Справа № 640/7444/19
про залишення апеляційної скарги без руху
22 листопада 2019 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТКОМ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ ДФС у м. Києві звернулись до суду з апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно із п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року становить 1921,00 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 цього Закону).
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі, зокрема, подання позову одним позивачем до кількох відповідачів (абз. 3,4 ч. 7 ст. 6 цього Закону).
Враховуючи, що позивачем в позовній заяві заявлено 4 вимоги немайнового характеру, а апеляційна скарга подана лише одним відповідачем, до якого відповідно заявлено 2 вимоги, то загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві складатиме: (1921*2) *150% = 5763,00 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, проте заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ознайомившись із вказаним клопотанням апелянта, суддя-доповідач приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення такої сплати.
Відтак, єдиною визначальною підставою для прийняття судом відповідного рішення є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати особа повинна додати до такого клопотання належні та допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору.
Викладені апелянтом доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов'язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою. Апелянтом також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.
Доводи щодо неналежного фінансування особи, яка утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а також обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставами для звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи розстрочення.
Отже, суддя-доповідач не встановив обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставами для звільнення апелянта від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суддя-доповідач приходить до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подачі доказів сплати судового збору.
Окрім того, суд звертає увагу, що у зв'язку з набуттям чинності 05 серпня 2019 року постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити рахунків для сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина