Справа № 320/4705/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
25 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася в Київський окружний адміністративний суд із позовом до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, а надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає, а тому підстави для повернення позовної заяви відсутні.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, ухвала про залишення позовної заяви без руху має містити виявлені недоліки та спосіб їх усунення.
Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої позовної заяви.
Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та вказано, що позивачем не зазначено місце проживання чи перебування, поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти його представника; на підтвердження своїх повноважень представником позивача не надано договору про надання правової допомоги від 19.08.2019, а з наданого ордеру не вбачається, чи наділений адвокат як представник позивача правом підпису позовної заяви.
12.09.2019 на виконання вимог ухвали суду першої інстанції адвокатом Міхальовим А.О. було надано заяву в якій зазначено відомості щодо юридичної адреси, поштового індексу, адреси для листування представника позивача. Окрім того, на вимогу суду першої інстанції щодо надання договору про правничу допомогу представник позивача зазначив, що надання такого договору, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Постановлюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з посиланням на п. 1 ч.4 ст.169 КАС України, виходив з того, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, якою позовну заяву залишено без руху, а саме: позивачем на виконання ухвали суду від 03.09.2019 не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) його представника та не надано договору про надання правової допомоги від 19.08.2019.
Колегія суддів зауважує, що поверненню позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України обов'язково повинна передувати перевірка усунення позивачем протягом встановленого строку недоліків позовної заяви, визначених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 59 КАС України довіреність фізичної особи на ведення справи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
У відповідності до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).
Судом першої інстанції встановлено, що позовна заява підписана адвокатом Міхальовим А.О., який визначає себе як представника позивача. На підтвердження повноважень на представництво позивача адвокатом Міхальовим А.О. до позовної заяви долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги, який наданий на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI ( далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відтак, ордер, виданий відповідно до вимог Закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером, з метою підтвердження повноважень адвоката на здійснення представництва, чинною редакцією КАС України не вимагається.
При цьому, за змістом частин 1-3 статті 26 Закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
Крім того, частиною 2 статті 60 КАС України встановлено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до пунктів 2, 12,14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року № 36 ордер на надання правової допомоги є письмовим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Ордер має містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Натомість, апелянт вказує, що в ордері від 19.08.2019 відсутні будь-які відмітки щодо обмежень прав адвоката.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року справа № П/9901/736/18, а відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що підписання позову особою, яка не має права його підписувати, є визначеною п.3 ч.4 ст.169 КАС України підставою для повернення позовної заяви.
В той же час, положеннями ст.ст.160, 161 КАС України не встановлено вимог щодо подання разом із позовною заявою документу на підтвердження повноважень представника, а тому, у розумінні ч.1 ст.169 КАС України, позовна заява не може бути залишена без руху з такої підстави і в подальшому повернутою за п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
А відтак, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є помилковою та не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року про повернення позовної заяви підлягає скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови складено 25 листопада 2019 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлової
А.Ю.Кучма