Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2019 р. Справа№200/11625/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,
за участю
представника відповідача Вовченка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року №0042514403 про застосування штрафних санкцій у сумі 5 835 003,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 травня 2019 року працівниками Головного управління ДФС у Донецькій області була проведена камеральна перевірка, за результатами якої складений акт (довідка) від 16 травня 2019 року № 552/05-99-44-03-15-4/3337119, на підставі якого відповідачем до комунального підприємства прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року № 0042514403 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Позивач вважає акт фактичної перевірки та прийняті на його підставі рішення неправомірними, оскільки підприємство знаходиться на касовому методі обліку, а значить на нього розповсюджуються продовжені строки віднесення сум витрат по господарським операціям до податкового кредиту.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника підприємства.
ВІдповідачем надано письмовий відзив, в якому відповідач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2019 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого знижено податок на додану вартість на 3 890 002,00 грн. На підставі висновків акта перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення від 18 червня 2019 року №0042514403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5835003,00 грн. в тому числі на 3890002,00 грн за основним платежем та на 1945001,00 грн. за штрафними санкціями.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладені у відзиві обставини, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28 жовтня 2019 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстровано в якості юридичної особи 23 лютого 2001 року № 1 266 120 0000 002451, включено до ЄДРПОУ за № 03337119, та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.
16 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119) з питань задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2019 року, за результатами якої складено акт № 552/05-99-44-03-15-4/3337119.
Перевіркою встановлено порушення Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» п.198.6 статті 198, п.200.1, п.200.2 статті 200 Податкового кодексу України ,зокрема пропущено строк віднесення сум витрат по господарським операціям до податкового кредиту.
Позивачем було подано податкову декларацію за березень 2019 року від 22 квітня 2019 року №9080104649, в якій до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по податковим накладним за січень 2014 року, грудень 2015 року у розмірі 3890002,00 грн. по контрагенту НАК «Нафтогаз України».
Не погодившись з висновками зазначеними, в акті, обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі ОКП «Донецьктеплокомуненерго») надало заперечення на акт перевірки від 29 травня 2019 року №1340/03.
Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 13 червня 2019 року №47128/10/05-99-44-03-15-4 надано відповідь на заперечення від 29 травня 2019 року №1340/03, в якому повідомлено, що висновки акту №552/05-99-44-03-15-4/3337119 щодо порушень ОКП «Донецьктеплокомуненерго» п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України відповідають нормам Кодексу та залишаються без змін.
На підставі висновків акта перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення від 18 червня 2019 року №0042514403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5835003,00 грн. в тому числі на 3890002,00 грн за основним платежем та на 1945001,00 грн. за штрафними санкціями.
Позивачем подано до органу ДФС скаргу від 04 липня 2019 року №1696/03 в якій позивач наголошував що контролюючий орган - ГУ ДФС в Донецькій області, прийняв рішення, що суперечить діючому законодавству та вважає, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в періоді віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 3890002,00 грн застосувало касовий метод обліку ПДВ. Отже у позивача не виникало право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у попередніх звітних періодах до здійснення оплати або надання інших видів компенсацій вартості ТМЦ.
За результатами скарги відповідачем було надіслано рішення про результат розгляду скарги від 12 вересня 2019 року №1492 скаргу позивача залишено без задоволення.
Здійснивши юридичну кваліфікацію спірних відносин, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі № 803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 821/187/17.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимогстатті 86 цього Кодексу.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2019 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого знижено податок на додану вартість на 3 890 002,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2019 року від 22 квітня 2019 року № 9080104649, в якій до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по податковим накладним за січень 2014, грудень 2015 року у розмірі 3890002,0 грн. по контрагенту НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником
податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних
днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
У свою чергу, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку,що відносяться до податкового кредиту. Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, то суми ПДВ включаються до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за умови їх оплати.
Якщо оплата за товари/послуги на підставі однієї податкової накладної здійснюється в різних звітних податкових періодах, то суми ПДВ відносяться до податкового кредиту тих звітних періодів, в яких відбувається списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Разом з цим, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ платник податку має право віднести таку суму ПДВ до податкового кредиту в будь-якому наступному звітному періоді, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
З викладеного вбачається, що застосування позивачем касового методу обумовлює спеціальні строки віднесення витрат до податкового кредиту.
Як встановлено судом, ці строки позивачем не порушено.
За таких обставин, оскаржуване рішення, яке ґрунтується на висновку про порушення загальних правил віднесення витрат до податкового кредиту є протиправним та підлягає скасуванню.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжного доручення від 23 вересня 2019 року №6028 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, код ЄДРПОУ 03337119) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року №0042514403 про застосування штрафних санкцій у сумі 5 835 003,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, код ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 листопада 2019 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв