26.11.2019 Справа № 908/3249/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви вих. № 80 від 10.10.2019 про видачу судового наказу
заявника: Комунального підприємства "Наше місто", ідентифікаційний код юридичної особи 40545596 (69032, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Бачурського Дмитра Петровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
за вимогою про стягнення суми 3258,50 грн,
Без повідомлення(виклику)заявника і боржника
Комунальне підприємство "Наше місто" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою № 80 від 10.10.2019 (вх. № 3492/08-07/19 від 22.11.2019) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бачурського Дмитра Петровича 3258,50 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 22.11.2019 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3249/19 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту заяви, поданої КП "Наше місто", слідує, що заявник просить стягнути з боржника суму 3258,50 грн, яка виникла за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №3297/2017/10/нж від 31.10.2017 (далі - договір), а саме: заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд за грудень 2017 року в сумі 3258,50 грн.
До заяви додано копію зазначеного договору, акт надання послуг №17792 від 31.12.2017 на суму 3258,50 грн, реєстр на відправлення від 10.10.2019 та розрахунок основного боргу, якими, як зазначено в тексті заяви, підтверджуються вимоги до боржника.
Також надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2017 №94501024 на підтвердження права власності боржника на нежитлове приміщення по вул. Ситова, буд. 3, приміщення 2 у м. Запоріжжя загальною площею 75,3 кв.м., щодо обслуговування якого укладено договір.
Крім того, надано копії рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 №494 "Про вилучення об'єктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства "Основаніє" та передачу в господарське відання комунального підприємства "Наше місто" та затвердження актів приймання-передачі" та від 15.08.2016 №441 "Про встановлення тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків (гуртожитків) житлового фонду комунальної власності м. Запоріжжя".
Інших доказів на підтвердження надання заявнику послуг у спірному періоді та виникнення заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.
Суд зазначає, що копії рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 №494 "Про вилучення об'єктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства "Основаніє" та передачу в господарське відання комунального підприємства "Наше місто" та затвердження актів приймання-передачі" та від 15.08.2016 №441 "Про встановлення тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків (гуртожитків) житлового фонду комунальної власності м. Запоріжжя" надані без додатків, тому з цих рішень не вбачається, що об'єкт нежитлового фонду, в якому знаходиться нежитлове приміщення боржника, боржника був переданий в господарське відання заявнику, а також тарифи, за якими надавались послуги.
Крім того, в заяві зазначено, що заборгованість виникла за період грудень 2017 року, проте з розрахунку основного боргу та акту надання послуг №17792 від 31.12.2017 вбачається, що сума в розмірі 3258,50 грн нарахована за період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року.
Тобто період виникнення заборгованості, який зазначений у заяві про видачу наказу, не відповідає періоду, що зазначений у розрахунку основного боргу та в акті надання послуг №17792 від 31.12.2017, на підставі якого стягується заборгованість.
Також суд зауважує, що в п. 6 договору сторони погодили, що виконавець надає акт здачі-прийняття робіт (надання послуг). Отриманий акт здачі-прийняття робіт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути в адресу виконавцю на протязі 7-ми робочих днів з дати отримання. У разі неотримання виконавцем акту здачі-прийняття робіт або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Однак акт надання послуг №17792 від 31.12.2017, який долучений до заяви про видачу судового наказу, не містить ані підпису боржника, ані позначення про відмову у його підписанні споживачем. До заяви про видачу судового наказу не додано доказів, які підтверджують надання акту №17792 від 31.12.2017 боржнику та отримання боржником цього акту (в реєстрі на відправлення відсутнє послання на реквізити актів, які надіслані боржнику; крім того, зазначено про надсилання декількох актів, а до заяви додано тільки один акт). Також в реєстрі відправлення зазначено про надсилання актів з листом. Цей лист до заяви про видачу наказу не додано.
У зв'язку з цим відсутні підстави вважати акт надання послуг №17792 від 31.12.2017 погодженим.
Враховуючи викладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.
Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству "Наше місто" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бачурського Дмитра Петровича 3258,50 грн.
Додаток: оригінал платіжного доручення № 12072 від 12.11.2019 про сплату судового збору у розмірі 192,10 грн. (на 1 арк.), копія заяви стягувача про видачу судового наказу із доданими до неї документами, наданих для направлення боржнику в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України (на 11 аркушах).
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.
Ухвала підписана 26.11.2019.
Суддя А.О. Науменко