Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 469/2/19
Провадження 1-кп/483/86/2019
25 листопада 2019 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в режимі відеоконференції з приміщенням Новозаводського районного суду міста Чернігова та Березанського районного суду Миколаївської області клопотання представника потерпілого про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150150000638 від 25 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
В провадженні Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
19 липня 2019 року від представника потерпілого надійшло письмове клопотання про арешт майна.
В обґрунтування свого клопотання представник потерпілого послався на те, що в рамках цього кримінального провадження потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування майнової шкоди в розмірі 35 287 грн, а також моральної шкоди - в розмірі 150 000 грн. Враховуючи, що обвинувачений уникає спілкування з потерпілим та не відшкодовує заподіяну ним шкоду, просив накласти арешт на майно обвинуваченого.
Потерпілий та його представник в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.
Прокурор, захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого можливості відчужувати певне майно за ухвалою суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено, зокрема, на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності обвинуваченого, з метою забезпечення цивільного позову.
Потерпілим ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження подано позовну заяву до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди на загальну суму 185 287 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.
Відповідно до ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання, суд постановляє ухвалу, в якій повинен зазначити перелік майна, який підлягає арешту; заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно.
У наданому до суду клопотанні представником потерпілого не зазначено, на яке майно необхідно накласти арешт, місце його знаходження, його вартість та яким чином його ідентифікувати. Не додано до клопотання документів, які підтверджують право власності на майно, що підлягає арешту.
Суд констатує, що ані нормами КПК України ані нормами ЦПК України на суд не покладено обов'язку збору доказів належності майна відповідачу або обвинуваченому, а також вартості цього майна.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172 КПК України, -
Клопотання представника потерпілого про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150150000638 від 25 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - повернути для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: