номер провадження справи 18/140/19
25.11.2019 справа № 908/2689/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.
розглянувши матеріали справи № 908/2689/19
за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)
до відповідача фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 14828,81 грн.,
Без виклику учасників справи
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича 14828,81 грн., які складаються з: 12386,24 грн. заборгованості за кредитом, 342,87 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1800,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 299,70 грн. пені.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2019 справу № 908/2689/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 18/140/19, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного письмового позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 31.10.2019.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 02.12.2019 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний день).
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав наступне. ФОП Баранов Віталій Валерійович через систему інтернет-клієнт-банкінгу 30.09.2018 підписав із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до п. 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua. Таким чином, 30.09.2018 відповідачем та АТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов. На підставі укладеного договору позивачем 30.09.2018 перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою. У відповідності до пунктів 3.2.8.3.1, 3.2.8.5, 3.2.8.5.3, 3.2.8.9 Умов відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення кредиту в терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2 Умов, а також зазначені в заяві, оплати процентів за користування кредитом в розмірі зазначеному в п. 3.2.8.3.2 Умов, п. 1.4 Заяви. Пунктом 1.3 Заяви встановлено, що строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту. Погашення здійснюється щомісячно рівними частинами (п. 1.5 Заяви). В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії. Згідно з п. 3.2.8.9.1 Умов та ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом буд-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов, сплачуються відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3 договору, а саме: в розмірі визначеному в п. 1.6 Заяви. Пунктом 3.2.8.10.1 Умов визначено сплата Банку пені за порушення зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, термінів повернення кредиту, за кожний випадок порушення. Неналежне виконання відповідачем відповідних умов Договору та чинного законодавства, за доводами позивача, є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності. Посилаючись на приписи статей 212, 509, 530, 634, 639, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та статей 173, 174, 193, 216, 230-232 ГК України, позивач просить позов задовольнити.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 08.10.2019 та повноважному представника відповідача 05.10.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 01.10.2019 у справі № 908/2689/19 відповідачу запропоновано подати відзив у строк по 25.10.2019. Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Фізичною особою-підприємцем Барановим Віталієм Валерійовичем 30.09.2018 через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява).
Згідно Заяви підписанням цієї заяви відповідач приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Умови), що розміщені на сайті Приватбанку www.pb.ua, прийняв на себе всі зобов'язання, зазначені в цих Умовах, та уклав з позивачем кредитний договір.
Таким чином, позивачем та відповідачем укладений кредитний договір б/н від 30.09.2018, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з вказаних анкети-заяви та Умов.
За умовами пункту 1 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" істотними умовами кредитного договору є:
1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.
1.2. Розмір кредиту 50000,00 грн.
1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.
1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в який було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається в додатку 1 до цієї Заяви та доступний Клієнту у системі "Приват24 для бізнесу".
1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов'язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.
Пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2. Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належногоспособу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги складає від 50 000 до 1 000 000 грн.
Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов, надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах:
- повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п. 3.2.8.3.1);
- Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту … (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою (п. 3.2.8.3.1.3);
- за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, зазначених в заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.8.6.2) (п. 3.2.8.3.2);
- при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.3).
За змістом п. 3.2.8.9.6 Умов, зобов'язання за договором виконуються в такій послідовності: кошти отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовується для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п. 3.2.8.5.14, далі для погашення неустойки, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту.
Як свідчать матеріали справи, 30.09.2018 на підставі кредитного договору № б/н від 30.09.2018 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.01.2000 по 17.09.2019 по рахунку ФОП Баранова В.В.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
В порушення відповідних Умов Договору та чинного законодавства, відповідач кредитні кошти у передбачений Договором термін (12 місяців) не повернув.
Як вбачається з наданої позивачем Виписки станом на 16.09.2019 по рахунку відповідача заборгованість за тілом кредиту складає 12386,24 грн., також за відповідачем рахується 342,87 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1800,00 грн. заборгованості за комісією та 299,70 грн. пені, що є предметом даного спору.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписана відповідачем із використанням електронного цифрового підпису Заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг "КУБ" та зазначені Умови складають кредитний договір.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення 1 параграфа 71 глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 68 Конституції України Закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1.3 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" встановлений строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.
