Справа № 676/3558/19
Провадження № 1-кп/676/395/19
(ЄРДР № 12019240160000179)
ч.1 ст. 190 КК України
Іменем України
22 листопада 2019 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю прокурора Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , при секретарі судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження на підставі обвинувального акту щодо: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, працюючого охоронцем в ПП «Самборський», не судимого, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 23 листопада 1999 року Кам'янець-Подільським РВ УМВС України в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України, -
встановив:
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачували у тому, що він «знаючи про те, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», може отримати житлову субсидію з державного бюджету, діючи з метою особистого незаконного збагачення шляхом отримання житлової субсидії, в порушення вимог пп.2 п.6 Постанови Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» до яких житлова субсидія не призначається у випадках, коли особа має транспортний засіб, який перебуває в установленому порядку та перебуває у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання, і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда) коли особа, що має на меті отримати житлову субсидію має додаткові джерела для існування, та у разі коли цією особою навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на житлову субсидію та визначення її розміру, 7 серпня 2018 року о 10 год. перебуваючи в приміщенні Управління соціального захисту населення Кам'янець-Подільського РДА, що знаходиться по вул. Троїцька,2, в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, умисно у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, 7 серпня 2018 року вказав недостовірні відомості. Так, у розділі ІV Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, приховав дані про перебування у його власності транспортного засобу марки FOXWEL TOURER 200,2014 року випуску, після чого разом із іншими документами для отримання житлової субсидії, подав її до Управління соціального захисту населення Кам'янець-Подільської РДА.
Подавши, таким чином, декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, яка містила неправдиві відомості, ОСОБА_4 , шляхом обману, безпідставно отримав за період з 1 серпня 2018 року по 30 квітня 2019 року з державного бюджету надмірну виплату житлової субсидії в сумі 12945,20 грн., якими він незаконно заволодів, чим завдав шкоду державі в особі Управління соціального захисту населення Кам'янець-Подільської РДА на вказану суму».
Викладене кваліфіковано стороною обвинувачення, як вчинення ОСОБА_4 шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, - ч.1ст. 190 КК України.
ОСОБА_4 вину у інкримінованому злочині не визнав, пояснив, що влітку 2018 року звернувся до Управління соціального захисту населення Кам'янець-Подільської РДА з приводу отримання субсидії на опалення. Він купив бланк заяви на отримання субсидії, але заяву заповнювала колишня дружина, оскільки у нього поганий зір і дрібні букви у декларації він не бачить. У бланку декларації, у розділі 4 так і зазначено у графі «Автомобілі», а тому він не задумувався над тим, що йому слід вказати скутер, який хоч і є транспортним засобом, але не є автомобілем. Вважає, що сам бланк декларації містить помилку, а тому вини його у цьому немає. Коли дружина заповнювала розділ 4 про транспортні засоби, вона перепитала у працівника управління СЗН РДА, що вказувати у цьому розділі, на що їй відповіли, що слід зазначити чи є у них автомобіль так як вказано у декларації. Оскільки автомобіля у нього немає, тому ОСОБА_8 вказала, що автомобілів немає. Далі, він не читаючи підписав вказану декларацію, а про те в розділі 4 слід було вказати скутер він не здогадувався.
Будь-якого наміру і умислу обманювати УСЗН РДА він не мав, оскільки знав, що працівникам цієї установи достовірно відомо про те, що у нього є скутер, так як цю інформацію вони перевіряли до того ще при оформленні попередніх субсидій у 2017 році. Він вважав, що така інформаціє є в їх базі даних, а тому укривати цю інформацію не було ніякого сенсу. Ще у 2017 році працівники УСЗН РДА телефонували до сільського голови і з'ясовували дані скутера: рік випуску, час придбання і вартість. Вказану інформацію він надав сільському голові і не укривав її, тим більше така інформація зафіксована у Територіальному сервісному центрі №6843 РСЦ МВС України в Хмельницькій області, де і зареєстрований скутер. Сенсу укривати будь-яку інформацію не було. Скутера він не перереєстровував, хоча міг так вчинити і це б було достатньо для отримання права на субсидію.
