вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.11.2019м. ДніпроСправа № 904/7291/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", Дніпропетровський район Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про стягнення 129 002 158 грн. 77 коп.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", Дніпропетровський район Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про зобов'язання зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп.
Представники:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" заборгованість, яка станом на 01.06.2017 становить 127 399 283 грн. 03 коп., з яких: 64 742 133 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 305 076 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 28 277 543 грн. 90 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 23 715 495 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 359 034 грн. 04 коп. - пеня за прострочку по кредиту та процентам, відповідно до умов договору про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 № 64-07/МВ та додаткових угод до договору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" умов договору про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007р. № 64-07/МВ, в редакції додаткових угод, в частині погашення заборгованості за виданими кредитними коштами та сплати процентів.
Ухвалою господарського суду від 17.07.2017 порушено провадження у справі та призначений її розгляд у судовому засіданні 03.08.2017.
12.07.2017 на адресу суду надійшла заява ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про забезпечення позову від 11.07.2017 № б/н, в якій позивач просить суд накласти арешт на все майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".
Заява обґрунтована тим, що, на думку позивача, без вжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог.
31.07.2017 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву про забезпечення позову від 27.07.2017, в яких відповідач зазначив про безпідставність припущень позивача щодо існування загрози невиконання судового рішення та відсутність будь-яких доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач. Крім того, вважає, що одночасне застосування таких заходів забезпечення позову як арешт і майна, і коштів боржника не відповідає приписами ГПК України та є неприпустимим. Зауважує, що позивачем не доведено до відома суду, що більша частина рухомого майна відповідача знаходиться в заставі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за відповідними договорами, укладеними саме в забезпечення спірного кредитного договору. Вважає, що накладення арешту на все майно та кошти відповідача було б порушенням принципу розумності та співмірності заявлених вимог із заходами їх забезпечення, оскільки позивачем не визначена загальна вартість майна відповідача, яка може бути більшою за обсяг заявлених позовних вимог, до того ж, у разі накладення арешту на всі грошові кошти відповідача існує загроза блокування фінансово-господарської діяльності підприємства, що призведе до тяжких наслідків, зокрема, у вигляді неможливості виплати заробітної плати та сплати обов'язкових платежів до бюджету.
Ухвалою господарського суду від 03.08.2017. розгляд справи відкладений на 15.08.2017, у зв'язку із необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів та неявкою представника відповідача в судове засідання.
14.08.2017 відповідач надав відзив на позовну заяву від 14.08.2017, в якому проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що грошові вимоги, заявлені до стягнення частково погашені відповідачем до моменту звернення позивача до суду та зазначене погашення не враховане банком у розрахунку позовних вимог, а також під час розрахунків відсотків за користування грошовими коштами та пені. Тобто, банк неправомірно не врахував зустрічні однорідні вимоги ТОВ "ТТК" на суму 6 623 667 грн. 86 коп., яка сплачена компанією за ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” у порядку виконання зобов'язань останнього за кредитним договором від 26.03.2009 № 03/10 перед Національним банком України. За вказаних обставин, вважає, що нараховані позивачем відсотки за користування кредитними коштами підлягають перерахунку та відповідному зменшенню. Проте, вирішення питання докладного розрахунку суми відсотків потребує спеціальних знань в економічній сфері та, на думку відповідача, не може бути вирішене без призначення судової експертизи. Крім того, вважає вимоги позивача про стягнення пені такими, що не підлягають задоволенню, оскільки порушення зобов'язань відповідачем відбулось фактично в наслідок невиконання позивачем умов кредитного договору від 26.03.2009р. № 03/10. Таким чином, в діях позивача наявне прострочення кредитора (позивач відмовився прийняти належне виконання зобов'язань відповідачем), а порушення зобов'язань відповідачем сталось з вини кредитора, що безперечно є підставою для відмови у стягненні неустойки з підстав, передбачених ст. 616 ЦК України.
14.08.2017 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, в якому товариство зазначає, що сплачена відповідачем сума 6 623 667 грн. 86 коп. підлягає врахуванню при обчисленні строкової та простроченої заборгованості по сплаті тіла кредиту, процентів за користування ним, а також штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідача перед банком за спірним договором. Самостійне встановлення відповідачем точних сум заборгованості за договором є неможливим, оскільки потребує спеціальних знань у галузі фінансово-кредитних відносин, економіки та бухгалтерії. Такими знаннями сторони справи не володіють, тому відповідач вважає, що для отримання належних доказів по даній справі, а також для повного, об'єктивного та всебічного її розгляду необхідно призначити судову економічну експертизу. Надав перелік питань до експерта. Просив проведення судової економічної експертизи доручити судовому експерту НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, Будівельний тупик,1) Буряк Т.М ОСОБА_1
14.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та кредит” здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп., зменшивши на цю суму розрахунок зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-Транспортна Компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 № 64-07/МВ та додатковими угодами до нього.
В якості третьої особи без самостійних вимог у зустрічному позові зазначено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою господарського суду від 15.08.2017 розгляд справи відкладений на 21.09.2017.
Ухвалою господарського суду від 15.08.2017 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про забезпечення позову від 11.07.2017р. № б/н відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2017 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.
20.09.2017 на адресу суду надійшли письмові пояснення банку на відзив відповідача від 20.09.2017 та відзив на зустрічну позовну заяву від 20.09.2017, в яких позивач за первісним позовом зазначає, що постановою правління НБУ № 898 від 17.12.2015 банківську ліцензію ПАТ “Банк” Фінанси та кредит” відкликано та банк вирішено ліквідувати. Вказані відомості є загальновідомими та містяться на офіційному веб-сайті Фонду. Так, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону про систему гарантування. Пунктом 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: - за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; - кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Задоволення вимог щодо зарахування зустрічних однорідних вимог в даному випадку призведе до порушення черговості визначеної ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, відповідачем не надано доказів наявності на поточному та/або депозитному рахунку грошових коштів, на підставі укладених між боржником та банком договорів. Таким чином, до даних правовідносин не повинні застосовуватися норми п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Просив у задоволені зустрічних позовних вимог відмовити.
20.09.2017 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача (позивача за зустрічним позовом), в яких останній зазначив, що оскільки великий обсяг позовних вимог банку стосується нарахованих за несвоєчасне виконання ТОВ “ТТК” зобов'язань з оплати кредитних платежів штрафних санкцій, відповідач просить суд врахувати, що виконання кредитних зобов'язань з боку ТОВ “ТТК” у 2017 році відповідно до умов кредитного договору було унеможливлено не з вини позичальника , а сталося з об'єктивних підстав, що навіть не залежали від волі позичальника, оскільки фактично з початку лютого до кінця червня 2017 року діяльність товариства було заблоковано діями другого співучасника ТОВ “ТТК” ОСОБА_2 шляхом звернення до судів різних юрисдикцій з безпідставними позовами з метою накладення арештів на майно та грошові кошти товариства, що зумовило неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ “ТТК” в повноцінному режимі, а наступне відновлення виробничої діяльності також потребує значних зусиль та часу.
21.09.2017 на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за зустрічним позовом - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.09.2017, в яких Фонд зазначив, що в період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог юридичної особи здійснюється в порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених статтею 52 Закону, у зв'язку з чим припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку статті 52 Закону, не допускається. Таке припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до початку задоволення вимог відповідної черги, до якої віднесено вимоги кредитора, який одночасно с боржником банку, буде порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної статтею 52 Закону. Враховуючи викладене, припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог банку та боржників, які одночасно є кредиторами нього банку, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги кредиторів банку, які одночасно є боржниками такого банку, за рахунок коштів одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком, припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог здійснюється пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. Таким чином, ст. 46 спеціального Закону дійсно передбачені виключення, коли можливе припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час здійснення процедури ліквідації банку, однак ТОВ “Торгівельно - транспортна компанія” не підпала під жодне виключення наведене у вказаній статті, а тому зустрічний позов є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства. Зважаючи на ризики протиправного виведення активів банку, що призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що в свою чергу може стати підставою для порушення прав безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як кредитора банку, а також інших кредиторів банку вимоги яких, наразі, акцептовано, враховуючи норми спеціального Закону, а також керуючись ст. ст. 22, 27, 28, 82 Господарського процесуального кодексу України, просив суд задовольнити позов ПАТ “Банк “Фінанси та кредит”, у задоволенні зустрічного позову підмовити повністю.
В порядку ст. 77 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) в судовому засіданні 21.09.2017 оголошено перерву до 25.09.2017.
Ухвалою господарського суду від 25.09.2017 за клопотанням відповідача (позивача за зустрічним позовом) по справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, та провадження по справі зупинено.
Ухвалою господарського суду від 27.11.2017 провадження по справі поновлено для розгляду клопотання експерта про витребування додаткових документів для проведення судової експертизи та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2017.
Ухвалою господарського суду від 12.12.2017 задоволено клопотання експерта від 19.10.2017 № 09/4875/76/4175 та для проведення судової експертизи по справі № 904/7291/17, що виконується Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, погоджено проведення експертизи в термін більш ніж 90 календарних днів.
Ухвалою господарського суду від 12.12.2017 розгляд справи відкладений на 21.12.2017, у зв'язку з необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів та неявкою сторін у призначене судове зсідання.
21.12.2017 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду від 09.01.2018 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.01.2018.
16.01.2018 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) надані витребувані судом документи.
Ухвалою господарського суду від 16.01.2018 зупинено провадження у справі № 904/7291/17; матеріали справи №904/7291/17 направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із витребуваними експертом документами для проведення судової експертизи, призначеної відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017.
11.02.2019 справу повернуто на адресу господарського суду із висновком судово - економічної експертизи від 11.01.2019 № 4875/4876-17.
Ухвалою господарського суду від 12.02.2019 поновлено провадження, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 05.03.2019.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2019 підготовче засідання відкладене на 28.03.2019, у зв'язку із неявкою представників сторін та ненаданням витребуваних судом документів.
06.03.2019 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
18.03.2019 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 129 002 158 грн. 77 коп., з яких: 64 326 920 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. - пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам.
Заяву обґрунтовує тим, що у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 12.07.2017 становить 129 002 158 грн. 77 коп.
27.03.2019 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подані письмові пояснення від 26.03.2019 № 38/03, в яких зазначає, що позовні вимоги не визнає з огляду на їх необґрунтованість в частині розрахунку суми, заявленої до стягнення, яка на думку відповідача є завищеною. Звертає увагу суду, що в частині відповідей на поставлені питання (№ № 8, 9, 10) зміст мотивувальної частини висновку експерту суперечить змісту резолютивної його частини, у зв'язку із чим такий висновок викликає у відповідача сумніви щодо його правильності. Зауважує, що розрахунки експерта та позивача мають значно різні показники та у своїй сукупності не дають змогу встановити істину у даній справі. Вважає, що для отримання належних доказів по справі необхідно призначити повторну експертизу, оскільки відповідач не володіє спеціальними знаннями у галузі фінансово-кредитних відносин для самостійного встановлення точної суми заборгованості. Просив у задоволенні первісного позову відмовити.
28.03.2019 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи, в якому зазначає, що в частині відповідей на поставлені питання, а саме №8,9,10, - зміст мотивувальної частини висновку експерта суперечить змісту резолютивної його частини, а тому такий висновок викликає сумніви в його правильності, не може вважатись достатнім та достовірним доказом у справі. Різниця між розрахунком на підтвердження позовних вимог ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та розрахунком, наведеним у висновку експерта складає - 1 602 875 грн. 74 коп. З огляду на викладене в клопотанні, просить призначити повторну експертизу та поставити питання експерту.
Ухвалою господарського суду від 28.03.2019 за клопотанням відповідача (позивача за зустрічним позовом) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів., підготовче засідання відкладено на 23.04.2019; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
08.04.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача (позивача за зустрічним позовом) на заяву ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про збільшення розміру позовних вимог, у якому просить залишити без розгляду уточнену позовну заяву банку з підстав ненадання доказів сплати судового збору у належному розмірі та обґрунтованого розрахунку суми збільшених позовних вимог.
15.04.2019 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подані заперечення проти клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення повторної судової економічної експертизи.
15.04.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи без самостійних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.04.2019 № 27-6578/19, в яких проти задоволення зустрічного позову заперечує, первісний позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить задовольнити з підстав, викладених у раніше поданих письмових поясненнях.
