"20" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1497/17
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Савченко А.В.
За участю представників сторін:
Від позивача (заявника): не з'явився;
Від відповідачів: не з'явились;
Від відділу ДВС: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” (вх. №2-5273/19 від 28.10.2019р.) про розподіл додаткових судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” до товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО", приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" про стягнення, -
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.2017р. по даній справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено, присуджено до стягнення із приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" на користь позивача пеню у розмірі 17 529,41 грн., збитки від інфляції у розмірі 4322,60 грн., три відсотки річних у розмірі 3244,24 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 700 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн.
22.09.2017р. господарським судом у порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідний наказ.
19.08.2019р. до господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі по тексту - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича, яка на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу була передана на розгляд судді Желєзній С.П.
Ухвалою від 24.10.2019р. господарським судом було задоволено скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця орану державної виконавчої служби, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича за період з 13.05.2019р. по 14.08.2019р. у виконавчому провадженні ВП 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 22.09.2017р. по справі №916/1497/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 22.09.2017р. по справі №916/1497/17 із врахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження”; зобов'язано орган державної виконавчої служби усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вчинення дій, направлених на фактичне примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 22.09.2017р. по справі №916/1497/17 у відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадження”; стягнуто із органу державної виконавчої служби на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн.
28.10.2019р. до господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. у порядку, передбаченому ст. ст. 123, 129, 129, 344 ГПК України.
Ухвалою від 11.11.2019р. господарським судом було призначено заяву ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2019р. о 11:45 год., визнано явку учасників судового процесу необов'язковою.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для розподілу додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Необхідно зауважити, що 18.10.2019р. до суду надійшла заява від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої позивачем було повідомлено суд, що остаточний розмір понесених судових витрат буде визначений позивачем тільки після розгляду судом скарги ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс”, на підтвердження чого позивачем будуть надані відповідні докази у межах встановлених процесуальним законодавством строків.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначалось вище по тексту ухвали, 24.10.2019р. господарським судом було розглянуто скаргу ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” на бездіяльність державного виконавця орану державної виконавчої служби, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
В свою чергу, 28.10.2019р. до господарського суду від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла заява про розподіл додаткових судових витрат у розмірі 3000,00 грн.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення додаткових судових витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
На підтвердження понесення додаткових витрат на правову допомогу позивачем було надано суду акт здачі-приймання виконаних робіт від 24.10.2019р., підписаний між позивачем та адвокатом Грищенко О.М., загальна вартість наданих адвокатом послуг відповідно до якого складає 1700,00 грн., а також квитанцію від 25.10.2019р. на суму 1700,00 грн. Крім того, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №06-05-2019/1 від 06.05.2019р., укладений між позивачем та адвокатом Грищенко О.М. Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позивачем підтверджено лише понесення додаткових витрат у розмірі 1700,00 грн. Натомість, у поданій до суду заяві позивач просить суд розподілити додаткові витрати у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. ля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі задоволення позову - на відповідача, господарський суд враховуючи задоволення скарги ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс”, а також враховуючи подання позивачем доказів на підтвердження понесення додаткових витрат у розмірі 1700,00 грн., вважає за необхідне та правомірне покласти на Міжрайонний відділ по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області додаткові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1700,00 грн. У задоволення вимог ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про розподіл витрат у розмірі 1300,00 грн. необхідно відмовити, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження їх понесення.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про розподіл додаткових витрат шляхом присудження до стягнення із Міжрайонного відділу по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1700,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, 344 ГПК України, суд, -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” (вх. №2-5273/19 від 28.10.2019р.) про розподіл додаткових судових витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Міжрайонного відділу по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області /61001, м. Харків, майдан Захисників України, буд. 7/8, 7 поверх, код ЄДРПОУ 41430683/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” /03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 38039872/ витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1700,00 грн. /одна тисяча сімсот грн. 00 коп./.
3. В решті вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.11.2019р.
Суддя С.П. Желєзна