Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 листопада 2019 р. Справа№200/10019/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до відповідача Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Донецької області
про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 04 червня 2019 року та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.05.2019 року відповідно до Закону України "Про загальнооб'язкове державне пенсійне страхування" та зарахування до пенсійного стажу за списком №1 період роботи: з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року на підприємстві "Шахта ім.. 60-річчя Радянської України", з 05.06.1997 року по 18.08.2002 року, з 20.05.2004 року по 20.12.2005 року, з 19.08.2002 року по 01.09.2003 року, з 11.02.2004 року по 19.05.2004 року на підприємстві ПАТ "Шахта Засядька", з 08.09.2009 року по 11.01.2010 року на підприємстві ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", до страхового стажу з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", починаючи з 01.09.1986 року по 19.06.1993 року період навчання в Донецькому політехнічному інституті, з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля".
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Зазначає, що трудовою книжкою підтверджується обставина, що позивач навчався у інституті та працював у спірний період на посаді, яка включена до переліку посад на пільгове пенсійне забезпечення.
Вважає, що незарахування до страхового стажу періоду роботи повний робочий день з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" є безпідставним, оскільки на час звернення до суду роботодавець у повному обсязі сплатив ЄСВ, що підтверджується відповідною довідкою.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Зазначив, що позивач не надав довідки, уточнюючі пільговий характер роботи та документи про проведення атестації робочих місць.
Вважає, що у зв'язкуз тим, що відомості зі сплати єдиного соціального внеску відсутні, а тому позивачу відмовлено у зарахуванні зазначеного періоду до страхового стажу роботи.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив та заяву про розгляд за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 (а.с. 9-12).
04.06.2019 року Селидовським ОУПФУ в Донецькій області прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю пільгових довідок та атестації робочих місць, вкладки до диплому про навчання та уточнюючої довідки, відомостей про сплату щомісячних страхових внесків.(а.с. 13).
Як встановлено судом, згідно записів в трудовій книжці серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 :
- з 01.09.1986 року по 19.06.1993 року навчався в Донецькому політехнічному інституті;
- з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року працював з повним робочим днем на підприємстві "Шахта ім. 60-річчя Радянської України" та виконував гірничі роботи на посадах гірничого майстра, заступника начальника дільниці, начальника дільниці;
- з 05.06.1997 року по 18.08.2002 року, з 20.05.2004 року по 20.12.2005 року, з 19.08.2002 року по 01.09.2003 року, з 11.02.2004 року по 19.05.2004 року працював з повним робочим днем на підприємстві ПАТ "Шахта Засядька" на посадах начальника дільниці, заступника директора з виробництва;
- з 08.09.2009 року по 11.01.2010 року працював на підприємстві ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" на посаді заступника директора з виробництва;
- з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року працював на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія";
- з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року працював на підприємстві ДП "Селидіввугілля" (а.с.15-24).
Згідно довідки від 11.10.2014 року № 16-156 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 дійсно з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року працював з повним робочим днем на підприємстві "Шахта ім. 60-річчя Радянської України" та виконував гірничі роботи на посадах гірничого майстра, заступника начальника дільниці, начальника дільниці (а.с. 48).
Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи, згідно довідкок від 23.07.19 року № 10/972 та від 26.07.2019 року № 10/788 єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників за період з листопада 2010 року по грудень 2015 року та з липня 2017 року по лютий 2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" до ПФУ перераховано в повному обсязі (а.с. 25-26).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно п. а. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпенчення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року працював з повним робочим днем на підприємстві "Шахта ім. 60-річчя Радянської України" та виконував гірничі роботи на посадах гірничого майстра, заступника начальника дільниці, начальника дільниці, з 05.06.1997 року по 18.08.2002 року, з 20.05.2004 року по 20.12.2005 року, з 19.08.2002 року по 01.09.2003 року, з 11.02.2004 року по 19.05.2004 року працював з повним робочим днем на підприємстві ПАТ "Шахта Засядька" на посадах начальника дільниці, заступника директора з виробництва, з 08.09.2009 року по 11.01.2010 року працював на підприємстві ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" на посаді заступника директора з виробництва.
Тобто, трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірний період повний робочий день на підземних роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка, яка підтверджує, що позивач працював на зазначеному підприємстві на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, встановлено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах період роботи , вказаний в підпункті «з» (зокрема, навчання в професійно-технічних училищах) прирівнюється до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Оскільки пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленим записом у трудовій книжці, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо незарахування вищевказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу його роботи.