З жовтня по грудень 2018 року він за газопостачання не платив, оскільки вважав, що йому надано субсидію. У грудні 2018 року йому повідомили про наявність боргів за газ і мали намір припинити газопостачання. Тому, 3 січня 2019 року колишня дружина - ОСОБА_8 звернулася до УСЗН РДА і запитала працівників управління, чому йому не нарахували субсидію. Їй пояснили, що справа була загублена серед значної кількості інших справ. Тоді ж, справа була відшукана і перевірена працівниками, дружині повідомили, що право на субсидію у нього (Заремби) є, а тому вони нарахують субсидію за минулий опалювальний період починаючи з жовтня 2018 року по квітень 2019 року. Субсидію він взяв готівкою лише за лютий - березень 2019 року 2240 гривень і за березень - квітень 3200 гривень, а за жовтень-лютий кошти не брав розраховувався по переводу за газ.
Обвинувачений наполягав, що він не мав ніякого умислу обманювати державу, ніякої інформації він не укривав і жодної неправдивої інформації він не подавав до УСЗН РДА. Вважав, що субсидія йому була неправильно нарахована у січні 2019р. з вини працівників УСЗН, які невчасно перевірили його декларацію від 7 серпня 2018 року та не отримали дані ТСЦ №6843, і не звернули увагу, що в нього є скутер 2014 р.в., якого він не приховував, не перереєстровував.
Обвинувачений стверджував, що ОСОБА_9 , головний спеціаліст УСЗН РДА, яка нараховувала йому субсидію є його односельчанкою, проживає в одному селі , щодня бачить, як він їздив скутером, а тому підстав скривати це у нього не було. За таких обставин просив суд виправдати його через відсутність умислу на вчинення злочину.
У суді обвинувачений стверджував, що не слідкував за змінами в законодавстві, а тому знав з практики оформлення субсидії у попередні роки, що органи УСЗН РДА перевіряють виключно вартість автомобілів, яка мала становити до 50 тис. грн. Про те, що з травня 2018 року змінилось законодавство і у декларації слід було вказувати всі транспортні засоби (крім мопедів) з дати випуску яких не минуло 5 років, йому відомо не було і довідався він про таке виключно в процесі перевірки. Намірів укривати вказану інформацію чи умисно замовчувати він не мав, оскільки знав, що працівникам УСЗН РДА достовірно відомо про наявність у нього скутера 2014 р.в. вартістю до 50 тис. грн.
Про щирість, послідовність і правдивість показань обвинуваченого свідчить і той факт, що аналогічні показання він давав і на досудовому слідстві не міняючи своєї позиції.
Підстав не довіряти ОСОБА_4 немає, оскільки його показання об'єктивно узгоджуються з письмовими документами, в тому числі з письмовою декларацією від 7 серпня 2018 року, де у розділі 4, графі 2 записано «Автомобілі» з відміткою «не має»; оглянутою у суді особовою справою ОСОБА_4 , яку надали працівники УСЗН і у якій є довідка про склад сімї від 18 вересня 2017 року на якій є власноручний запис працівника УСЗН такого змісту: «Придбаний авто 21.03.2017р., перереєстрація. Покупка не перевищує 50 тис. грн..» (т.2а.с.65). Викладене підтверджує версію обвинуваченого про те, що він не укривав інформацію про наявний у нього скутер 2014 р.в. і така інформація з вересня 2017 року була у розпорядженні УСЗН, а тому субсидія була нарахована невірно з вини працівників УСЗН, які через неуважність не звернули увагу на вказану інформацію.
Хронологія змін в законодавство, також свідчить про невинуватість і підтверджує показання обвинуваченого, оскільки з 27 квітня 2018 року постановою КМУ № 329 було прийнято нову редакцію «Положення про порядок призначення житлових субсидій», згідно якого субсидія не призначалась, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства мали у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда). До травня 2018 року, діяла інша норам, яка забороняла призначати субсидію, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю автомобіля, транспортного засобу (механізму) на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищувала 50 тис. гривень.
Повернення ОСОБА_4 зайво нарахованої субсидії ще на стадії досудового слідства свідчить про щирість намірів обвинуваченого та відсутність будь-якого злого умислу на привласнення державних коштів.
Показання обвинуваченого прокурор не спростував, будь-яких доказів про те, що ОСОБА_4 діяв з прямим умислом суду не надано, а досліджені у суді докази сторін навпаки підтверджують невинуватість обвинуваченого.
Так, представник потерпілого ОСОБА_3 пояснила, що обставини справи вона особисто не спостерігала, їй все відомо тільки з матеріалів кримінального провадження і документів УСЗН Кам'янець-Подільської РДА. На думку, представника, документи свідчать про те, що ОСОБА_4 в декларації не вказав транспортний засіб - скутер 2014 р.в. Але, згідно постанови КМУ, Заремба міг отримати субсидію, навіть при наявності скутера 2014 р.в., але тільки на підставі рішення комісії згідно п.7 згаданого Положення. Згідно записів у документах спеціаліст ОСОБА_10 1 січня 2019 року розраховувала субсидію, а заяву і
декларацію приймала 7 серпня 2018 року ОСОБА_11 . Дані про наявність у власності Заремби скутера надійшли до УСЗН РДА у квітні 2019 року. У 2017-2018р.р. Зарембі нараховувалась субсидія, оскільки законодавство містило інші вимоги щодо транспортних засобів.
Ці свідчення представника не спростовують версії обвинуваченого про відсутність намірів обманювати УСЗН РДА, а навпаки підтверджують ту обставину, що інспектори УСЗН РДА з запізненням відреагували на відому їм ще з 2018 року інформацію про наявність транспортного засобу 2014р.в., хоча могли і раніше отримати таку інформацію, оскільки декларацію ОСОБА_4 подав ще 7 серпня 2018 року. Тобто субсидія могла бути і не нарахована, якщо б працівники УСЗН раніше, тобто до жовтня 2018 року з'ясували рік випуску транспортного засобу в місцевому ТСЦ.
Свідок ОСОБА_8 , колишня дружина, також спростувала пред'явлене обвинувачення, вона стверджувала, що 7 серпня 2018 року ходили оформляти субсидію з колишнім чоловіком ОСОБА_4 . Заповняла декларацію вона особисто тому, що в колишнього чоловіка поганий зір і він не бачить. Вона запитувала працівників УСЗН РДА, щоб роз'яснили як заповнити, їй пояснили, що у розділі 4 слід вказати чи є автомобілі, тому вона вказала що таких у ОСОБА_4 немає. Про те, що потрібно було заповняти інформацію про наявність скутера вона не знала і вважала, що це стосується тільки автомобілів, оскільки у бланку у розділі 4 прямо вказано: «Автомобілі». Коли подали заповнену декларацію їм сказали прийти через три місяці звіритись. У жовтні 2018 року ОСОБА_4 вважав, що йому вже нарахована субсидія, а тому не оплачував послуги з газопостачання і електроенергії. У кінці грудня 2018 року ОСОБА_4 нарахували борги за газ і представники газкантори мали намір припинити газопостачання. Тоді, вона 3 січня 2019 року звернулась в УСЗН з'ясувати чому не нарахована субсидія згідно поданої 7 серпня 2018 року заяви і декларації. В управлінні їй пояснили, що справу загубили, а тому коли відшукають справу, приймуть рішення щодо нарахування субсидії. Свідку ОСОБА_8 також відомо, що її колишній чоловік не мав наміру приховати інформацію про скутер, оскільки ще у 2018 році з УСЗН Кам'янець-Подільської РДА телефонували до селищного голови і запитували скільки коштує скутер ОСОБА_4 ..
