Справа № 473/2715/19
Номер провадження1-кп/473/305/2019
іменем України
"25" листопада 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 .
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представника служби в справах дітей Вознесенської райдержадміністрації ОСОБА_8 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №12019150190000990 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мостове Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, учня 2-го курсу Вознесенського професійного ліцею, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
- в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
07.06.2019 року приблизно о 15.00 год., ОСОБА_7 , прийшов відпочивати на озеро в м.Вознесенську по вул.Мічуріна. В цей час на озері відпочивала також неповнолітня ОСОБА_9 . Приблизно о 15.30., ОСОБА_7 помітив, як ОСОБА_9 розмовляла по телефони та після розмови поклала телефон в полімерний пакет з речами. В цей час у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону. Діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, користуючись тим, що ОСОБА_9 відійшла від своїх речей, та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полімерного пакету з речами, в якому знаходився мобільний телефон, та таємно викрав мобільний телефон марки “Хіаоmі Rеdmі 4Х” вартістю 2000 грн. разом з сім картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ “ВФ Україна” вартістю 50 грн., які належать ОСОБА_10 та перебували в користуванні його дочки неповнолітньої ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_7 з викраденим майном з місця події зник та розпорядився телефоном на власний розсуд. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 . Потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальні збитки на загальну суму 2050 грн.
Обвинувачений ОСОБА_7 виним себе в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, але на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати пояснення відносно себе. Але зазначив, що викрадений мобільний телефон він передав ОСОБА_11 . В скоєному кається.
Вина ОСОБА_7 в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України підтверджується дослідженими в судовому засідані доказами.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.06.2019 року ОСОБА_10 повідомив працівників поліції, що 07.06.2019 року в м. Вознесенську на березі озера в районі залізничного вокзалу невстановлена особа викрала у його доньки ОСОБА_12 мобільний телефон марки “Хіаоmі Rеdmі 4Х”.
Згідно протоколу огляду місця події від 12.06.2019 року з таблицею зображень та заяви ОСОБА_13 , в кабінеті №25 Вознесенського ВП ГУНП ОСОБА_13 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки “Хіаоmі Rеdmі 4Х”, який знаходився у її сина ОСОБА_11 , який він взяв у свого знайомого ОСОБА_14 . Даний мобільний телефон визнаний речовим доказом за даним кримінальним провадженням.
Згідно довідки ФОП ОСОБА_15 ринкова вартість мобільного телефону марки “Хіаоmі Rеdmі 4Х”, який був у використанні, станом на 07.06.2019 року складає 2000 грн.
Згідно довідки ФОП ОСОБА_15 ринкова вартість сім-карти “Vоdаfоnе”, станом на 07.06.2019 року становить 50 грн.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності, достовірності та допустимості не викликають.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), належить кваліфікувати за ч. 1 ст.185 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” та п.16 Інформаціного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. “Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх” №223 від 16.01.2017 року, перед ухваленням вироку суду необхідно обов'язково розглянути питання щодо наявності підставі для застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.
Але в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_7 згідно вироку Вознесенського міськрайонного суду від 11 травня 2019 року вже був визнаний винний в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який був скоєний ним в 02 квітня 2019 року, і ОСОБА_7 на підставі ст.105 КК України, був звільнений від покарання за ч.1 ст.185 КК України, із застосування примусового заходу виховного характеру, передбаченого п.1,2 ч.2 ст.105 КК України у вигляді передачі під нагляд батька ОСОБА_6 строком на один рік. Звідси, суд не знаходить підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_7 ст.105 КК України
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що це є злочин середньої тяжкості, обставини, які пом'якшують його покарання, відсутність обставин які обтяжують покарання, те що він скоїв злочин у неповнолітньому віці та на даний час є неповнолітнім, позитивно характеризується, має самостійний дохід, а також те, що згідно висновку досудової доповіді, виправлення особи без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, а тому суд вважає можливим призначити йому покарання у вигляді штрафу відповідно до мінімальної межі ч.1 ст.185 КК України.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки “Хіаоmі Rеdmі 4Х”, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10 , залишити йому як власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення.
Суддя: ОСОБА_1