Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 листопада 2019 р. Справа№200/12274/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., за участю секретаря судового засідання Синковій А.О., за участю: представника позивача: Філь А.О.; представника відповідача: Яковлєва А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги Головного управлінням ДФС у Донецькій області № Ю-9804-25 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у червні - липні 2019 року, що відповідає задекларованій Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 гривень.
Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги Головного управлінням ДФС у Донецькій області № Ю-9804-25 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у червні - липні 2019 року, що відповідає задекларованій Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 серпня 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» отримало від Головного управління ДФС у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9804-25 від 09.08.2019 року зі сплати єдиного внеску станом на 31.07.2019 рік на загальну суму 16305606,44 грн.
Позивач категорично не погоджується із отриманою вимогою, оскільки вона не відповідає фактичним даним, суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.
Звернув увагу суду, що незважаючи на те, що загальна сума заборгованості в оскаржуваній вимозі вказана у розмірі 16305606,44 грн., позивач оскаржує її тільки на суму зростання недоїмки за червень - липень 2019 року, що відповідає задекларованій позивачем сумі єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 грн. З боку позивача вказане пояснюється тим, що розрахунок недоїмки оскаржуваної вимоги, відповідачем проведено станом на 31 липня 2019 року, водночас, протиправність стягнення суми недоїмки, яка виникла станом на 30 червня 2019 року, та відповідає задекларованим сумам єдиного внеску за період з 01.05.2014 року по 30.05.2019 року в розмірі 15844668,82 грн., яка вже є предметом судового оскарження.
Отже, враховуючи той факт, що оскаржувана вимога включає в себе суми недоїмки, які виникли станом на 30 червня 2019 року в сумі 15844668,82 грн., а також те, що протиправність попередніх вимог вже було/є предметом: судового оскарження у інших адміністративних справах, позивач вважає, що питання правомірності та законності стягнення суми недоїмки яка виникли станом на 30 червня 2019 року в сумі 15844668,82 грн. повторному судовому розгляду не підлягають.
Вказав, на те, що сам факт формування та надіслання оскаржуваної вимоги свідчить про те, що відповідач вважає, що у спірних правовідносинах позивач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а тому недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає примусовому стягненню на підставі та в порядку встановленому ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464-VI).
Позивач не погоджується з вищевказаним, оскільки: позивача звільнено від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а тому положення ст. 25 Закону № 2464 у спірному періоді на нього не поширюються та оскаржувана вимога повністю унеможливлює для позивача реалізацію права на визнання безнадійною та списання недоїмки зі сплати єдиного внеску. Дане право підлягає захисту.
Просив суд визнати протиправним та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-9804-25 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у червні - липні 2019 року, що відповідає задекларованій суми єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 грн.
Ухвалою від 21 жовтня 2019 року суд відкрив провадження по справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін та призначив засідання на 25 листопада 2019 року.
23 жовтня 2019 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Таким чином, оскільки згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача, станом на 31.07.2019 року становила 16305606,44 грн., ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ю-9804-25, згідно вимог чинного законодавства. Законом України №1669- VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ УШ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (9-4) такого змісту: "9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону пов'язується з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Разом з тим, 30.04.2018 року на офіційному веб - сайті Президента України було розміщено новину про те, що Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким завершується АТО і починається операція Об'єднаних сил (далі - ООС) із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто Президент України офіційно оголосив про завершення АТО. Про це зазначила й Служба безпеки України у листі від 23.10.2018 №33/1-8434.Таке оголошення було здійснене у зв'язку із підписанням Указу Президента «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018 №116/2018, яким було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони. Доказів звернення ТДВ «ОП Шахта ім. Святої Матрони Московської» з відповідною заявою до контролюючого органу протягом 30 днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції не надано, що виключає можливість звільнення від сплати єдиного внеску. Оскільки АТО завершено платник податків зобов'язаний сплачувати ЄВ.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської", включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом за №36182252, зареєстроване за адресою: 85201, Донецька область, м. Торецьк, вул.Фестивальна, буд. 11. Перебуває на податковому обліку Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
09.08.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області складена вимога про зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «ОП «Шахта імені Святої Мотрони Московської» сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ю-9804-25 в загальному розмірі 16305606,44 грн. (недоїмка станом на 31.07.2019 року).
Вказана вимога отримана позивачем 20.08.2019 року.
Як підтверджено матеріалами справи, за травень - червень 2019 року позивачем було самостійно задекларовано 462122,31 грн. суми єдиного внеску, що підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ.
Загальна сума заборгованості в оскаржуваній вимоги зазначена в розмірі 16305606,44 грн., однак позивач оскаржує тальки на суму зростання недоїмки за червень - липень 2019 року, що відповідає задекларованій позивачем сумі єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 гривень.
Вирішуючи адміністративну по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечення відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI, в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017, "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування .
Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов'язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким були внесені зміни до Закону №2464-VI, а саме його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 ( в подальшому пункту 9.4):
«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються".
З аналізу зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що підставою не застосування до платника єдиного внеску відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, визначених Законом №2464-VI, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та заява, подана у довільній формі до органу доходів та зборів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" місто Маріуполь віднесено до населених пунктів на території яких здійснювалася АТО.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, та до цього органу доходів і зборів позивачем подана заява у довільній формі про звільнення від обов'язку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи наведене, оскільки позивач протягом спірного періоду перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої тривав, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він звільнений від обов'язку сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до нього не застосовуються.
Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14.04.2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2018 року та постанові Великої палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі №812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9804-25 від 09.08.2019 року в сумі 462122,31 грн. є протиправною.
Заперечення відповідача проти правових підстав позову судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що з 1 січня 2016 року втратив чинність пункт 9-3 (пункт 9-4) розділу VIII Закону №2464-VI. Така позиція обґрунтована тим, що на підставі Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669-VII, а саме цим підпунктом розділ VIII Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-3 (пунктом 9-4).
Суд не приймає наведений довід, оскільки положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669-VII були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VІ, після чого пункт 9-3 (пункту 9-4) розділу VIII став частиною відповідного Закону. Зміни до Закону №2464-VІ в частині виключення спірної норми не вносилися та залишаються чинними.
Цей висновок суду узгоджується з пункту 4 "Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки" (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Указ Президента України від 30.04.2018 №116/2018 "Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей", оскільки даним указом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях". Питання про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, як того вимагає Закон №1669-VII, цим указом не вирішувалося.
Враховуючи наведене, суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неподання позивачем до податкового органу заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску у тридцятиденний строк з дня закінчення АТО.
Крім того, формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі статті 25 Закону України № 2464-VI. Проте, за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як вже зазначалося вище, позивача звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок з 14 квітня 2014 року по день завершення антитерористичної операції, а тому до позивача не мають застосовуватись заходи впливу та стягненню.
Водночас суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд -
Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги Головного управлінням ДФС у Донецькій області № Ю-9804-25 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у червні - липні 2019 року, що відповідає задекларованій Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 гривень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДФС у Донецькій області № Ю-9804-25 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми зростання боргу (недоїмки) у червні - липні 2019 року, що відповідає задекларованій Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за травень - червень 2019 року в розмірі 462122,31 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (85201, Донецька область, м. Торецьк, вул.Фестивальна, буд. 11, код ЄДРПОУ 36182252) судовий збір в розмірі 6931 (шість тисяч дев'ятсот тридцять одна) гривня 90 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Хохленков