Справа № 320/2459/19 Головуючий у 1 інстанції: Дудін С.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
19 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Епель О.В. Собківа Я.М. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліга-Групп" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліга-Групп" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки), -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліга-Групп" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 №0077225205 на суму 12,40 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2018 №0046455201 на суму 1968,62 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2019 №0004835205 на суму 193,16 грн.;
- скасувати податкову вимогу від 17.01.2019 №1237-52 на суму 1944,02 грн. як протиправно сформовану;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 №0110725205 на суму 170,00 грн.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2017 №0078521218 на суму 360,90 грн. та №0078531218 на суму 116,00 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 №Ю-2089-23 на суму 6486,73 грн. (недоїмка - 1897,50 грн., штраф - 113,21 грн., пеня - 4476,02 грн.) як протиправно сформовану;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 №Ю-2089-23 на суму 6315,43 грн. (недоїмка - 6315,43 грн.) як протиправно сформовану;
- визнати дії ГУ ДФС у Київській області щодо звернення до Броварського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 №Ю-2089-23, яка не вступила в законну силу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліга-Групп" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліга-Групп» позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2018 р. №0077225205 на суму 12,40 грн.; від 31.08.2018 р. №0046455201 на суму 1968,62 грн.;- від 11.01.2019 р. №0004835205 на суму 193,16 грн.; від 22.11.2018 №0110725205 на суму 170,00 грн.; від 28.11.2017 р. №0078521218 на суму 360,90 грн. та №0078531218 на суму 116,00 грн.; скасувати податкову вимогу від 17.01.2019 р. №1237-52 на суму 1944,02 грн. як протиправно сформовану; - скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 №Ю-2089-23 на суму 6486,73 грн. (недоїмка - 1897,50 грн., штраф - 113,21 грн., пеня - 4476,02 грн.) як протиправно сформовану; скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 №Ю-2089-23 на суму 6315,43 грн. (недоїмка - 6315,43 грн.) як протиправно сформовану; визнати дії ГУ ДФС у Київській області щодо звернення до Броварського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 №Ю-2089-23, яка не вступила в законну силу.
Матеріали справи свідчать, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства, які викладені у окремих актах перевірки; предмет перевірок та охоплені ними періоди є різними та не пов'язані між собою.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Також, відповідно до частини першої ст.21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно частини першої ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Разом з цим, в силу частини шостої ст.172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява подана без дотримання вимог процесуального законодавства, має можливість залишити таку позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, або відкрити провадження у справі та вирішити питання про роз'єднання позовних вимог, у порядку ст.172 КАС України.
Згідно ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення адміністративного позову, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.243, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліга-Групп" задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Собків Я.М.
Повний текст постанови виготовлено 25.11.2019 року.