При подачі 7 серпня 2018 року заяви і декларації, обвинувачений не перечитував декларацію, оскільки погано бачить. Їй не були відомі про зміни в законодавстві від 7 квітня 2018 в Постанові КМУ, про те, що субсидія не надається коли є мотоцикл (скутер) молодше 5 років, вона лише знала, що ціна мотоцикла має значення (до 50 тис. грн.). Вона не мала умислу вказувати неправдиву інформацію в УСЗН Кам'янець-Подільської РДА, вважає, що таку інформацію подано через необережність, через незнання законодавства та через невірний бланк декларації. Свідок стверджувала, що почерк у пред'явленій декларації у т.1а.с.39,40 належить їй, а не обвинуваченому.
Не спростували версії обвинуваченого допитані у суді працівники УСЗН РДА, навпаки, вони підтвердили, що ще у квітні 2018 року вони отримали від ТСЦ офіційну інформацію про наявність у ОСОБА_4 транспортного засобу.
Так, свідок ОСОБА_10 , головний спеціаліст УСЗН РДА, пояснювала, що їй відомо, що ОСОБА_4 вперше звертався з заявами про призначення йому субсидії ще у 2016 році. У січні 2019 року, йому була продовжена субсидія. У травні 2018 року були зміни у законодавстві, щодо заборони надання субсидії громадянам, які придбали транспортні засоби молодше 5 років. Субсидія ОСОБА_4 була надана з 15 жовтня 2018 року за рішенням від 1 січня 2019 року. 15 квітня 2019 року згідно акту соціального інспектора було виявлено, що за ОСОБА_4 було зареєстровано транспортний засіб 2014 р.в., було складено акт. Субсидію рахувала ОСОБА_9 , 1 січня 2019 року було прийнято рішення про надання субсидії ОСОБА_4 Свідку відомо, що у 2017-2018р.р. з відділу соціальних інспекторів могли телефонувати до сільського голови ОСОБА_12 та з'ясовувати вартість скутеру.
Свідок ОСОБА_13 , начальник відділу соціальних інспекторів, підтвердила в суді, що весною 2018року у її розпорядженні вже була інформація - верифікація від 24 квітня 2018 року з якої слідувало, що у ОСОБА_4 був і є транспортний засіб, вартість якого не перевищує 50 тисяч гривень. Копію інформації свідок надала суду, пред'явивши її оригінал (т.2 а.с.60-65). У квітні 2019 року надійшла нова верифікація - інформація про наявність у ОСОБА_4 , того ж транспортного засобу, як засобу віком до 5 років, тому 15 квітня 2019 року вона склала акт і субсидія була припинена. Свідку відомо, що спеціаліст ОСОБА_14 у квітні 2018 році телефонувала до сільського голови ОСОБА_12 , щоб перевірити вартість скутера. Також був зроблений запит в місцевий ТСЦ, де було отримано відповідь від 24 квітня 2018 року, що транспортний засіб коштує понад 12 тисяч гривень, тому і субсидію за опалювальний період 2017-2018 р.р. не припиняли.
Отже, станом на вересень 2017 року і станом на квітень 2018 року в УСЗН вже була офіційна достовірна інформація від сільського голови ОСОБА_12 та від ТСЦ про наявність у ОСОБА_4 транспортного засобу зареєстрованого 31 березня 2017 року (т.2 а.с.60-65). Вказана інформація була зосереджена у особовій справі щодо надання субсидій ОСОБА_4 . А тому, після подання декларації 7 серпня 2018 року працівник УСЗН мали змогу відмовити ОСОБА_4 у наданні субсидії, проте, з необережності цього не зробили. При цьому, інформацію про скутер ОСОБА_4 не укривав, транспортний засіб не перереєстровував.
Свідок ОСОБА_9 , головний спеціаліст УСЗН РДА, пояснила, що вона у січні 2019 року нарахувала субсидію ОСОБА_4 . Субсидія призначалася з 15 жовтня 2018 року на підставі його заяви від 7 серпня 2018 року. Заяву у серпні 2018 року приймала працівник ОСОБА_11 . Всі субсидії за 2018 року призначалися з значним запізненням, оскільки була Постанова КМУ від жовтня 2018 року № 844 і програмісти довго програму розробляли, 19 листопада 2018 року прийшла програма по якій вони стали призначати субсидії. Справа ОСОБА_4 має № 14133 він був майже в кінці списку, тому в січні 2019 року вони розглянули його заяву від 7 серпня 2018 року. У справі є довідка від 18 вересня 2017 року з сільської ради і там зроблений власноручний запис, що придбаний і перереєстрований транспортний засіб 21 березня 2017 року. Покупка не перевищувала 50 тисяч гривень, записала цю інформацію власноручно ОСОБА_13 , а довідку підписав ОСОБА_15 . ОСОБА_4 є її односельчанином, він ніколи не просив її укрити факт наявності у нього транспортного засобу. ОСОБА_4 мав право при наявності транспортного засобу написати заяву на комісію і комісія могла призначити субсидію навіть при наявності скутера.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_4 і свідка (дружину) ОСОБА_8 не пригадує, чому ОСОБА_4 не вказав в заяві про транспортний засіб їй не відомо. Заяву від 7 серпня 2018 року приймала вона у кабінеті. В серпні 2018 року звернулося дуже багато людей для отримання субсидії, а тому пригадати обвинуваченого вона не змогла. Обвинувачений ОСОБА_4 і його дружина ніколи не просили її умисно приховати факт наявності скутера чи іншого транспортного засобу. Які роз'яснення вона давала ОСОБА_8 щодо порядку заповнення розділу 4 декларації «Автомобілі», пригадати не змогла. Вважала, що за рішенням комісія могла призначити субсидію навіть при наявності у обвинуваченого скутера.
Свідок ОСОБА_14 , головний держсоцінспектор, в судовому засіданні пояснила, що зі слів ОСОБА_13 їй стало відомо, що у обвинуваченого ОСОБА_4 був транспортирний засіб. Коли проходило розслідування вона перебувала у відпустці, тому нічого пояснити не змогла. Під час допиту свідок подала відповідний акт №1170 від 15 квітня 2019 року підписаний ОСОБА_13 (т.2 а.с.79).
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що обвинувачений ОСОБА_4 не вказав в декларації транспортний засіб. Транспортний засіб не вказував ОСОБА_4 бо сума не перевищує 50 тисяч гривень. Свідку відомо, що у 2018 році до нього телефонували з відділу субсидій з'ясовували який транспортний засіб є у Заремби, він усно надав всю інформацію про скутер і його ціну, про що йому повідомив сам ОСОБА_4 . Обвинувачений нічого не скривав, оскільки вартість скутера не перевищувала 50 тисяч гривень.
Крім того, на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, стороною обвинувачення були надані письмові докази, але і ці докази не доводять умислу обвинуваченого на вчинення шахрайства і умисне укриття інформації від УСЗН РДА про наявний транспортний засіб.
Суд вважає такими, що є неналежними докази представлені прокурором, а саме: витяг з ЄРДР (т.1а.с.1), заява про залучення представника (т.1а.с.14) оскільки вказані документи є процесуальними, у них не зафіксовано фактичних даних, що підтверджують вину обвинуваченого, ці документи свідчать лише про вчинення процесуальних дій.