22.04.2019 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив ТОВ "ТТК" на заяву АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої висновки відповідача за первісним позовом просить вважати такими, що суперечать діючим вимогам ГПК України та не відповідають дійсним обставинам по справі.
Ухвалою господарського суду від 23.04.2019 підготовче засідання відкладене на 28.05.2019.
21.05.2019 на адресу суду надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" від 20.05.2019, в яких просить суд задовольнити клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою господарського суду від 28.05.2019 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 25.06.2019; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про призначення повторної судової економічної експертизи.
07.06.2019 на адресу суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" від 06.06.2019 на ухвалу господарського суду від 28.05.2019. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала в частині відмови у задоволенні його клопотання про забезпечення доказів у вигляді призначення повторної судової економічної експертизи прийнята з порушенням норм процесуального законодавства, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Ухвалою господарського суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 28.05.2019 та додані до неї матеріали на 22 арк. повернуто скаржнику на підставі п. 17.11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
14.06.2019 на адресу суду надійшов супровідний лист Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2019 № 06-09/710/19, відповідно до якого до Господарського суду Дніпропетровської області скеровано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 28.05.2019, яка датована 12.06.2019 та подана до суду апеляційної інстанції із порушенням приписів пп. 17.5 п. 17. розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 18.06.2019 повторне подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, в частині вирішення клопотання відповідача про відмову у призначенні повторної судової експертизи у справі № 904/7291/17, визнано зловживанням процесуальними правами; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" повернуто скаржнику.
Ухвалою господарського суду від 25.06.2019 розгляд справи відкладений на 18.07.2019, у зв'язку із неявкою представників відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третьої особи, а також необхідністю надання сторонами оригіналів документів для огляду у судовому засіданні.
17.07.2019 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду подано заяву про забезпечення доказів у вигляді призначення повторної судової економічної експертизи від 17.07.2019 № 90/07, в якій заявник просив суд:
- визнати причину подання заяви про забезпечення доказів після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті - поважною;
- прийняти та розглянути заяву про забезпечення доказів;
- забезпечити докази по справі № 904/7291/17 шляхом призначення проведення повторної судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити запитання, згідно запропонованого заявником переліку; проведення судової експертизи доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса; провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
В обґрунтування поважності причин неподання вказаної заяви до закінчення підготовчого провадження та підстав забезпечення доказів шляхом призначення повторної судової економічної експертизи заявник посилається на факт наявності у розрахунку кредитної заборгованості, що доданий до висновку експерта від 11.01.2019, який покладено в основу позовних вимог АТ "Банк "Фінанси та Кредит", значного (майже в два рази) необґрунтованого (такого, що не відповідає умовам кредитного договору) перевищення суми заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, отриманими ТОВ “ТТК” в іншій валюті, ніж гривня. Зазначений факт встановлено спеціалістами-аудиторами Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Каупервуд" та відображено у відповіді № 27 від 17.07.2019, наданої на звернення ТОВ "ТТК". Заявник зазначає, що на стадії підготовчого провадження судом було відмовлено у задоволенні заяви відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення повторної експертизи, проте, сумніви ТОВ "ТТК" у правильності розрахунку кредитної заборгованості підтверджені аудиторською фірмою, відповідь якою надана вже після закриття судом підготовчого провадження у даній справі.
Посилаючись на вищевказану відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Каупервуд", заявник стверджує, що застосування однієї й тієї ж відсоткової ставки та одного й того ж методу розрахунку відсотків по заборгованості до кредитних траншів, отриманих, як у Швейцарських франках, так і до кредитних траншів, отриманих у Національній валюті України - гривні, не відповідає умовам договору про мультивалютну кредитну лінію №64-07/МВ від 07.11.2007 та додатковим угодам до нього. Наведене свідчить про недостовірність виконаних експертом розрахунків заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та необхідність забезпечення доказів шляхом призначення у справі повторної судової економічної експертизи.
18.07.2019 відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав до суду пояснення від 18.07.2019, в яких просив відмовити у задоволенні первісного позову, у зв'язку із невірним розрахунком кредитної заборгованості; задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про призначення повторної судової економічної експертизи.
У судовому засіданні 18.07.2019 оголошено перерву до 23.07.2019; зобов'язано позивача (відповідача за зустрічним позовом) надати пояснення з приводу поданої відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заяви про забезпечення доказів шляхом призначення повторної судової економічної експертизи.
22.07.2019 на адресу суду надійшли заперечення банку проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про забезпечення доказів, в яких позивач (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що заявник намагається ввести суд в оману, зазначаючи про необгрунтованість розрахунку заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, оскільки при цьому ним не враховані умови додаткової угоди від 05.04.2013 до спірного кредитного договору, укладеної між сторонами. Вважає, що заявником не доведена поважність причин неподання такого клопотання на стадії підготовчого провадження. При цьому, заявляючи про необхідність призначення повторної експертизи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" намагається визначити своє клопотання як заяву про забезпечення доказів, що на думку банку свідчить про навмисне застосування відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) підміни понять на свою користь. Просив у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 23.07.2019 оголошено перерву до 25.07.2019.
У судовому засіданні 25.07.2019 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) наполягав на задоволенні заяви про забезпечення доказів у вигляді призначення повторної судової економічної експертизи від 17.07.2019 № 90/07, з викладених у заяві підстав; представник позивача (відповідач за зустрічним позовом) проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях від 22.07.2019.
Ухвалою господарського суду від 25.07.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" поновлено строк на подання заяви про забезпечення доказів; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про забезпечення доказів відмовлено.
У судовому засіданні 25.07.2019 оголошено перерву до 07.08.2019.
07.08.2019 до суду надійшло клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника у призначене засідання.
07.08.2019 на адресу господарського суду надійшов запит Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2019 № 06-09/870/19, відповідно до якого на адресу Господарського суду Дніпропетровської області скеровано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" від 30.07.2019 № 93/07 на ухвалу господарського суду від 25.07.2019 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про забезпечення доказів, для виконання вимог пп. 17.5 п. 17. розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Крім того, Центральний апеляційний господарський суд повідомив, що станом на 05.08.2019 справа № 904/7291/17 до апеляційної інстанції не надходила.
Ухвалою господарського суду від 07.08.2019 провадження у справі № 904/7291/17 зупинене до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019 - без змін.