Щодо доводів відповідача про не зарахування до пільгового стажу спірних періодів у зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Згідно п. 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
За приписами пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною 2 пункту четвертого цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладений обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працював на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією, та продовжив обіймати цю посаду після проведення атестації, суд приходить до висновку, що спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії, оскільки, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року в справі № 21-307а14.
Щодо доводів відповідача про не зарахування до пільгового стажу періодів навчання у зв'язку з відсутністю вкладки до диплому та уточнюючої довідки, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, встановлено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах період роботи , вказаний в підпункті «з» (зокрема, навчання в професійно-технічних училищах) прирівнюється до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, період навчання позивача з 01.09.1986 року по 19.06.1993 року в Донецькому політехнічному інституті підтверджений записом в трудовій книжці.
Оскільки пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленим записом у трудовій книжці, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо незарахування вищевказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу його роботи.
Щодо доводів відповідача про не зарахування до пільгового стажу спірних періодів у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці.
Відповідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Пунктом 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно довідкок від 23.07.19 року № 10/972 та від 26.07.2019 року № 10/788 єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників за період з листопада 2010 року по грудень 2015 року та з липня 2017 року по лютий 2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" до ПФУ перераховано в повному обсязі.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунком 2.6 вказаної інструкції встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем згідно трудової книжки, позивач з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року працював на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року працював на підприємстві ДП "Селидіввугілля".
Оскільки страховий стаж роботи підтверджений записами у трудовій книжці, а сплата ЄСВ роботодавцем підтверджена відповідною довідкою, суд вважає неправомірною відмову відповідача в зарахуванні вищенаведеного періоду роботи до страхового стажу позивача.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.06.2019 року, зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.05.2019 року про призначення пенсії від 29.05.2019 року відповідно до Закону України "Про загальнооб'язкове державне пенсійне страхування" та зарахування до пенсійного стажу за списком №1 період роботи: з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року на підприємстві "Шахта ім.. 60-річчя Радянської України", з 05.06.1997 року по 18.08.2002 року, з 20.05.2004 року по 20.12.2005 року, з 19.08.2002 року по 01.09.2003 року, з 11.02.2004 року по 19.05.2004 року на підприємстві ПАТ "Шахта Засядька", з 08.09.2009 року по 11.01.2010 року на підприємстві ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", до страхового стажу з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", починаючи з 01.09.1986 року по 19.06.1993 року період навчання в Донецькому політехнічному інституті, з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля".
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 04 червня 2019 року та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.05.2019 року відповідно до Закону України "Про загальнооб'язкове державне пенсійне страхування" та зарахування до пенсійного стажу за списком №1 період роботи: з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року на підприємстві "Шахта ім.. 60-річчя Радянської України", з 05.06.1997 року по 18.08.2002 року, з 20.05.2004 року по 20.12.2005 року, з 19.08.2002 року по 01.09.2003 року, з 11.02.2004 року по 19.05.2004 року на підприємстві ПАТ "Шахта Засядька", з 08.09.2009 року по 11.01.2010 року на підприємстві ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", до страхового стажу з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", починаючи з 01.09.1986 року по 19.06.1993 року період навчання в Донецькому політехнічному інституті, з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" - задовольнити повністю.
Рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 - скасувати.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.05.2019 року відповідно до Закону України "Про загальнооб'язкове державне пенсійне страхування" та зарахування до пенсійного стажу за списком №1 період роботи: з 04.08.1993 року по 29.05.1997 року на підприємстві "Шахта ім.. 60-річчя Радянської України", з 05.06.1997 року по 18.08.2002 року, з 20.05.2004 року по 20.12.2005 року, з 19.08.2002 року по 01.09.2003 року, з 11.02.2004 року по 19.05.2004 року на підприємстві ПАТ "Шахта Засядька", з 08.09.2009 року по 11.01.2010 року на підприємстві ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", до страхового стажу з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року на підприємстві ВП "Шахта ім. Є.Т.Абакумова" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", починаючи з 01.09.1986 року по 19.06.1993 року період навчання в Донецькому політехнічному інституті, з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля", відповідно до записів в трудовій книжці та з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.В. Давиденко