Справа № 681/1590/19
25 листопада 2019 року
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горщар А.Г.
розглянувши матеріали, які надійшли від Полонського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч.1 ст.183-1 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 01.11.2019 року не сплачував аліменти на користь ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання та становить 29570 грн. 58 коп. (загальна заборгованість станом на 01.11.2019 року - 99349 грн. 93 коп.), чим скоївадміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП.
В судовому засіданні порушник вину не визнав, пояснив, що він не був обізнаний про наявність судового рішення про стягнення з нього аліментів та про заведення виконавчого провадження, оскільки після розірвання шлюбу зі стягувачкою, що мало місце у 2001 році, вони припинили спільне проживання в смт АДРЕСА_2 району АДРЕСА_3 та він переїхав жити у м. Київ. У 2005 році для утримання дитини він передав через колишню тещу кошти в сумі 2500 доларів США, при цьому, остання повідомила, що мати дитини немає до нього претензій, оскільки він добровільно приймає участь в матеріальному забезпеченні дочки. Однак, в травні 2019 року йому стало відомо про наявність виконавчого провадження та він частково почав сплачувати аліменти.
Потерпіла ОСОБА_5 в засідання н з'явилася.
Заслухавши думку учасника судового розгляду, дослідивши письмові докази, суддя зазначає про наступне.
Винність ОСОБА_1 стверджується наступними даними:
протоколу про адміністративне правопорушення № 28 від 06 листопада 2019 року (а.с.1-2), де містяться власноруч написані ним пояснення про те, що аліменти на утримання дочки він сплачує частково, так як не вистачає коштів;
постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 10748726 від 01.04.2002 року (а.с.5) та виконавчого листа № 2-100, виданого 13.02.2002 року Бердичівським районним судом Житомирської області (а.с.3-4), які свідчать про те, що на підставі заяви стягувача ОСОБА_5 від 01.04.2002 року державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше Ѕ неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, починаючи з 06.02.2002 року і до досягнення дитиною повноліття;
розрахунків заборгованості по аліментах від 01.11.2019 року (а.с.16-21,22-27), згідно яких заборгованість по аліментах за період з 01.03.2018 року по 01.11.2019 року становить 29570 грн. 58 коп., а загальна заборгованість - 99349 грн. 93 коп.;
рішення Бердичівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2002 року по справі № 2-100/02 р. про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та коштів на утримання дружини.
При цьому, суддя не приймає до уваги обставини, на які посилається боржник у своїх поясненнях, як на причину несплати аліментів, з наступних мотивів.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 2 і 3 статті 181 цього Кодексу визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, виходячи з наявності рішення Бердичівського районного суду Житомирської області, копія якого вручена для ОСОБА_1 , він належним чином був обізнаний про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а відтак, на думку судді, у діях боржника наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, наслідки що настали, дані про особу порушника, ступінь його вини, сімейний та матеріальний стан, суддя обирає нижчу межу строку стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись наведеним, ст.ст.31-1, 33-35, 40-1, 279, 280, 283, 287, 288, 325-1 КУпАП суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді виконання суспільно корисних робітна строк СТО ДВАДЦЯТЬ годин.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілою до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.Г.Горщар