмових доказів представнику СТОВ "Агроспутник" нарочно.
Але судом було відмовлено у задоволенні клопотання про видачу копії судового рішення, що є не допуском до правосуддя.
Крім цього, 15.11.2019р. представник відповідача адвокат Іванців С.І. подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні 22.11.2019р. та в наступних судових засіданнях в режимі відео конференції, у задоволенні якого судом було відмовлено у повному обсязі.
Підставою для відмови стало неможливість бронювання залу у Новотроїцькому районному суді у зв'язку із заздалегідь заброньованим залом для проведення інших судових засідань. Проте, як стверджує заявник, дана обставина не відповідає дійсності, в телефонному режимі Новотроїцьким районним судом було повідомлено, що зал для проведення відеоконференції є вільним, а тому, на думку представника відповідача, ухвала суду від 18.11.2019р. є завідомо неправомірним рішенням.
За наведених обставин відповідачем заявлено відвід судді Сулімовській М.Б.
Суд, розглянувши заяву про відвід судді, не знайшов підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Статтею 39 ГПК України встановлено, що:
- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;
- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;
- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Стаття 35 ГПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Щодо тверджень відповідача відносно не встановлення судом в порядку ч.5 ст.80 ГПК України додаткового строку для подання доказів та не визначення додаткового строку для подання відзиву, суд звертає увагу на наступне.
Так відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Згідно ч.8 ст.165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами ч.3 ст.80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Ухвалою про відкриття провадження у даній справі від 30.09.2019р. господарський суд запропонував відповідачу подати до суду відзив (заперечення) на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, встановив відповідачу СТОВ "Агроспутник" максимально допустимий строк для подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Цією ж ухвалою суд роз'яснив відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами; а також звернув увагу сторін на те, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 ГПК України.
Ухвала суду від 30.09.2019р. була направлена всім учасникам провадження в той же день, про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду на зворотній стороні ухвали, та вручена відповідачу 03.10.2019р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 7350105372490 (а.с.56).
Отже, кінцевим строком для подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву та доказів є 18.10.2019р. включно.
Проте, у встановлений господарським судом максимально допустимий строк відповідачем СТОВ "Агроспутник" ні відзив, ні будь-які докази до суду не подано.
Згідно ст.113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до приписів ст.80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так 30.10.2019р. представником відповідача адвокатом Бойко В.В. було подано до суду заяву від 30.10.2019р. №б/№ щодо відкладення розгляду справи (а.с.68), у якій заявник просив відкласти підготовче засідання у справі у зв'язку із відрядженням уповноваженого представника; визначити СТОВ "Агроспутник" додатковий строк для подання письмового відзиву (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; погодити дату наступного судового засідання відповідно до наданого графіку судових засідань адвоката Бойка В.В.
При цьому, означена заява не містить жодних посилань на норми права, які регулюють питання продовження процесуальних строків, в заяві не йдеться про продовження встановленого господарським судом процесуального строку для подання відзиву, не обґрунтовано причини пропуску встановлених судом строків, не зазначено докази, які не може бути подано; причини, з яких докази не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Суд зауважує, що відповідно до ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Що стосується підставності звернення прокурора із даним позовом до суду, то з аналізу ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; або у разі відсутності такого органу.
В даному випадку з підстав позову прокурора слідує, що відповідач тривалий час використовує земельну ділянку з розташованим на ній водним об'єктом без правовстановлюючих документів, а позивач не вчиняв дії на усунення означених порушень.
В той же час, суд наголошує на тому, що на даному етапі розгляду справи жодним чином не стверджується про підставність чи безпідставність поданого позову прокурором та не здійснюється висновок про задоволення чи відмову в позові.
Оцінка доводів прокурора та позивача, як і дій відповідача, буде надана судом в ході розгляду справи по суті.
Відносно участі в судових засіданнях прокурора відділу прокуратури Херсонської області Волкової Н.М. на підставі службового посвідчення, то, як зазначено в п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 (із змінами) "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", прокурори беруть участь у судовому засіданні на підставі службових посвідчень відповідно до статті 21 Закону України "Про прокуратуру".
Що стосується залучення господарським судом до матеріалів справи поданих прокурором до позовної заяви доказів, то безпосереднє дослідження поданих сторонами у справі доказів здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Щодо зобов'язання господарським судом позивача надати письмово викладену позицію відносно заявленого прокурором позову.
Відповідно до приписів ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно ч.ч.3, 5 ст.55 ГПК України, відмова органів та осіб, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Таким чином, зобов'язання господарським судом позивача надати письмово викладену позицію є формою встановлення відношення позивача до заявленого прокурором позову, з'ясування питання - підтримує чи не підтримує позивач позовні вимоги прокурора.
При цьому, письмово викладена позиція позивача ні в якому разі не є уточненням позовної заяви, як стверджує відповідач, оскільки господарський суд розглядає позовні вимоги у первісному обсязі.
Відносно тверджень відповідача щодо допущення судом відносно нього не допуску до правосуддя, що полягає у неврученні ухвали суду від 15.11.2019р., то такі твердження не відповідають дійсності, оскільки ухвала суду від 15.11.2019р. про залишення без розгляду відзиву СТВО "Агроспутник" була направлена всім сторонам, в тому числі відповідачу, в той же день - 15.11.2019р., що підтверджено відміткою канцелярії господарського суду на зворотній стороні ухвали.
Із заявою про отримання ухвали суду від 15.11.2019р. представник відповідача адвокат Бойко В.В. звернувся до суду лише 18.11.2019р., тобто через три дні після її направлення сторонам.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 9 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір", за повторну видачу копії судового рішення встановлено ставку судового збору в розмірі 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу.
Разом з тим, до заяви відповідача від 18.11.2019р. не додано доказів сплати судового збору за повторну видачу судового рішення.
Крім цього, відповідно до ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Що стосується тверджень відповідача про винесення господарським судом завідомо неправомірного рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання представника СТОВ "Агроспутник" адвоката Іванців С.І. про проведення 22.11.2019р. об 11 год. 00 хв. судового засідання в режимі відеоконфернеції із забезпеченням її проведення Новотроїцьким районним судом Херсонської області, то такі твердження є надуманими, не підтвердженими жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Так при проведенні Господарським судом Херсонської області бронювання майданчиків відеоконференції через онлайн систему бронювання встановлено, що неможливо забронювати зал у визначеному заявником суді на 11 год. 00 хв. 22.11.2019р. для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв'язку із заздалегідь заброньованим залом Новотроїцького районного суду для проведення інших судових засідань.
Дана обставина підтверджена матеріалами справи, а саме роздруківкою з сайту бронювання систем відеоконференцзв'язку (а.с.144).
При цьому суд звертає увагу на те, що представник відповідача Бойко В.В. 20.11.2019р. особисто ознайомився з матеріалами справи №923/796/19, про що свідчить його підпис на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, а тому йому достеменно відомо про наявність в матеріалах справи означеної роздруківки з сайту бронювання систем відеоконференцзв'язку.
Підсумовуючи наведене вище, суд констатує, що підставою для відводу судді від розгляду даної справи, фактично, є незгода учасника справи з судовими рішеннями та процесуальними діями судді.
Разом з тим, за приписами ч.4 ст.35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що викладені у заяві про відвід обставини не є правовою підставою для відводу судді, оскільки заявник не навів об'єктивних даних (фактів), які закон визначає як підстави для відводу судді.
Суд враховує, що відповідно до ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зазначені приписи ГПК України кореспондуються із нормами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР з подальшими змінами, відповідно до якої визначено, що кожен при вирішенні питань, зокрема, щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зазначені процесуальні стандарти (принципи) судочинства при розгляді господарської справи забезпечуються Конституцією України, відповідними нормами ГПК України та іншими нормами законодавства.
Суди в Україні здійснюють правосуддя самостійно і публічно. Судді при здійсненні правосуддя є незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України та іншими законами.
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспутник" подано заяву про відвід судді, яка по своїй суті обґрунтовується наявністю обставин, які, як стверджує заявник, викликають у нього сумнів у неупередженості судді.
Суд зазначає, що суддя у даній справі за участю заявника є суб'єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, в тому числі й до особи заявника та інших представників сторін, які могли-би завадити всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи.
Суд підкреслює, що, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії", п.44 та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 7 серпня 1996 року, п.58 "При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Суд вважає, що побоювання заявника у безсторонності не є обґрунтованими об'єктивно та не ґрунтуються на нормах законодавства.
Право СТОВ "Агроспутник" на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом не є порушеним.
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно п.5 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспутник" про відвід судді, подану адвокатом Бойко В.В., необґрунтованою та передає її для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід, у зв'язку з чим зупиняє провадження у справі.
Крім цього, як зазначено вище, 21.11.2019р. на електронну пошту суду від відповідача СТОВ "Агроспутник" надійшла заява про відвід судді у справі №923/796/19, підписана адвокатом Іванців С.І.
Відповідно до довідки канцелярії господарського суду від 21.11.2019р. заяву про відвід не скріплено електронним цифровим підписом.
Станом на час проведення даного судового засідання у паперовому вигляді заява до суду не надходила. Присутній в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не має паперового примірнику даної заяви та не уповноважений її підтримувати.
Відповідно до приписів ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Частиною другою статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Суд зазначає, що усі процесуальні документи, які надаються до суду електронною поштою, відповідно до приписів ч. 8 ст. 42 ГПК України, повинні бути подані з використанням власного електронного цифрового підпису особи, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (1.5.17. Інструкції).
З надісланої на електронну адресу суду заяви про відвід судді не вбачається можливості ідентифікувати підписувача, оскільки документ надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом.
Таким чином, подана відповідачем СТОВ "Агроспутник" за підписом адвоката Іванців С.І. заява про відвід судді Сулімовської М.Б. не може вважатися оригіналом електронного документа, так як не містить електронного підпису підписанта.
В паперовій формі означена заява про відвід також не надходила.
За таких обставин, оскільки оригінал документу в паперовій формі судом станом на дату проведення судового засідання не отримано, надісланий електронною поштою без електронного цифрового підпису документ не може вважатися офіційним та братися судом до уваги, заява відповідача за підписом адвоката Іванців С.І. про відвід судді, яка надійшла засобами електронного зв'язку 21.11.2019р., не має юридичної сили і статусу офіційного документа, у зв'язку з чим підлягає залишенню без розгляду.
При цьому суд наголошує, що право відповідача СТОВ "Агроспутник" на заявлення відводу головуючому у справі судді не є порушеним, оскільки в даному судовому засіданні судом розглянуто заяву СТОВ "Агроспутник" про відвід судді, подану його уповноваженим представником адвокатом Бойком В.В.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву СТОВ "Агроспутник" про відвід судді, подану 21.11.2019р. на електронну пошту Господарського суду Херсонської області адвокатом Іванців С.І., залишити без розгляду.
2. Зупинити провадження у справі №923/796/19.
3. Передати справу №923/796/19 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвала суду набрала законної сили 22.11.2019р., оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і підписано 25.11.2019р.
Суддя М.Б. Сулімовська