Не доводить вину обвинуваченого і інформація начальника УСЗН РДА про надмірно нараховану і виплачену суму (12945,2 грн.) ОСОБА_4 за опалювальний період 2018-2019р.р. (т.1а.с.8), оскільки така інформація не підтверджує умислу обвинуваченого на заволодіння вказаною сумою коштів. При цьому, вказана у листі інформація є неперевіреною, не підтвердженою первинними бухгалтерськими документами і розрахунками, а також не зрозумілою і не логічною, оскільки субсидія ОСОБА_4 нараховувалась за рішенням яке приймалось 1 січня 2019 року, коли транспортний засіб (2014р.в.) станом на 1 січня 2019 року вже мав 5 років, а з 2 січня 2019 року цей термін вже перевищував 5 років. Тобто, обмеження зазначене у п.6 п.п.2 Положення про порядок призначення житлових субсидій, з 1 січня 2019 року на ОСОБА_4 не поширювалось. Дата виготовлення транспортного засобу визначається згідно з реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб. У разі відсутності в документах календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважається 1 січня року, зазначеного в документах. У матеріалах справи є копія технічного паспорту (т.1а.с.44), де датою виготовлення мотоцикла-а (скутера) вказано 2014 рік, без зазначення місяця виготовлення. Згідно абз.14 п.8 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджених постановою КМУ, у разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою слід вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. Зі змісту інформації начальника УСЗН РДА (т.1а.с.8) зрозуміло, що за 2018 рік (коли транспортному засобу було понад 4 роки і не було 5 років) за послуги електро- і газопостачання на рахунки ПАТ «Хмельницькгаз» було перераховано субсидії у жовтні - грудні 2018р. щомісячно по 701,02 грн., тобто 2103,06 грн. та на рахунки Кам'янець-Подільський РЕМ у жовтні-грудні 2018 р. щомісячно по 52,63 грн., тобто 157, 89 грн. Таким чином, за 2018 рік (рік, коли транспортному засобу не було 5 років) було перераховано субсидій лише на суму 2260, 95 грн., а не 12945,20 грн. так, як вказано у обвинувальному акті. Решта суми субсидії була нарахована і виплачена після 3 січня 2019 року за послуги отримані у січні-березні 2019 року, коли вік транспортного засобу вже перевищував 5 років, тобто, коли обмеження в наданні субсидії ОСОБА_4 не діяли.
При підтриманні обвинувачення прокурор не звернув увагу, що згідно п.3 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1091 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1098 зі змінами), виключно головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор: перевіряють достовірність та повноту інформації про доходи і майновий стан осіб, які входять до складу сім'ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги. Таким чином, вини ОСОБА_4 у тому, що УСЗН РДА невчасно виявило помилку у декларації немає .
Представлені прокурором протокол тимчасового доступу з вилученими документами (т.1 а.с.32-38) спростовують доводи обвинувачення, з них слідує, що показання ОСОБА_4 є правдивими. Ними доводиться, що рішення про призначення субсидії приймалось УСЗН РДА лише 1 січня 2019 року, а субсидія нараховувалась і виплачувалась після цього. При цьому, з матеріалів особової справи №14133 ОСОБА_4 субсидій на ЖКП слідує, що ОСОБА_4 звернувся до УСЗН ще 7 серпня 2018 року подавши відповідну декларацію (т.1а.с.39, 40). У декларації у розділі 4 , графа 2 називається «Автомобіль марки» , під ним є рукописний надпис синьою ручкою «не має», який як стверджує обвинувачений виконала ОСОБА_8 . Таким чином, у бланку декларації зазначено суперечливі і неоднозначні визначення, через які ОСОБА_4 добросовісно було допущено помилку. Намірів скривати інформацію про наявний мотоцикл у обвинуваченого не було, оскільки вже на момент подання заяви ОСОБА_4 було достовірно відомо, що працівники УСЗН знають про наявний у нього транспортний засіб.
Викладене підтвердилось у судовому засіданні, коли свідки обвинувачення, працівники УСЗН та сільський голова, підтвердили, що у 2017-2018р.р. вони з'ясовували, яким транспортним засобом користується ОСОБА_4 і обвинувачений надав їм всю необхідну інформацію про наявний у нього скутер.