Крім того, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія» про залучення до участі у справі правонаступника позивача за первісним позовом та витребування доказів укладання договору відступлення права вимоги.
У вказаній ухвалі судом апеляційної інстанції зазначено, що 17.09.2019 АТ “Банк “Фінанси та кредит” надав до суду заяву про те, що між ним та ТОВ “Кредит Інвестмен Груп” 06.09.2019 укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором. Проте, під час судового засідання позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав пояснення, згідно яких подана заява не є заявою позивача про заміну кредитора в зобов'язанні, а носить суто інформаційний характер.
02.10.2019 матеріали справи № 904/7291/17 надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 15.10.2019 поновлено провадження у справі № 904/7291/17; справу призначено до судового розгляду по суті на 31.10.2019.
Ухвалою господарського суду від 31.10.2019 розгляд справи по суті відкладено на 14.11.2019, у зв'язку із неявкою представників позивача (відповідача за зустрічним позовом) та третьої особи-1, необхідністю надання сторонами оригіналів документів для огляду у судовому засіданні.
У судове засідання 14.11.2019 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили.
14.11.2019 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника у призначене судове засідання через хворобу адвоката Кулік Г.В.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) та третя особа про причини неявки суд не повідомили.
Господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників учасників справи, оскільки про час та місце судового розгляду справи останні повідомлені належним чином.
Водночас, враховуючи закінчення встановленого законом строку розгляду справи; повідомлення судом належним чином учасників справи про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується наявними у справі доказами; достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі; можливість уповноваження відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) іншого представника для представлення інтересів в суді, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Господарський суд констатує, що станом на час прийняття рішення у даній справі, заяви сторін про залучення до участі у справі правонаступника позивача за первісним позовом або його заміну на правонаступника до суду не надходили.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що керується ч. 3 ст. 2 ГПК України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З урахуванням клопотань сторін, розгляд справи проводився у розумні строки для цієї справи.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку із неявкою учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
07.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія» (надалі - позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ (надалі - кредитний договір).
Пунктом 1.1.1 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються окремими частинами, на умовах, визначених цим договором в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 87 000 000,00 гривень з урахуванням його зменшення згідно графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до кредитного договору) зі сплатою за користування кредитними коштами процентів згідно підпункту «а» пункту 3.1 кредитного договору (15% річних - в гривні та 8,99% річних в швейцарських франках), а за користування кредитними коштами з моменту, що вказаний в підпункті «б», «в» пункту 3.1 кредитного договору, сплатити проценти у підвищеному розмірі (30,0% річних - в гривні та 17,98% річних - в швейцарських франках).
За умовами п. 1.1.2 кредитного договору кожна наступна видача траншу здійснюється у межах вільного залишку ліміту заборгованості, установленого п. 1.1.1 кредитного договору з урахуванням раніше виданих траншей і вимог, встановлених у Графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до кредитного договору).
Для обліку кредитних коштів, які видаються в рахунок кредитної лінії банк відкриває позичальнику позичкові рахунки:
- в національній валюті України - гривня -№ 2063.9.10774.02;
- в швейцарських франках - № 2063.9.10774.02.
Пунктом 2.1.7 кредитного договору передбачено, що кредитування здійснюється видачею окремих траншів за письмовою заявою позичальника.
Транші надаються шляхом зарахування коштів банком з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в банку, якщо інше не передбачено у письмовій заяві позичальника або додатковою угодою (п. 2.1.8 кредитного договору).
Пунктом 2.2 кредитного договору визначено, що надання траншів здійснюється в наступному порядку:
- перший транш надається у розмірі не більше 14 500 000 швейцарських франків - для погашення заборгованості по кредитному договору № 74-ДБК/В-06 від 17.10.2006, укладеного позичальником з АКП «УкрСиббанк»;
- всі наступні транші - надаються виключно в національній валюті України - гривні в рамках загального ліміту, установленого в сумі 87 000 000,00 гривень.
Надання траншей в національній валюті України - гривня здійснюється тільки після повного погашення заборгованості у швейцарських франках та виконання наступних умов:
а) здійснення повного погашення заборгованості та дострокового розірвання кредитного договору № 74-ДБК/В-06 від 17.10.2006, укладеного позичальником з АКП «УкрСиббанк» та надання до банку документального підтвердження цього факту, а також факту відсутності запису про обтяження майна у реєстрах іпотек та обтяження рухомого майна, а також відсутність заборон на відчуження.
б) оформлення в якості забезпечення по даному кредитному договору корпоративних прав та майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, які належать позичальнику.
Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути всі отримані кошти банку в валютах заборгованості по кожному траншу згідно Графіку зниження ліміту з остаточним строком погашення до 06 листопада 2014 року шляхом перерахування грошових коштів на відповідні позичкові рахунки.
Позичальник зобов'язався сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі та порядку, передбаченому п. 2.6 кредитного договору.
За умовами п.3.1 кредитного договору банк здійснює нарахування, а позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами по кожному траншу, виходячи з наступних ставок:
а) по кредиту в національній валюті - гривні - 15% річних за користування траншами в період з дня видачі до строку , який вказаний в п. 2.5 кредитного договору;
- по кредиту в швейцарських франках - 8,99% річних за користування траншами в період з дня видачі до строку, який вказаний в п. 2.5 кредитного договору;
б) у разі порушення позичальником строків погашення згідно п. 2.5 кредитного договору:
- по кредиту в національній валюті - гривні - 30% річних від суми своєчасно невиконаного зобов'язання за період з моменту непогашення суми кредиту (його частини) до дня фактичного погашення цієї заборгованості;
- по кредиту в швейцарських франках - 17,98% річних від суми своєчасно невиконаного зобов'язання за період з моменту непогашення суми кредиту (його частини) до дня фактичного погашення цієї заборгованості;
в) по кредиту в національній валюті - гривні - 30% річних за період, вказаний в п 2. 5 кредитного договору до дня фактичного погашення заборгованості.
Розрахунок процентів здійснюється за період користування кожним траншем окремо з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення - не здійснюється. Розрахунок процентів по заборгованості у гривні здійснюється по методу «Факт/365» («Факт/366» у високосний рік) (п. 3.3 кредитного договору).
Пунктом 3.4 кредитного договору сторони передбачили, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 по останнє число місяця нарахування.
Не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунки, вказані в п. 3.2 кредитного договору (в національній валюті - гривні № 2068.4.10774.02).
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору разі якщо позичальник в період дії кредитного договору порушить будь-які його умови (в тому числі несплата процентів за користування кредитними коштами), банк має право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів та сплати усіх процентів за весь період користування кредитом, а позичальник зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти протягом одного робочого дня з моменту отримання вимоги банка.
Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.
03.06.2008 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої змінено процентну ставку, яка підлягає сплаті, а саме по кредиту в національні валюті - гривні на 17% річних, а вразі порушення строків повернення кредиту, передбачених п. 2.5 кредитного договору - на 25,5 % річних.
30.10.2008 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту.
27.01.2009 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту та обов'язок позичальника надавати банку довідки про рух коштів в інших банках, про внесення змін в договори оренди, та внесення відповідних змін в договори страхування.
30.04.2009 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту.
19.08.2009 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили, що з 19.08.2009 позичальник забезпечує зарахування всієї виручки на рахунки банку, а у разі невиконання цього зобов'язання - процентна ставка буде складати 22,0% річних. Це зобов'язання діє до 18.08.2010.
30.10.2009 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також черговість погашення суми боргу, у разі коли сплаченої суми буде недостатньо для погашення загальної суми.
27.05.2010 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також визначили, що позичальник забезпечує зарахування всієї виручки на рахунки банку, а у разі невиконання цього зобов'язання - з першого числа місяця, наступного за місяцем в якому ця вимога буде порушена, процентна ставка буде збільшена на 2% та подальше нарахування відбуватиметься по підвищеній процентній ставці.
30.12.2010 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також внесли зміни до п.3.4 кредитного договору, згідно із новою редакцією якого нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 числа по останнє число місяця нарахування. Сума нарахованих, однак фактично несплачених на момент укладання додаткової угоди процентів, фіксується та встановлюється строк для погашення до 07.01.2012. Проценти, нараховані по 31.12.2011, сплачується позичальником не пізніше 07.01.2012. Проценти, які будуть нараховані з січня 2012, повинні сплачуватися не пізніше 07 числа місяця, наступного за місяцем, який оплачується.
01.11.2011 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили, що проценти за користування кредитними коштами у національні валюті - гривні складатимуть 15,33% річних в період з 01.11.2011 по 31.12.2011. В період з 01.01.2012 по 06.11.2014 проценти за користування кредитними коштами національній валюті - гривні -17,00 % річних. У разі порушення строків погашення процентів за користування кредитними коштами в національній валюті - гривні - складатиме 25,5 % річних.
29.12.2011 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої сторони погодили новий графік зниження ліміту, а також внесли зміни до п.3.4 кредитного договору, згідно із новою редакцією якого нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 числа по останнє число місяця нарахування. Сума нарахованих, однак фактично несплачених на момент укладання додаткової угоди процентів, фіксується та встановлюється строк для погашення до 07.07.2012. Проценти, нараховані по 30.06.2012 сплачується позичальником не пізніше 07.07.2012. Проценти, які будуть нараховані з липня 2012 повинні сплачуватися не пізніше 07 числа місяця, наступного за місяцем, який оплачується.
05.04.2013 між позичальником та банком підписано додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, відповідно до якої внесено зміні у п. 1.1.1 кредитного договору та визначено, що максимальний ліміт заборгованості складає 94 772 025,77 гривень. Погоджено новий графік зниження ліміту.
Також викладено п 2.2 кредитного договору в новій редакції, згідно із якою транш надається в наступному порядку: транш в розмірі не більше 20 439 157, 27 грн. для погашення заборгованості по кредитному договору № 14-08/К від 18.02.2008, який укладено між банком та позичальником; видача траншу здійснюється в строк до 30.04.2013, загальний ліміт встановлюється у розмірі 94 772 025, 77 гривень.
Внесено зміни до п. 2.5 кредитного договору та визначено, що позичальник зобов'язується повернути всі отримані кошти по кожному траншу згідно з графіком зниження ліміту з остаточним строком погашення до 31 грудня 2022 року.
Крім того, внесені зміни до п. 3.4 кредитного договору та узгоджено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється два рази на місяць, а саме з 1-го по 25-те число кожного місяця та з 26 числа по останнє число місяця нарахування. Сума нарахованих, однак фактично несплачених процентів за період з 07.11.2007 по 25.05.2013 фіксується та встановлюється строк для погашення до 31.12.2022року. Погашення цієї суми здійснюється згідно графіка погашення процентів, нарахованих та несплачених станом на 25.05.2013. Проценти, які будуть нараховуватися з 26.05.2013 повинні сплачуватися в повному обсязі починаючи з наступного дня з моменту їх нарахування, не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем нарахування.
На виконання умов кредитного договору та письмових заявок позичальника щодо видачі кредиту (окремих траншів) банком сформовані відповідні розпорядження про проведення платежів та перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти, у загальній сумі 106 850 957 грн. 27 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 09.11.2007 № 2, розпорядженнями про проведення платежів, меморіальним ордером від 11.04.2013 № 29254733 тощо (т. 1, а.с. 98-109), а також випискою банку по рахунку № 2063.9.10774.02 за період з 07.11.2007 по 05.08.2016 (т. 3, а.с. 1-150, т. 4, а.с. 1-150, т. 5, а.с. 1-150, т. 6, а.с. 1-44), в якій відображено операції з надання кредиту шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів у вищевказаній сумі.
У зв'язку із порушенням позичальником умов кредитного договору та додаткових угод до нього в частині своєчасного погашення заборгованості за виданими кредитними коштами та сплаті процентів, банк, в порядку п. 6.1 кредитного договору, 15.03.2016 направив позичальнику письмову вимогу від 14.03.2016 про дострокове повернення всіх кредитних коштів, сплату процентів за весь період користування кредитом та пені, що станом на 12.03.2016 загалом складало 115 271 594 грн. 47 коп.
Як зазначає банк у позовній заяві, станом на 01.06.2017 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" становить 127 399 283 грн. 03 коп., з яких: 64 742 133 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 305 076 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 28 277 543 грн. 90 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 23 715 495 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 359 034 грн. 04 коп. - пеня за прострочку по кредиту та процентам.
Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, банк зазначає, що станом час звернення до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" не виконало свої зобов'язання за кредитним договором, що і є причиною виникнення спору.
Під час судового розгляду справи банком подано заяву про збільшення позовних вимог від 18.03.2019, відповідно до якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" заборгованість за кредитним договором, яка станом на дату подання позову (12.07.2017) становить 129 002 158 грн. 77 коп., з яких: 64 326 920 грн. 00 коп. - строкова заборгованість по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. - строкова заборгованість по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. - пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам.
Не погодившись із позовними вимогами Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просило суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та кредит” здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 6 623 667 грн. 86 коп., зменшивши на цю суму розрахунок зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-Транспортна Компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію від 07.11.2007 № 64-07/МВ та додатковими угодами до нього.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" зазначає, що 26.03.2009 між ним, як майновим поручителем, іпотекодавцем та Національним банком України укладено іпотечний договір № 03/10, у забезпечення виконання зобов'язань ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» (позичальник) перед Національним банком України за кредитним договором від 26.03.2009 №03/10.
У лютому 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" як іпотекодавець отримало вимогу Національного банку України № 18-0005/ 15251 від 19.02.2016 про погашення заборгованості ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» у розмірі 6 623 667,86 грн. У випадку невиконання зазначеної вимоги Національний Банк України погрожував звернути стягнення па об'єкт іпотеки - комплекс будівель та споруд, який складає основу господарської діяльності ТОВ «ТТК».
У період з 01.03.2016 по 30.04.2016 на виконання вимоги Національного Банку України Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" як майновим поручителем АТ «Банк «Фінанси та кредит» у забезпечення виконання зобов'язань останнього за кредитним договором № 03/10 від 26.03.2009 перераховано на користь Національного банку України 6 623 667,86 грн.
Листом № 12-004/53807 від 29.06.2016 Національний банк України повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про сплату зазначених коштів та часткове погашення кредиту рефінансування у зазначеній сумі.
Відповідно до заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2016, від 08.04.2016, від 18.04.2016, від 29.04.2016 зазначені грошові кошти в порядку ст. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України зараховано в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" за договором №64-07/МВ.
Листом АТ «Банк «Фінанси та кредит» № 3-243400/9613 від 16.08.2016 підтверджено отримання заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог та повідомлено компанію, що банком буде проведено роботу з зарахування зустрічних вимог для зменшення заборгованості ТОВ «ТТК за кредитним договором.
Листом № 3-1311/302 від 19.01.2017 АТ «Банк «Фінанси та кредит» повідомив відповідача (позивача за зустрічним позовом), що пропозиція здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог не передбачається вимогами ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо банків, які ліквідуються, у зв'язку із чим вимоги ТОВ «ТТК» в сумі 6 623 667 грн. 86 коп. є погашеними.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що відмова банку у заліку зустрічних однорідних вимог не ґрунтується на законі, так як припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, абзац 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить виключення з правила, а зазначений залік повністю відповідає визначеному виключенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з огляду на таке.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умовами договору та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1 та 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", останнім починаючи з жовтня 2015 допущене порушення умов кредитного договору в частині своєчасної оплати відсотків за користування кредитом та повернення банку отриманих кредитних коштів, що відповідно до умов п. 6.1 кредитного договору надає банку право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів та сплати усіх процентів за весь період користування кредитом.
Отже, враховуючи наведені обставини, господарський суд констатує правомірність вимоги банку про дострокове повернення кредиту, відповідно до умов п. 6.1 кредитного договору.
Щодо розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" перед банком господарський суд зазначає наступне.
Під час судового розгляду справи ухвалою господарського суду від 25.09.2017 за клопотанням відповідача (позивача за зустрічним позовом) у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлені питання:
1. Чи відповідає розрахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, що міститься у матеріалах справи, умовам договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р., а саме: додаткової угоди № 1 від 03.06.2008р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2008р., додаткової угоди № б/н від 27.01.2009р., додаткової угоди № б/н від 30.04.2009р., додаткової угоди № б/н від 19.08.2009р., додаткової угоди № б/н від 30.10.2009р., додаткової угоди № б/н від 27.05.2010р., додаткової угоди № б/н від 30.12.2010р., додаткової угоди № б/н від 01.11.2011р., додаткової угоди № б/н від 29.12.2011р., додаткової угоди № б/н від 05.04.2013р. та розрахунковим документам відносно видачі та погашення кредиту по вказаному кредитному договору?
2. Чи підтверджується документально вказаний у позовній заяві розмір простроченої заборгованості ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” по кредиту за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р.?
3. Чи відповідає метод нарахування ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” процентів по договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. вимогам Положення про кредитування ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та вимогам чинного законодавства України?
4. Чи підтверджується документально несвоєчасна сплата ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” кредитних коштів за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р., а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за вищевказаним договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р.?
5. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви?
6. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви?
7. Чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р.? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” станом на дату подання позовної заяви?
8. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” було направлено на погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” , яке є правонаступником ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10?
9. Яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” було направлено на погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” , яке є правонаступником ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10?
10. Чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” було направлено на погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” , яке є правонаступником ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” станом на дату подання позовної заяви?
11.02.2019 справу повернуто на адресу господарського суду із висновком судово - економічної експертизи від 11.01.2019 № 4875/4876-17.
Відповідно до висновку судово- економічної експертизи від 11.01.2019 № 4875/4876-17 експертом встановлено, що «…наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (т. 12, а. с. 166) по договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, що підлягає сплаті боржником ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» станом на 12.07.2017:
- в частині видачі кредиту відповідає умовам договору та розрахунковим документам про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, а саме: додаткової угоди № 1 від 03.06.2008, додаткової угоди № б/н від 30.10.2008, додаткової угоди № б/н від 27.01.2009, додаткової угоди № б/н від 30.04.2009, додаткової угоди № б/н від 19.08.2009, додаткової угоди № б/н від 30.10.2009, додаткової угоди № б/н від 27.05.2010, додаткової угоди № б/н від 30.12.2010, додаткової угоди № б/н від 01.11.2011, додаткової угоди № б/н від 29.12.2011, додаткової угоди № б/н від 05.04.2013;
- в частині погашення кредиту не відповідає умовам договору та розрахунковим документам про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 та умовам додаткових угод до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, а саме: додаткової угоди № 1 від 03.06.2008, додаткової угоди № б/н від 30.10.2008, додаткової угоди № б/н від 27.01.2009, додаткової угоди № б/н від 30.04.2009, додаткової угоди № б/н від 19.08.2009, додаткової угоди № б/н від 30.10.2009, додаткової угоди № б/н від 27.05.2010, додаткової угоди № б/н від 30.12.2010, додаткової угоди № б/н від 01.11.2011, додаткової угоди № б/н від 29.12.2011, додаткової угоди № б/н від 05.04.2013.
Розбіжність між проведеним дослідженням та даними розрахунку банку складає:
- сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 0,00 гривень;
- сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 0,00 гривень;
- сума строкової заборгованості по відсоткам - 273,07 гривень;
- сума простроченої заборгованості по відсоткам - 3 164,35 гривень;
- заборгованість по пені - 26 107,90 гривень.
Встановити причини виникнення розбіжності між проведеним дослідженням та даними розрахунку банку не надається за можливе…».
«…В результаті проведеного дослідження документально підтверджується вказаний у позовній заяві розмір простроченої заборгованості ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» по кредиту за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 в сумі 7 305 076,83 гривень.»
«…В результаті проведеного дослідження встановлено, що метод нарахування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентів по Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 відповідає вимогам Положення про кредитування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та вимогам чинного законодавства України».
«… В результаті проведеного дослідження документально підтверджується несвоєчасна сплата ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» кредитних коштів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007, а також розмір заборгованості, вказаний у звітній документації цих несвоєчасно сплачених коштів за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007».
«Згідно проведеного дослідження загальний розмір строкової та простроченої заборгованості по кредиту згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 станом на 12.07.2017 складає: сума строкової заборгованості по кредиту - 64 326 920,00 гривень; сума простроченої заборгованості по кредиту - 7 720 289,83 гривень… Загальний розмір строкової та простроченої заборгованості по процентам згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 станом на 12.07.2017 складає: сума строкової заборгованості по процентам - 27 709 830,94 гривень; сума простроченої заборгованості по процентам - 25 697 266,42 гривень…. Загальний розмір заборгованості по пені згідно умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007 станом на 12.07.2017 складає 3 547 851,58 гривень.»
«… Встановити:
- яка сума строкової та простроченої заборгованості по кредиту ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” було направлено на погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” , яке є правонаступником ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10 не надається за можливе;
- яка сума строкової та простроченої заборгованості по процентам ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” перед ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. станом на дату подання позовної заяви, у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” було направлено на погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” , яке є правонаступником ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10 надається за можливе;
- чи є підстави для нарахування пені за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007р. у випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 6 623 667,86 (шість мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 86 копійок), яку за період з березня 2016 року по квітень 2016 року ТОВ “Торгівельно-транспортна компанія” було направлено на погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” , яке є правонаступником ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” перед Національним Банком України за кредитним договором від 26.03.2009р. № 03/10? Якщо є, то який розмір пені має бути нарахований ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” станом на дату подання позовної заяви надається за можливе».
Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Господарський суд, дослідивши наданий експертом висновок та додатки до нього у вигляді розрахунків суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" перед банком за спірним кредитним договором (суми строкової та простроченої заборгованості за кредитом, суми строкової та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, суми пені по тілу кредиту та про процентах), оцінивши його разом з іншими доказами, наданими сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає його належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір заборгованості позичальника перед банком станом на 12.07.2017.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що за розрахунком експерта пеня за прострочення сплати основного боргу (тіла кредиту) за період з 10.01.2017 по 11.07.2017 складає 735 351 грн. 76 коп., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за вказаний період - 2 812 499 грн. 82 коп.
Перевіркою виконаного експертом розрахунку суми строкової та простроченої заборгованості за кредитом, суми строкової та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, суми пені по тілу кредиту та про процентах, судом порушень умов спірного кредитного договору та додаткових угод до нього, а також норм чинного законодавства не встановлено.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" 64 326 920 грн. 00 коп. строкової заборгованості по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. строкової заборгованості по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. пеня за прострочення сплати по кредиту та відсоткам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, господарський суд відхиляє заперечення відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо неправомірного, такого, що не відповідає умовам кредитного договору, порядку нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами у швейцарських франках, з огляду на умови п. 3.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 05.04.2013. Так, укладаючи зазначену додаткову угоду, сторони погодили, що сума нарахованих, але фактично не виплачених відсотків за період з 07.11.2007 по 25.05.2013 фіксується та встановлюється строк погашення позичальником даної заборгованості до 31.12.2022 у сумі та строки згідно із погодженим сторонами графіком. Таким чином, сторони узгодили та зафіксували розмір заборгованості позичальника за відсотками у вказаний період та порядок її оплати. Доказів наявності протоколу розбіжностей до вказаної додаткової угоди та його узгодження сторонами, а також докази визнання недійсною у судовому порядку чи розірвання додаткової угоди від 05.04.2013 матеріали справи не містять. Отже, підписавши таку угоду, відповідач (позивач за зустрічним позовом) погодився із сумою нарахованих банком відсотків за користування кредитними коштами, в тому числі у швейцарських франках.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".
Разом з тим, господарський суд вважає помилковими твердження позивача (відповідача за зустрічним позовом), викладені у відповіді на відзив ТОВ «ТТК» на заяву АТ «Банк «Фінанси та кредит» про збільшення розміру позовних вимог, в частині відсутності обов'язку для позивачів доплати відповідної ставки судового збору, у зв'язку із збільшенням ставки такої оплати.
Так, дійсно, у разі збільшення граничної ставки судового збору під час розгляду позовних вимог, заявлених до такого збільшення, доплата судового збору позивачем Законом не передбачена.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки АТ «Банк «Фінанси та кредит» звернувся до господарського суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог у 2019 році, відповідно судовий збір повинен бути сплачений за ставками, що діють станом на 1 січня 2019 року.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, банк, звертаючись до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог та стягнення боргу у загальній сумі 129 002 158 грн. 77 коп., повинен був доплатити судовий збір (з урахуванням вже сплаченої суми 240 000 грн. 00 коп.) у розмірі 432 350 грн. 00 коп.
У п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 № 7 викладені роз'яснення, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами ст. 49 ГПК України ((в редакції, чинній до 15.12.2017) (ст. 129 ГПК України в редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII).