Згідно п. 1.5 Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в який було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Як слідує із розрахунку позивача, відповідачем у період з 30.10.2018 по 30.06.2019 здійснювалось часткове повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим станом на 16.09.2019 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом склав 12386,24 грн.
Також, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Договору б/н від 30.09.2018 позивачем відповідачу нараховувалися проценти на прострочену заборгованість, комісія та пеня.
За змістом п. 3.2.8.3.2. та п. 3.2.8.3.3 Умов, за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, зазначених в заяві та Тарифах. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені в Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 3.2.8.9.3 Умов).
В силу статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна зобов'язання та сплата неустойки.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Умовами п. 1.4 Заяви передбачено сплату комісії за користування кредитом в розмірі 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (що дорівнює 900,00 грн.)
Відповідно до п. 1.6 Заяви у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості, тобто 48% річних.
Тобто, сторонами узгоджено, що в разі порушення порядку щодо щомісячного повернення до 30 числа місяця (виходячи з дати підпитання Заяви про приєднання) рівної частини заборгованості за кредитом, сплачуються проценти за користування кредитом в розмірі 4% від суми заборгованості.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії становить 1800,00 грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість становить 342,87 грн. за період прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача в частині відсотків у вигляді щомісячної комісії та відсотків на прострочену заборгованість, суд встановив, що його здійснено вірно. А тому, заявлені до стягнення 1800,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 342,87 грн. заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість підлягають стягненню з відповідача.
Загалом, станом на 16.09.2019 за відповідачем рахується 12386,24 грн. заборгованості за наданим кредитом, 1800,00 грн. заборгованості за простроченою комісією, 342,87 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в період з 30.08.2019 по 16.09.2019.
Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача за кредитом станом на 16.09.2019 в сумі 12386,24 грн., 1800,00 грн. заборгованості за простроченою комісією та заборгованості по процентах у розмірі 342,87 грн., нарахованим на прострочену заборгованість, підтверджується матеріалами справи. Відтак, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, за відсотками у вигляді комісії та процентів за прострочену заборгованість є обґрунтованими та задовольняються судом.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 299,70 грн. пені нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1 Умов, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1-2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, в тому числі обґрунтовуючи її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.09.2018, посилався на п. 3.2.8.10.1 Умов та п. 1.6 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".
В пункті 3.2.8.10.1. наданого позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов ознайомився і погодився відповідач, підписуючи 30.09.2018 Заяву про приєднання, а також підтвердження того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема щодо сплати неустойки (пені), саме у зазначеному в цьому документі розмірі і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.pb.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату неустойки (пені) за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження 14-131цс19).
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином, Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", який міститься в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину укладеного сторонами 30.09.2019 кредитного договору.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд зазначає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, оскільки в підписаній відповідачем 30.09.2018 Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" погоджена сторонами умова договору про встановлення конкретного розміру неустойки (пені) за порушення грошового зобов'язання відсутня.
Іншими актами цивільного законодавства розмір пені для даного виду правовідносин не встановлено. У ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та в ч. 2 ст. 343 ГК України законодавцем встановлено лише загальнообов'язкове обмеження розміру пені, яка може бути стягнута в певний період - не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 299,70 грн. пені заявлена позивачем необґрунтовано і задоволенню не підлягає.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 12386,24 грн. заборгованості за кредитом, 342,87 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 1800,00 грн. заборгованості у вигляді щомісячної комісії. В решті заявлених вимог (299,70 грн. пені) суд відмовляє в позові через необґрунтованість.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку, за наведених у позовній заяві та доповненнях до неї підстав, позовні вимоги позивача обґрунтовані частково. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, позовні вимоги в частині неповернення отриманих кредитних коштів не спростував, доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 30.09.2018 в повному обсязі суду не надав.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1882,18 грн. судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код 14360570) 12386,24 грн. (дванадцять тисяч триста вісімдесят шість грн. 24 коп.) заборгованості за кредитом, 342,87 грн. (триста сорок дві грн. 87 коп.) заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1800,00 грн. (одну тисячу вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1882,18 грн. (одну тисячу вісімсот вісімдесят дві грн. 18 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 25.11.2019.
Суддя В.В. Носівець