Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"20" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/698/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Степанченко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Приведьон В.М. ордер про надання правової допомоги ЖТ №25586 від 08.07.2019 (брав участь в судових засіданнях 14.11.2019, 18.11.2019);
від відповідача: Примак О. М., довіреність №647 від 29.12.2018;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
до Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району
про стягнення 58 261,22 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до господарського суду із позовом до Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району про стягнення 58 261,22грн, із яких: 3 785,60грн 3% річних, 44 997,21грн пені, 9 478,41грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №07-447 від 15.12.2018 та на наявність рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019 у справі №906/311/19.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
В позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 15.07.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
18.07.2019 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 23.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.06.2019.
Ухвалою суду від 24.07.2019 виправлено допущену в ухвалі від 23.07.2019 по справі №906/698/19 описку, вказано вірну дату судового засідання 13.08.2019 о 09:20 замість 13.06.2019.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2019 постановлено здійснювати розгляд справи №906/698/19 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче судове засідання на 23.09.2019.
Ухвалою господарського суду від 23.09.2019 відкладено підготовче засідання на 09.10.2019.
01.10.2019 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення за №4484-05 від 01.10.2019 (а.с.66-69).
07.10.2019 до суду від відповідача надійшов відзив за №237 від 07.10.2019, згідно якого Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району позов на суму 58261,22грн визнає повністю (а.с.71-72).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 29.10.2019.
24.10.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання за №244 від 24.10.2019, в якому просить зменшити суму штрафних санкцій на 50% (а.с.82-84).
Ухвалою суду від 29.10.2019 постановлено закрити підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 14.11.2019.
В судовому засіданні 14.11.2019 оголошено перерву до 18.11.2019.
В судовому засіданні представником позивача надано усні пояснення стосовно оплат, здійснених відповідачем 24.04.2019 на суму 2200,00грн та 25.04.2019 на суму 4100,00грн. Позивач зазначив, що помилково вказані суми оплат не було враховано під час здійснення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат. Щодо сплати 64407,62грн 28.03.2019 згідно постанови КМУ №256 позивач пояснив, що вказані кошти надійшли на погашення поточної заборгованості, тому вказана сплата не врахована позивачем під час розрахунку позовних вимог.
В судовому засіданні 18.11.2019 оголошено перерву до 20.11.2019.
Представник позивача в судове засідання 20.11.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений під розписку (а.с.92).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив задовольнити клопотання за №244 від 24.10.2019 про зменшення суми штрафних санкцій на 50%.
Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
15.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник, позивач) та Будинкоуправлінням №3 Житомирської КЕЧ району (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №07-447 (далі - договір) (а.с.8-13).
Згідно п.1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно пункту 5.9 договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до пункту 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони домовились, що споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).
До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №07-447 між сторонами було підписано додаток №3 - комерційну пропозицію №2-УП для споживачів універсальних послуг дії для бюджетних установ, який є невід'ємною його частиною та згідно якого сторони погодили, що тимчасово на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року включно універсальні послуги, окрім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт.
В розділі спосіб оплати комерційної пропозиції №2-УП вказано, що оплата вартості електричної енергії, включаючи витрати за послуги з розподілу (передачі), здійснюється за фактичним споживанням виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника універсальних послуг до 5 числа місяця наступного за розрахунковим (а.с.59-60).
Господарським судом Житомирської області у рішенні від 07.05.2019 у справі №906/311/19, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідач на виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №07-447 подавав позивачу звіти про використану електроенергію (активну, реактивну) в січні та лютому 2019 року. Також вказаним рішенням суду встановлено, що на підставі поданих відповідачем звітів позивачем відповідачу виставлялись рахунки на оплату за постачання електричної енергії: №1996 від 31.01.2019 за січень 2019 на суму 331660,73грн та №2856 від 28.02.2019 за лютий 2019 на суму 219391,70грн (а.с.56-57).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати виставлених рахунків за постачання електроенергії вчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за постачання електричної енергії у період з січня по лютий 2019 року в загальній сумі 551052,43грн (331660,73грн+219391,70грн).
Згідно матеріалів справи відповідачем частково проведено оплату за отримані послуги з постачання електроенергії на суму 121253,95грн.
Зважаючи на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №07-447, що встановлене рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019 у справі №906/311/19, позивач звернувся із позовом про стягнення із відповідача 58 261,22грн, із яких: 3 785,60грн 3% річних, 44 997,21грн пені, 9 478,41грн інфляційних втрат.
2. Норми права, які застосував господарський суд.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вказано в ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 44997,21грн пені.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1ст.230 ГК України).
Згідно п.5.11 Договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Згідно Комерційної пропозиції №2-УП для споживачів універсальної послуги діє для бюджетних установ (а.с.59-60) за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, судом враховано сплату заборгованості відповідачем 24.04.2019 на суму 2200,00грн та 25.04.2019 на суму 4100,00грн, яку не відображено позивачем у розрахунку пені, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 44445,01грн за період із 08.02.2019 по 31.05.2019.
В задоволенні вимог про стягнення 552,2грн пені суд відмовляє.
3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3785,60грн 3% річних та 9478,41грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних (а.с.22), суд зазначає, що позивачем допущено помилку та не враховано, що відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості 24.04.2019 на суму 2200,00грн та 25.04.2019 на суму 4100,00грн, що призвело до невірного обрахунку заборгованості у період із 24.04.2019 по 31.05.2019.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних суд задовольняє вимогу про їх стягнення у сумі 3739,07грн за період із 08.02.2019 по 31.05.2019.
У задоволенні вимоги про стягнення 46,53грн 3% річних суд відмовляє.
Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою калькулятора інформаційно-пошукової системи "Ліга", враховуючи те, що інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць, суд зазначає, що заборгованість відповідача із інфляційних втрат складає 8126,01грн за період лютий-квітень 2019.
Суд відмовляє у стягненні 1352,40грн інфляційних втрат через неправильно визначену позивачем суму заборгованості відповідача у квітні 2019 без врахування здійснених оплат 24.04.2019 та 25.04.2019.
4. Щодо клопотання Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.
Згідно зі ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України обумовлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.
Так, в обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що надає житлово-комунальні послуги з централізованого водовідведення та водопостачання і здійснює свою діяльність не для власних потреб, а для забезпечення потреб мешканців смт.Озерне Житомирської області. Водночас зазначає, що не ухиляється від виконання зобов'язань за Договором та визнає заборгованість. Крім того вказує, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, на підтвердження чого надає постанову про арешт коштів боржника від 06.03.2014 (а.с.84).
Суд зазначає, що належних доказів того, що в даній справі існують виключні обставини, які б давали підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем не надано. Факт, що відповідач здійснює водопостачання та водовідведення будинків у смт.Озерне, а також арешт коштів відповідача у 2014 році не є виключною обставиною, що дає можливість суду зменшувати розмір неустойки за неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району про зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставним та необґрунтованим, тому суд відмовляє в його задоволенні.
5. Розподіл судових витрат між сторонами.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 5000грн витрат на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті юридичних послуг, позивач надав до матеріалів справи копію договору №1 від 06.05.2019 про надання правничої допомоги (а.с.24-26), детальний опис та розрахунок наданих послуг (а.с.27), копію додаткової угоди №3 від 24.06.2019 до Договору №1 від 06.05.2019 (а.с.28) та копію ордера серії ЖТ№25586 від 08.07.2019 (а.с.61).
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17 та від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.
З огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення із відповідача 1000,00грн витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району (12443, Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне; ідентифікаційний код 24978549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська область, м.Житомир, майдан Перемоги, буд.10; ідентифікаційний код 42095943):
- 44 445,01грн - пені;
- 3 739,07грн - 3% річних;
- 8 126,01грн - інфляційних втрат;
- 1 856,66грн - судового збору;
- 1 000,00грн - витрат на правову допомогу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.11.19
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - сторонам (рек. з пов.)