Справа № 240/10168/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
21 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
в серпні 2019 року позивач, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, звернулося в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (відповідача), про визнання дій відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області протиправними та скасування постанови від 09.08.2019 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 130,00 грн.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2019 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки боржником не повідомлено у встановлений законом строк про виконання судового рішення державного виконавця, в той же час, останнім встановлено, що таке виконано не у повному обсязі та виконавче провадження на даний час не закінчено, тому постанова про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 130,00 грн. винесена правомірно.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскільки рішення суду було виконано добровільно управлінням до відкриття виконавчого провадження, тому, примусові дії виконавцем не вчинялися. Вважає, що на особу, яка добровільно виконала рішення суду до відкриття виконавчого провадження, не може бути покладений тягар щодо компенсації будь-яких витрат, оскільки рішення суду виконано і така потреба відпала.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду, згідно наданої управлінням Держгеокадастру інформації, не може вважатися виконаним у повному обсязі. Вважає, що боржник зобов'язаний був повідомити державного виконавця про виконання судового рішення. Зазначає, що витрати виконавчого провадження, це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій та компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.02.2019 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду по справі 240/6152/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1822587900:02:000:0010 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, викладену у листі від 03.12.2018 №Г-10793/0- 6542/0/22-18.
Також, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1822587900:02:000:0010 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України та встановлених обставин справи. Рішення суду набрало законної сили 03.05.2019.
На виконання судового рішення видано виконавчий лист №240/6152/18 від 25.06.2019.
24.07.2019 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження ВП 59628590 з примусового виконання виконавчого листа №240/6152/18 від 25.06.2019 про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1822587900:02:000:0010 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України та встановлених обставин справи.
У постанові встановлено строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
09.08.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову ВП№59628590 про стягнення витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області витрати виконавчого провадження в сумі 130,00 грн.
Позивач, вважаючи постанову про стягнення витрат виконавчого провадження протиправною, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов, далі - Закон № 1404-VIII) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону №1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII).
Частиною 1,2 ст. 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч.3, 4 ст.19 Закону №1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч.6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII).
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII).
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII).
Як визначено ч.1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Також слід зазначити, що поряд з необхідністю надсилання, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, необхідним є встановлення обставин отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником, оскільки у разі ненадання останнім документального підтвердження виконання рішення самостійно, розпочинається примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом.
Згідно ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Згідно наказу Мінюсту України № 3917/5 від 29.12.2016 витратами виконавчого провадження, зокрема, є витрати на виготовлення документів виконавчого провадження (папір, копіювання, друк документів, канцтовари), пересилання документів виконавчого провадження (конверти, знаки поштової оплати (марки), послуги маркувальної машини, послуги поштового зв'язку), плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
Отже, витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій, що компенсуються за рахунок боржника.
Як встановлено судом першої інстанції, 21.05.2019 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області листом від 21.05.2019 р. № 1441/0-1695/0/22-19 було повідомлено ОСОБА_1 про результати розгляду заяви та виконання судового рішення. 08.08.2019 відповідач листом за №11-4178/0-817/6-19 повідомив ОСОБА_1 про виправлення технічної описки у листі від 21.05.2019 р. № 1441/0-1695/0/22-19
24.07.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження ВП 59628590 від 24.07.2019 з примусового виконання виконавчого листа №240/6152/18 від 25.06.2019 про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1822587900:02:000:0010 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України та встановлених обставин справи. У постанові встановлено строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Копію зазначеної постанови боржник отримав 26.07.2019.
Однак, в порушення вимог до ч. 4 ст.19 Закону №1404-VIII, позивач у встановлений законом строк не повідомив державного виконавця про виконання судового рішення, у зв'язку з чим, 09.08.2019 винесена постанова державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 130,00 грн.
13.08.2018 до відділу примусового виконання надійшов лист від 12.08.2019 №11-06-0.62-5264/19, в якому Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області просило закінчити виконавче провадження на підставні п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", як таке, що було виконане 21.05.2019 до відкриття виконавчого провадження.
Також слід зазначити, що здійснюючи аналіз мотивувальної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі 240/6152/18 щодо підстав відмови у ненаданні дозволу фізичній особі ОСОБА_1 та зміст листа позивача від 21.05.2019 р. № 1441/0-1695/0/22-19 можливо зробити висновок, що зазначене рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у повному обсязі не виконано.
Тому колегія суддів вважає, що 24.09.2019 державним виконавцем правомірно винесено вимогу про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у строк до 02.10.2019 виконати судове рішення або повідомити про причини його невиконання. Отже, виконавче провадження ВП 59628590 не закінчено.
Підсумовуючи вищекладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 130,00 грн. винесена правомірно.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.