номер провадження справи 4/108/19
14.11.2019 Справа № 908/1746/19
м. Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)
про стягнення 682009,56 грн. заборгованості
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.
За участю представників сторін:
від позивача - Губорєва Я.А., довіреність № 1130 від 06.08.2019 (адвокат);
від відповідача - Коваленко Ю.М., довіреність № 20-456 від 15.05.2019 (адвокат);
16.07.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 682009,56 грн. заборгованості, що складається з плати за користування вагонами в сумі 226110,72 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі в сумі 455898,84 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 справу № 908/1746/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1746/19, справі присвоєно номер провадження справи 4/108/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 06.08.2019.
Підготовче судове засідання відкладалося до 12.09.2019, про що винесено відповідну ухвалу суду по справі від 06.08.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1746/19 до 16.10.2019, підготовче судове засідання відкладалося до 02.10.2019.
Підготовче судове засідання відкладалося до 15.10.2019, про що винесено відповідну ухвалу суду по справі від 02.10.2019.
В судовому засіданні 15.10.2019 судом ухвалено закрити підготовче провадження у справі № 908/1746/19 та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні 15.10.2019 о 12:58 годині, про що зазначено в протоколі судового засідання.
В судовому засіданні оголошувалися перерви до 30.10.2019, до 11.11.2019 і до 14.11.2019, про що зазначено у відповідних протоколах судових засідань.
В судовому засіданні 14.11.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи Закону України «Про залізничний транспорт», Статут залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, положення договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018, договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве № ПР/М-16-3/1708-НЮ/20/2016/2889 від 30.09.2016. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що у лютому 2019 позивачем було прийнято до перевезення вагони на адресу відповідача, станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. На шляху прямування відповідно до вимог п., п. 9, 10 Правил користування вагонами, згідно наказу № 624 від 03.02.2019, вагони, що прибули у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) були затримані з вантажем на своїх вісях, на станції Верхівцеве Придніпровської залізниці, у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником на станції призначення Запоріжжя-Ліве. За наведеним фактом станцією затримки був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 03.02.2019 та повідомлено вантажоодержувача. Згідно наказу № 706 від 05.02.2019 затримані вагони продовжили рух за призначенням. Наказ про затримку вагонів на підходах до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення Запоріжжя-Ліве неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу відповідача. Згідно наказу № 711 від 05.02.2019, вагони, що прибули у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) були затримані з вантажем на своїх вісях, на станції Сухачівка Придніпровської залізниці, у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником на станції призначення Запоріжжя-Ліве. За наведеним фактом станцією затримки був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 05.02.2019 та повідомлено вантажоодержувача. Згідно наказу № 836 від 11.02.2019 затримані вагони продовжили рух за призначенням. Наказ про затримку вагонів на підходах до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення Запоріжжя-Ліве неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу відповідача. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника позивачем нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 22611072 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 455898,84 грн., а всього 682009,56 грн. плати. Відмова відповідача здійснити оплату нарахованих сум зумовило звернення позивача до суду з даним позовом. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь плату за користування вагонами у розмірі 22611072 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 455898,84 грн., а всього 682009,56 грн. грошових коштів.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та запереченнях на пояснення. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів відмови відповідача від прийняття вантажу, який був затриманий на станціях Верхівцеве, а потім Сухачівка Придніпровської залізниці. В січні-лютому 2019 накопичення вагонів на під'їзній колії відповідача відбулось через порушення позивачем умов про інтервальний проміжок часу, встановлений для повернення вагонів з під'їзної колії. На під'їзній колії кожної доби перебувало понад 1600 вагонів, що значно перевищує середньодобову переробну спроможність вантажно-розвантажувальних пунктів, саме з цієї причини відповідач був змушений затримувати приймання вантажів на свою під'їзну колію. Починаючи з листопада 2018 позивачем систематично затримувались потяги по прийому від відповідача. Поїзди для передачі на станцію Запоріжжя-Ліве формуються на станції Східна, зокрема, на коліях №, № 9-13, 19, 20, які дозволяють відправляти поїзди у кількості, передбаченій п. 9 договору, а саме: вміст яких складає більше 40 умовних вагонів. На цій колії забираються поїзди і зі станції Запоріжжя-Ліве, так як мінімальна довжина поїзду, який приймається на під'їзну колію складає 43 вагони. Отже, при затримці в прийманні поїздів від відповідача, у останнього відсутня технічна можливість приймати поїзди зі ст. Запоріжжя-Ліве. Натомість, ст. Запоріжжя-Ліве має в наявності 32 колії відповідної довжини, які у станції відповідно до договору є приймально-відправними на/з комбінату. Таким чином, обмежений прийом поїздів станцією Запоріжжя-Ліве від комбінату за наявності такої кількості колій свідчить про скупчення вагонів та поїздів на коліях станції внаслідок недбалої роботи та/або відсутністю локомотивів. Також, скупченню вагонів на станції Запоріжжя - Ліве сприяло те, що на станцію протягом лютого прибуло понад 1000 вагонів в адресу відповідача, які були доставлені позивачем з простроченням строку їх доставки. Відповідач неодноразово звертався до позивача щодо незадовільної роботи залізниці із листами. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявності у начальника ВП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» Борецького А.