Справа № 826/9107/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
20 листопада 2019 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Ганечко О. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бак Хаус» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2016 року №0000192800.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання з'явилися представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи убачається, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві було проведено фактичну перевірку магазину ТОВ «Компанія «БакХаус» за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 16.
За результатами перевірки складено акт № 0012/26/59/28/23734153 від 26.01.2016 р.
09 лютого 2016 року відповідачем на підставі акта фактичної перевірки №0012/26/28/23734153 від 26.01.2016, прийнято податкове повідомлення-рішення 0000192800, яким до позивача за порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 71540,80 грн (п'ятикратний розмір від суми неоприбуткованих коштів в розмірі 14308,16 грн).
Як вбачається з акта перевірки, при перевірці КОРО № 3000013266/Р4 від 20.05.2015 року встановлено, що відповідно даних фіскального звітного чека від 04.10.2015 року № 696, загальна сума розрахунків становить 8 173,35 грн. (готівковий розрахунок 6 935,63 грн, безготівковий 1 237,72 грн), але підприємство не здійснило облік готівкових коштів 04.10.2015 року в сумі 6 935,63 грн у повній сумі їх фактичних надходжень з КОРО на підставі вказаного фіскального звітного чека.
На переконання контролюючого органу, готівкові кошти в сумі 6 935,63 грн в КОРО за 04.10.2015 року не були оприбутковані.
Відповідно даних фіскального звітного чека від 21.11.2015 року №747, загальна сума розрахунків склала 8 342,99 грн (готівковий розрахунок 7 372,53 грн, безготівковий розрахунок 970,46 грн). Підприємство не здійснило облік готівкових коштів 21.11.2015 року в сумі 7 372,53 грн у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО (відсутній запис в графі 5) на підставі фіскального звітного чека. Таким чином, контролюючий орган вважає, що готівкові кошти в сумі 7 372,53 грн. в КОРО за 21.11.2015 року не оприбутковані.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оприбуткування готівки в касі за спірний період підприємством здійснено на суму 14308,16 грн, а тому відсутні правові підстави застосовувати до позивача фінансові санкції, передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», відповідно спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Апелянт, в свою чергу, посилається на те, що у випадку, коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Пунктом 2.6 цього Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Облік в КОРО здійснюється на основі даних РРО, а саме на підставі Z-звіту.
Згідно з п. 4.1 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення).
Отже, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.
Проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання у КОРО є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій, роздруковано та вклеєно відповідний Z-звіт.
Згідно абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства чи наявність такого запису з порушенням процедури внесення такої інформації не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а може означати лише порушення порядку ведення КОРО. Готівкові кошти позивача були оприбутковані у відповідності до вимог чинного законодавства.
Чинне законодавство України не передбачає, що відсутність запису про рух готівки та суми розрахунків у Книзі обліку розрахункових операцій при наявності прибуткового касового ордеру, фіскальних звітних чеків є однозначним підтвердженням факту неоприбуткування коштів. Крім того, розбіжностей між даними КОРО та сумами, внесеними в касу підприємства, перевіркою не встановлено.
Передача готівкових коштів на зберігання до банківської установи підтверджується також копіями супровідних відомостей до інкасаційної сумки з готівкою, якими передавались до банківської установи вказані суми грошових коштів.
Враховуючи наведене вище та доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бак Хаус» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 25.11.2019