21 жовтня 2019 року 16 год. 50 хв.Справа № 280/3992/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»);
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 та п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії») із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,0 %, починаючи з 12 квітня 2019 року.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, письмово звернувся до Пологівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-й, 2017-й і 2018-й роки. Проте, відповідачем перерахунок пенсії, здійснено із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-й, 2015-й і 2016-й роки. Позивач такі дії відповідача вважає протиправними та просить позов задовольнити. 17 вересня 2019 року позивачем надано додаткові пояснення до адміністративного позову (вх. №38662).
Відповідач адміністративний позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 11 вересня 2019 року за вх. №37716. Зазначає, що при перерахунку пенсії позивачу з 12 квітня 2019 року відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою при призначенні пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати був застосований під час призначення пенсії за Законом України «Про державну службу» та під час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2019 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019. З огляду на таке, вважає, що позивачу було правомірно розраховано розмір пенсії та просить суд відмовити у позові.
Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3992/19. Призначено судове засідання на 18 вересня 2019 року без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні з 16.12.2010 та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої заяви від 16.12.2010 та протоколу №1616 від 23.12.2010.
12.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії, а саме з пенсії державного службовця на пенсію за віком.
Пенсія обчислена із заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними СПОВ за період з 01.07.2000 по 14.12.2010 (індивідуальний коефіцієнт - 3,02221), середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 13310,87 (4404 грн. х 3,02221). Розмір пенсії станом на 12.04.2019 становить 5878,33 грн.
Не погодившись з даним розрахунком позивач звернувся 03.05.2019 до відповідача з проханням розрахувати пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016,2017 та 2018 роки.
Листом від 10.05.2019 за вих. №105/Т-7 Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача, що підстави при перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком відсутні, оскільки показник середньої заробітної плати був застосований під час призначення пенсії за Законом України «Про державну службу». Крім того, з 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з урахуванням якої обчислено пенсії, на коефіцієнт 1,17.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ст 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 16.12.2010 отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».
12.04.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналізуючи викладене, суд зауважує, що позивачу раніше було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше. Законом №1058-ІV не регулюється порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.
Тож, оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком вперше у 2019 році, то відповідач повинен обчислювати йому пенсію із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону №1058-ІV.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній в постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 520/12961/16-а.
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки та зобов'яння Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з 12.04.2019 пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача призначити йому пенсію з урахуванням п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосувати при перерахунку пенсії величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,0 %, суд зазначає наступне.
Так, за приписами п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується у разі призначення пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у квітні 2019 року. Тому, в даному випадку п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не може бути застосовано.
З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову в цій частині суд відмовляє.
Посилання відповідача у відзиві на те, що позивач вже звертався до суду із аналогічними вимогами та спір вирішено у судовому порядку у справі № 280/2570/19 суд перевіривши відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За допомогою програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що предмет позову у справі № 280/2570/19 та у вказаній справі не співпадають в повному обсязі. Відтак, підстави для закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України відсутні.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов слід задовольнити частково.
Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 384,20 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПННОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з 12.04.2019 пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 жовтня 2019 року.
Суддя Л.Я. Максименко