С. повноважень підписувати накази про затримку поїзда відповідно до п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, наказу про закінчення затримки вагонів в т.ч. наказів № 624 від 03.02.2019, № 706 від 05.02.2019, № 711 від 05.02.20109 і № 836 від 11.02.2019; від 19.02.2019 про затримку поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600); наявності у першого заступника директора РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» Декарчука О.М. повноважень підписувати наказ про збільшення розміру збору за зберігання вантажу. За таких обставин, відповідач наполягає на тому, що затримка вагонів на станціях Верхівцеве і Сухачівка Придніпровської залізниці сталась з вини позивача, а не відповідача, позивач сам з власної ініціативи прийняв таке рішення. Вважає, що позивачем не доведено належними засобами доказування наявність будь-яких порушень з боку відповідача. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив та пояснення на заперечення відповідача, в яких, зокрема зазначив, що надані ним до матеріалів справи письмові докази повністю спростовують доводи відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд
30.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця», (позивач у справі, Залізниця) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (відповідач у справі, Власник колії) укладено Договір № ПР/М-16-3/1-708НЮ/20/2016/2889 про експлуатації залізничної поїзної колії між регіональною філією «Придніпровська залізниця» та ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве (далі за текстом - Договір про експлуатацію під'їзної колії).
Договір про експлуатацію під'їзної колії сторонами підписано з Протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, Протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 та Протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016.
В подальшому умови Договору про експлуатацію під'їзної колії сторонами змінювались та доповнювались шляхом укладення додаткових угод до цього Договору: № 1 від 01.09.2017, № 2 від 16.03.2018, № 3 від 20.08.2018 та № 4 від 14.12.2018.
За умовами п. 1 Договору про експлуатацію під'їзної колії (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б» і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки «Межа під'їзної колії», які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна Власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання № 172.
Пунктом 6 Договору про експлуатацію під'їзної колії (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці:
- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве;
- на сортувально-відправні колії парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве: на колії №, № 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №, № 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку «Б» повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №, № 2-11 парку «А», на сортувально-відправних коліях №, № 11, 12, 15-28, 31-36 парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Згідно п. 9 Договору про експлуатацію під'їзної колії (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) з під'їзної колії вагони повертаються:
- порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін;
- інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається Власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом Власника колії на одну з колій:
- №, № 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве.
Приймання вагонів Залізницею здійснюється:
- на одній з приймально-відправних колій №, № 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве.
Пунктом 14 Договору про експлуатацію під'їзної колії (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 та Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».
За умовами п. 20 Договору про експлуатацію під'їзної колії з усіх питань, що не передбачені цим Договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами про експлуатацію під'їзної колії.
Згідно п. 21 Договору про експлуатацію під'їзної колії (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 до 31 грудня 2021 включно.
Також судом встановлено, що 19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця», (позивач у справі, Перевізник) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (відповідач у справі, Замовник) укладено Договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір про надання послуг).
Згідно п. 1.1 Договору про надання послуг предметом цього Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п 1.3 цього ж Договору надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору про надання послуг визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів. Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах Перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення вантажного вагону Перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону Перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірнику тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного у додатку 3 до цього Договору; плати за користування вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Умовами розділу 4 Договору про надання послуг сторонами врегульовано порядок проведення розрахунків та визначено, зокрема, що розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (філія «ЄРЦ»). Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 Договору.
Пунктом 12.1 Договору про надання послуг передбачено, що він вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Згідно пунктів 2.1.6 і 2.1.7 Договору про надання послуг Замовник зобов'язаний, в тому числі:
- оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної попередньої оплати за кодом платника;
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів Перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від Перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
З досліджених судом матеріали справи встановлено, що в лютому 2019 року згідно перевізної накладної від № 45691078 (календарний штемпель станції відправлення 02.02.2019, календарний штемпель прибуття вантажу - 12.02.2019) відправником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в адресу одержувача - ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя) зі станції відправлення Рядова Придніпровської залізниці до станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці направлено окатиші залізорудні нефлюсовані насипом (у ваганах загальною кількістю 53).
На шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування ваганами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, вагони були затримані, а саме:
- за наказом № 624 від 03.02.2019 начальника ВП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецького А.С., у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», на станції Верхівцеве Придніпровської залізниці були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозились у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600), через неможливість приймання їх на під'їзну колію станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
За даним фактом станцією затримки вагонів Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 9 від 03.02.2019, в якому зазначений час затримки поїзда № 2074 (індекс 4572-011-4600), а саме: 03.02.2019 о 01 год. 05 хв. В акті зазначено, що його складено через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
03.02.2019 о 01:45 год. оператором станції Верхівцеве Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600) станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 4579 від 03.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів.
Наказом № 706 від 05.02.2019 о 19 год. 40 хв. у зв'язку з відновленням прийому вагонів на під'їзну колію ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» продовжено рух вагонів у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
На підставі вказаного наказу № 706 від 05.02.2019 станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 05.02.2019 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600). Вказано, що вагони зняті з затримки 05.02.2019 о 17 год. 45 хвл.
За фактом відновлення руху вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600) станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 4583 від 05.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів.
- за наказом № 711 від 05.02.2019 начальника ВП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецького А.С., у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», на станції Сухачівка Придніпровської залізниці були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозились у поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600), через неможливість приймання їх на під'їзну колію станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
За даним фактом станцією затримки вагонів Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 6 від 05.02.2019, в якому зазначений час затримки поїзда № 2610 (індекс 4572-011-4600), а саме: 05.02.2019 о 21 год. 40 хв. В акті зазначено, що його складено через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
05.02.2019 о 22:50 год. оператором станції Сухачівка Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600) через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600) станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 19 від 05.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів.
Наказом № 836 від 11.02.2019 о 15 год. 30 хв. у зв'язку з відновленням прийому вагонів на під'їзну колію ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» продовжено рух вагонів у поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
На підставі вказаного наказу № 836 від 11.02.2019 станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 11.02.2019 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600). Вказано, що вагони зняті з затримки 11.02.2019 о 12 год. 45 хвл.
За фактом відновлення руху вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600) станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 37 від 11.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів.
08.02.2019 за підписом першого заступника директора РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» Декарчук О.М. видано наказ № 35/МО про збільшення розміру збору за зберігання вантажу до двократного з 08.02.2019 згідно ст. 36 Статуту залізниць України.
За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника позивачем нараховано відповідачу плату за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами (форма ГУ-46) №, № 20029016, 21029021, 21029022, 21029025, 21029036, 21029039, 22029065 у розмірі 226110,72 грн., а також збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці (форма ФДУ-92) № 19029011 в сумі 455898,84 грн., всього на загальну суму 682009,56 грн. з урахуванням ПДВ. Відомості плати за користування вагонами (форма ГУ-46) та накопичувальна картка (форма ФДУ-92) відповідачем підписано з зауваженнями щодо незгоди з нарахуванням збору за час затримки вагонів.
В зв'язку з незгодою відповідача сплатити нарахований позивачем збір за зберігання вантажу та плату за користування вагонами, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вказаних нарахувань в судовому порядку.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п'ята).
За приписами частини 1 статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під'їзних залізничних колій.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі за текстом - Статут залізниць). Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до ст. 3 Статуту залізниць його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Згідно ст. 64 Статуту залізниць України до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
За приписами ст. 71 Статуту залізниць взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 42 Статуту залізниць на залізницю покладений обов'язок повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення.
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Частинами 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Отже, вищенаведені норми чинного законодавства передбачають обов'язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за зберігання вантажу.
Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п.1 названих Правил).
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком № 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113.
На підтвердження обставин, що виникли в процесі перевезення адресованого відповідачу вантажу, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності останнього, зокрема щодо затримки вагонів на підходах до станції призначення в очікуванні подання їх під вивантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, позивачем надано акти загальної форми ГУ-23 від 03.02.2019, від 05.02.2019 та від 11.02.2019, які відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Крім того, на підтвердження правомірності затримки вагонів на підході до станції призначення Запоріжжя-Ліве через зайнятість на ній приймально-відправних колій, у зв'язку із несвоєчасним забиранням відповідачем (вантажоодержувачем) на свою під'їзну колію вантажу, який вже (раніше) прибув на його адресу, позивачем надано в матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 №, № 1468, 1440, 1470, 1469, 1471, 1472, 1522, 1518, 1521, 1535, 1536, 1537, 1541, складені 01, 03 та 05 лютого 2019 року, якими засвідчено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють з причин не вивозу локомотивом Вантажоодержувача.
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» і несвоєчасного вивільнення відповідачем колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Плата, заявлена до стягнення позивачем, нарахована за період затримки вагонів та є наслідком порушення відповідачем правил прийняття вантажу, нормативно визначених законодавством про залізничний транспорт.
Як вже зазначалося раніше, підпунктом 2.1.7 Договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018 встановлено обов'язок замовника відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Плату за користування вагонами у розмірі 226110,72 грн. позивачем нараховано згідно відомостей плати за користування вагонами (форма ГУ-46) №, № 20029016, 21029021, 21029022, 21029025, 21029036, 21029039, 22029065.
Розрахунок суми збору на за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці форма ФДУ-92 № 19029011 в сумі 455898,84 грн. позивачем здійснено на підставі п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів).
Згідно п. 2.2. розділу ІІІ Збірника тарифів при виникненні на станції ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання.
Відповідно до ст. 36 Статуту залізниць у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.
Матеріали справи свідчать, що позивач скористався передбаченим законодавством правом на збільшення розміру збору за збереження вантажу до двократного та повідомив відповідача про реалізацію вказаного права.
Наказ від 08.02.2019 № 35/МО про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача до двократного підписано Декарчук О.М.
На підтвердження повноважень Декарчук О.М. на підписання наказу до матеріалів справи долучена копія довіреності № 4524 від 26.10.2018, видана за підписом виконуючого обов'язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцова Є.П. та члена правління ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3 (довіреність дійсна до 02.08.2019 включно).
Враховуючи наведене, розрахунки плати за спірними відомостями плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач не довів суду відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав для звільнення його як вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Твердження відповідача щодо відсутності повноважень у Борецього А.С. на підписання наказів про затримання поїзда, про закінчення затримки вагонів та відсутності повноважень у Декарчука О.М. на підписання наказу про застосування збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, спростовуються наступними наявними у матеріалах справи документами:
- довіреністю № 4524 від 26.10.2018, виданою виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцовим Є.П. та членом правління ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3 , якою останні уповноважили директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Декарчука О.М. та/або заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії «Придніпровська залізниця» Долгополову Т.О. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем. Вказана довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.08.2019;
- довіреністю № 2022 від 29.10.2018, виданою директором регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Декарчуком О.М., якою уповноважені: начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Борецького А.С., першого заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Гуню К.А. та начальника фінансово-економічного відділу структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Лебединського А.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем, з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов'язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів. Вказана довіреність дійсна до 02.08.2019 включно.
Вказаними документами підтверджені повноваження вищевказаних осіб на підписання документів щодо затримки поїзда, відновлення його руху та наказу про застосування збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, а також спростовуються доводи відповідача стовно того, що такими повноваженнями наділено лише начальника залізниці.
Доводи відповідача про те, що затримка спірних вагонів сталася не з його вини, а з власної ініціативи позивача, суд вважає не доведеними, оскільки матеріали справи свідчать, що колії станції призначення Запоріжжя-Ліве були зайняті вагонами, які прибули на адресу відповідача раніше, і з його вини простоювали в очікуванні подавання їх на під'їзну колію ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь».
Посилання відповідача на наявність у позивача 32 приймально-передавальних колій, і відповідно наявність у залізниці технічної можливості прийняти потяг № 2074/2610 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення, суд вважає такими, що не підтверджуються фактичними обставинами справи.
Суд виходить з того, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.
При цьому звертається увага на те, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. (Зазначена правова позиція викладена в листі Вищого господарського суду України № 0701-11/96/715/14 від 12.06.2014, який на час вирішення спору у даній справі є чинним).
Відповідач, у свою чергу, належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції Запоріжжя-Ліве та можливості ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» прийняти вагони, що прибули у складі поїзду № 2074/2610 (індекс 4572-011-4600), суду не надав.
Посилання відповідача на численні та неодноразові звернення до залізниці з приводу незадовільної роботи останньої, судом до уваги не приймаються, оскільки надані письмові звернення стосуються інших періодів та не мають відношення до даного спору.
Твердження відповідача про те, що скупчення вагонів сталося через недостатню кількість локомотивної тяги не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, а посилання на повідомлення у засобах масової інформації не є обставинами, які не підлягають доведенню перед судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення плати за користування вагонами в сумі 226110,72 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі в сумі 455898,84 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) 226110 (двісті двадцять шість тисяч сто десять) грн. 72 коп. плати за користування вагонами, 455898 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 84 коп. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу в двократному розмірі, 10230 (десять тисяч двісті тридцять) грн. 14 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 25» листопада 2019 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.