Оглядом у судовому засіданні матеріалів особової справи №14133 ОСОБА_4 субсидій на ЖКП достовірно встановлено, що у квітні 2018 року працівники УСЗН отримали інформацію з ТСЦ, про реєстрацію транспортного засобу (т.2а.с.60.-65, 79), свідок ОСОБА_12 підтвердив, що соціальні інспектори з'ясовували у нього інформацію про скутер обвинуваченого, а тому підстав вважати, що ОСОБА_4 діяв умисно у суду немає.
Не містить доказів про умисну форму вини ОСОБА_4 і характеризуючі його документи, на які у суді посилався прокурор (т.1 а.с.41-49). Навпаки ці документи позитивно характеризують обвинуваченого, як законослухняного громадянина України, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, скарг на нього до органів місцевого самоврядування не поступало.
У суду немає підстав враховувати доводи досудової доповіді органу пробації, адже цей документ складено з врахуванням обвинувачення, яке не підтвердилось (т.2а.с.36-37).
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України і ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» та рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України у цьому кримінальному провадженні покладається на прокурора (ст. 92 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю та змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінальними процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК. Склад злочину - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов'язково складається з таких елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, тобто в умисному заволодінні чужим майном вчиненим шляхом обману (шахрайство).
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст. 190 КК України, може виявлятися у формі умисного заволодіння чужим майном у спосіб обману.
З суб'єктивної сторони зазначене правопорушення характеризується лише корисливим мотивом і прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК). Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та в передбаченні його суспільно небезпечних наслідків. Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це свідчить про відсутність умислу при вчиненні злочину. Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний має усвідомлювати зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна об'єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків. Отже, передбаченням винного охоплюється в загальних рисах і причинний зв'язок між діянням та наслідками. Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.
Таким чином, для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1ст. 190 КК України у даному кримінальному провадженні має бути встановлено і доведено прокурором, що обвинувачений, знав про обов'язок зазначити у декларації відомості про наявний у нього скутер, проте, усвідомлено з корисливих мотивів, вирішив не подавати і укрити цю інформацію від працівників УСЗН.
Як убачається з матеріалів провадження, при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину, усупереч вимогам ст. 91 КПК залишилися недоведеними форма вини, мета і мотив його вчинення. Жоден з доказів, які в суд першої інстанції представив прокурор, не підтверджує поза розумним сумнівом наявності умислу ОСОБА_4 на обман працівників УСЗН при подачі декларації, навпаки його подальші дії свідчать, що цю інформацію він ніяк не приховував, адже з серпня 2018 року по березень 2019 року він не вживав заходів для зняття з реєстрації загаданого транспортного засобу. Після виявлення зайво нарахованих сум субсидій, ОСОБА_4 добровільно повернув їх, що свідчить про щирість намірів обвинуваченого на отримання субсидій виключно у спосіб визначений законом без будь-якого обману.
Стороною обвинувачення не надано достовірних і переконливих доказів того, що ОСОБА_4 знав про обов'язок зазначити дані про транспортні засоби з дати випуску яких минуло менше п'яти років. Прокурор не довів, що ОСОБА_4 був обізнаний зі змінами в законодавстві від 7 квітня 2019 року якими встановлювалися нові обмеження у наданні субсидій. Жоден із наведених доказів не містить даних про обізнаність ОСОБА_4 в обов'язковості подання інформації про вік транспортного засобу та про умисне неподання ним такої інформації. Надані прокурором докази не підтверджують наявності умислу обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, що свідчить про відсутність у діянні ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Докази сторони обвинувачення містять припущення й сумніви, які суд тлумачить на користь ОСОБА_4 .
Доводячи вину обвинуваченого прокурор не звернув увагу, що шахрайство - це 1) заволодіння чужим майном або 2) придбання права на майно шляхом, обману чи зловживання довірою. У обвинувальному акті правова кваліфікація записана, як «заволодіння чужим майном шляхом обману». Об'єктивна сторона шахрайства характеризується двома діяннями, за яких особа: 1) заволоділа чужим майном, або 2) придбала (отримала) право на майно. При цьому, перша форма діяння має місце тоді, коли винна особа, як правило одноразово (однією дією) шахрайським способом отримує відразу чуже майно, а друга форма має місце тоді, коли винна особа спочатку вчиняє шахрайство (обман) для отримання в майбутньому права на чуже майно (чи кошти), якими незаконно заволодіває в декілька етапів чи заволодіває постійно до припинення злочину.