Таким чином, у зв'язку із задоволенням первісного позову у повному обсязі, обов'язок зі сплати судового збору в сумі 432 350 грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".
Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" господарський суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси пі Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до постанови Правління НБУ під 17.12.2015 № 8988 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічною акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» заступнику начальника відділу неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. на два роки з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 27.112017№ 5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» строком на два роки до 17.12.2019 включно.
Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка В.С. строком на два роки до 17.12.2019 включно.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2017 № 5429 відкликано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» делеговані Валендюку В.С.
З 19.12.2017 призначено Валендюка В.С. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит»; з 19.12.2017 призначено Ірклієнка Ю.П. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені Законом.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05.04.2018 № 993 звільнено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка В.С. та відкликано всі делеговані йому повноваження ліквідатора банку.
Також відповідно до вищезазначеного рішення, з 06.04.2018 всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» делеговано Ірклієнку Ю.П.
Так, в обґрунтування вимог за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", зокрема, зазначає, що за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. Тому банк помилково визначив заяви ТОВ «ТТК» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог як пропозицію здійснити залік, а не як односторонню угоду, яка є чинною з моменту отримання банком заяви про проведення заліку.
Відмова АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від проведення зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «ТТК» з посиланням на той факт, що така можливість не передбачається вимогами ч. 2. ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо банків, які ліквідуються відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає помилковою, оскільки абз. 2 п.8, ч. 2. ст. 46 зазначеного Закону визначає, що обмеження, встановлені цим пунктом (п.8), не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:
- за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банкує ринку;
- кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
Отже, на думку позивача за зустрічним позовом, сплачені ним грошові кошти в сумі 6 623 667 грн. 86 коп. повинні бути зараховані банком в рахунок погашення заборгованості компанії за договором про мультивалютну кредитну лінію № 64-07/МВ від 07.11.2007.
Проте, господарський суд не погоджується із такими твердженнями позивача за зустрічним позовом з огляду на таке.
Нормами ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Таким чином, за змістом ч. 1ст. 601 Цивільного кодексу Укрити вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за інтим, а боржник за першим зобов'язанням с кредитором за другим)
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей.
- строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
З аналізу зазначених норм вбачається, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними, однорідними та такими, щодо яких настав строк виконання.
Так, статтею 602 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких с неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.
При цьому у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому розпочата процедура його ліквідації своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон) є спеціальними, тому даний Закон підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин у співвідношенні з іншими законодавчими актами України, в тому числі й з Цивільним кодексом України, що прямо випливає з наведеного п.8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону України
Як визначено нормами спеціального Закону, зокрема, п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі якщо боржник банку одночасно с кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:
за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;
кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.
Абзац 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону визначає порядок припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час здійснення процедури ліквідації банку, а саме:
боржник банку одночасно є кредитором цього банку (вимоги включено до реєстру акцентованих вимог кредиторів);
погашення зобов'язань за кредитом боржника, який одночасно є кредитором банку, здійснюється виключно за рахунок грошових коштів.
Відповідно до ст. 52 Закону, якою визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, задоволення вимог кредиторів здійснюється у визначеній частиною першого цієї статті черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.
Частиною четвертою статті 52 Закону передбачено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
Таким чином, у період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог юридичної особи здійснюється у порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених ст. 52 Закону, у зв'язку із чим припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку ст.. 52 Закону, не допускається.
Таке припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до початку задоволення вимог відповідної черги, до якої віднесено вимоги кредитора, який одночасно є боржником банку, буде порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної ст. 52 Закону.
Враховуючи викладене, припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог банку та боржників, які одночасно є кредиторами цього банку, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги кредиторів банку, які одночасно є боржниками такого банку, за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.
У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком, припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог здійснюється пропорційно до суми вимог, то належать кожному кредитору однієї черги.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у визначений Законом строк (23.12.2015-21.01.2016) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" не скористалося своїм правом та не звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» із вимогами про включення його до реєстру вимог кредиторів.
Крім того, позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не надано докази наявності коштів на поточних та/або депозитних рахунках у банку станом на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Таким чином, статтею 46 спеціального Закону дійсно передбачені виключення, коли можливе припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час здійснення процедури ліквідації банку, однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" не підпадає під жодне виключення наведене у вказаній статті, а тому зустрічний позов є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".
Крім того, в ухвалі про відмову у забезпеченні доказів від 25.07.2019, судом зазначено, що оскільки факт несплати заявником судового збору з'ясовано господарським судом після прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" про забезпечення доказів у вигляді призначення повторної судової економічної експертизи від 17.07.2019 № 90/07 до розгляду, господарський суд вважає за можливе стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору, з урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із рекомендаціями пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.23. постанови від 21.02.2013 № 7.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" підлягає стягненню у дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 960 грн. 50 коп. за подання заяви про забезпечення доказів.
У зв'язку із задоволенням первісного позову та відмовою у задоволенні зустрічного позову витрати відповідача (позивача за зустрічним позовом) на оплату вартості експертного дослідження покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" (52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Чумаківська сільрада, комплекс будівель та споруд, код ЄДРПОУ 32723351) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) 64 326 920 грн. 00 коп. (шістдесят чотири мільйони триста двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять грн.. 00 коп.) строкової заборгованості по кредиту, 7 720 289 грн. 83 коп. (сім мільйонів сімсот двадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн.. 83 коп.) простроченої заборгованості по кредиту, 27 709 830 грн. 94 коп. (двадцять сім мільйонів сімсот дев'ять тисяч вісімсот тридцять грн.. 94 коп.) строкової заборгованості по відсоткам, 25 697 266 грн. 42 коп. (двадцять п'ять мільйонів шістсот дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят шість грн.. 42 коп.) простроченої заборгованості по відсоткам, 3 547 851 грн. 58 коп. (три мільйони п'ятсот сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят одну грн.. 58 коп.) пені, 240 000 грн. 00 коп. (двісті сорок тисяч грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" (52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Чумаківська сільрада, комплекс будівель та споруд, код ЄДРПОУ 32723351) в дохід Державного бюджету України 433 310 грн. 00 коп. (чотириста тридцять три тисячі триста десять грн.. 00 коп.) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволені зустрічного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 25.11.2019
Суддя І.А. Рудь