За здобутими у суді доказами слідує, що ні слідчий ні прокурор не звернули увагу, що наміри Заремби були направлені на добросовісне отримання субсидій у порядку визначеному законодавством, при цьому, ніяким майном ОСОБА_4 не заволодівав, подавши декларацію, у якій несвідомо допустив помилку, він сподівався на отримання субсидії, тобто щомісячне відшкодування витрат за отриманні житлово-комунальні послуги. Тобто, фактичні обставини описані в акті суперечать виписаній правовій кваліфікації.
Прокурор намагався довести, що ОСОБА_4 вчинив шахрайство шляхом (способом) обману. Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. При подачі заяви і декларації для отримання субсидії ОСОБА_4 ніяких неправдивих відомостей до УСЗН РДА не подавав, він зазначив у графі «Автомобілі», що таких немає і це відповідає дійсності. Наявність двоколісного скутера (мотоцикла-а) ОСОБА_4 не зазначав, оскільки не знав, що у цю графу слід зазначати всі транспортні засоби молодше 5 років. При подачі документів будь-якого обману не було. Обман, як спосіб шахрайства, полягає в тому, що винна особа наперед знає, що отримує у потерпілого майно (кошти) не маючи намірів його повертати. Умисел при шахрайстві винної особи спрямований на протиправне заволодіння майном потерпілого, при цьому, останній і не здогадується, що передане винному майно буде йому повернуто. Викладене виключає ознаки шахрайства.
Очевидно, що рішення про нарахування субсидії було прийнято УСЗН з запізненням, лише 1 січня 2019 року, з порушенням строків, і стосувалось воно минулих місяців (листопада-грудня 2018 р.). При цьому, помилки припустився не тільки ОСОБА_4 , а і працівники УСЗН РДА, які і зобов'язані були вчасно розглянути документи ОСОБА_4 та контролювати підстави нарахування і достовірність відомостей зазначених у декларації. У випадку, коли винна особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона свідомо не сприяла, не може визнаватися шахрайством. За способом вчинення (обман або зловживання довірою) шахрайство має велику схожість із заподіянням майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, відповідальність за яке передбачена ст.192 КК України. Відрізняються ці злочини між собою головним чином тим, що при шахрайстві має місце вилучення майна із фонду власника або іншого володільця, в результаті чого власник безповоротно втрачає це майно, тоді як при вчиненні злочину, передбаченого ст. 192, винний отримує майнову вигоду у формі отримання майна чи грошових коштів (кредитів, позик, субсидій та інших соціальних виплат, придбання нерухомості або іншого майна тощо) з використанням при цьому пільг, на які винна особа не мала права (наприклад, отримання безвідсоткової позики, яка надається певним категоріям громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; отримання позики для будівництва чи придбання дачних будинків, яка передбачена для ветеранів праці, тощо. Водночас, для кваліфікації дій особи за ст. 192 КК України слід довести обов'язкову ознаку - заподіяння значної майнової шкоди. Очевидно, що ОСОБА_4 будь-якої значної шкоди УСЗН не заподіяв.
Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину не доведена.
За таких обставин ОСОБА_4 слід виправдати за відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Керуючись ст. 368, ч.1ст.369, ст.370, п.3ч.1ст.373, ст.374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати невинуватим у кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст. 190 КК України.
Виправдати ОСОБА_4 на підставі п.3 ч.1ст.373 КПК України за не доведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Вирок можна оскаржити через суд, який його ухвалив, до апеляційного суду Хмельницької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники кримінального провадження вправі отримати у суді копію вироку.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Хмельницької області ОСОБА_1