22 листопада 2019 року м. Ужгород № 260/729/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Поп Н.В.
за участю:
позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , представник - адвокат Василечко А.В.
відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області , представник - Майор А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу у адміністративній справі за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить :
1. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року №Ф-2165-50 Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області;
2.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019року №Ф-2165-50 Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області;
3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі.
28 травня 2019 року ухвалою суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб та без проведення судового засідання.
25 липня 2019 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/10/19 (№ 520/3939/19).
02.09.2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято рішення у справі винесено рішення у зразковій адміністративній справі №520/3939/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/10/19). Вказане судове рішення надіслано до ЄДРСР судом: 06.09.2019 року, зареєстровано: 08.09.2019 року та відповідно оприлюднено: 09.09.2019 року, на підставі чого 21. 10.2019 року ухвалою ЗОАС провадження у даній справі було поновлено.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52,м. Ужгород, Закарпатська область,88000) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року №Ф-2165-50 Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019року №Ф-2165-50 Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області
.Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52,м. Ужгород,Закарпатська область,88000,код ЄДРПОУ 39393632 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 769 (сімсот шістдесят дев'ять) грн. згідно квитанції №4012430023 АТ «Комінвестбанк» від 24 травня 2019 року.
Дане рішення було направлено позивачу 21 жовтня 2019 року .
25 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання представник позивача: адвоката Василечко А.В. про поновлення провадження по справі з додатками : адвокатський ордер, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Також 25 жовтня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача Василечко А.В. надійшла заява про стягнення судових витрат, відповідно до якої просить:
1. стягнути з відповідача по даній справі судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
В додатках до заяви вказав наступні документи: копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.10.2019 року до Договору про надання правової допомоги від 10.03.2019 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги про судові витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви позивача та подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. О, зауваживши, що позивач є адвокатом та займається індивідуальною адвокатською діяльністю, і таким чином, не потребував професійної правничої допомоги, оскільки сам є адвокатом. Зважаючи на те, що Позивач є адвокатом, позовну заяву було складено ним особисто, виклик учасників у справі не здійснювався, дана справа є справою незначної складності, дані витрати у розмірі 8000,00 грн. є неспівмірними та необгрунтованими, У зв'язку з усім вищевикладеним, просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються
-згідно з умовами договору про надання правничої допомоги
-та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зробила наступний висновок:
"При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат."
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є адвокатом (свідоцтво №21/1182 від 27.06.2017) та займається індивідуальною адвокатською діяльністю.
10 березня 2019 року між позивачем та адвокатом Василечко А.В. був укладений договір про надання правової допомоги, у відповідності до умов якого адвокат Василечко А.В. зобов'язався надати позивачу правову допомогу щодо визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області, стягнення судових витрат.
У матеріалах справи містяться акт приймання - передачі наданих послуг №1 від 18.10.2019 року до договору про надання правової допомоги від 01.04.2019 року у якому детально вказано, які види послуг позивач отримав від адвоката Василечко А.В.
Тобто , Акт приймання-передачі наданих послуг був складений на виконання іншого договору , тобто не на підставі Договору про надання правової допомоги по даній справі.
У матеріалах справи відсутнє платіжне доручення позивача або інший платіжний документ про сплату витрат на правничу допомогу адвокату Василечко А.В. на суму 8000,00 грн.
Суд критично оцінює посилання представника позивача в обгрунтування відсутності доказів оплати за правову допомогу на можливе відтермінування оплати, про що на його думку дозволено нормами статті 134 КАСУ , оскільки вказане у даній нормі : "докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;" стосуються розміру витрат на правничу допомогу адвоката, зазначеного у договорі між сторонами , а не щодо доказів про розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката.
Також суд зазначає, що позовна заява, заява про збільшення позовних вимог, відповідь на відзив підписані безпосередньо самим позивачем; у вказаних документах відсутня згадка про те, що адвокат Василечко А. В . є представником позивача.
За вказаним обставин суд не може дійти до однозначного та беззаперечного висновку про те, що позовна заява, заява про збільшення позовних вимог, відповідь на відзив складені адвокатом Василечко А.В.
Таким чином, зважаючи на те, що Позивач є адвокатом, позовну заяву було складено ним особисто, виклик учасників у справі не здійснювався, дана справа є справою незначної складності, ціна позову є меншою ніж зазначена сума витрат, і у звязку з чим дані витрати у розмірі 8000,00 грн. є неспівмірними та необгрунтованими.
Враховуючи встановлені судом обставини, з врахуванням позиції ВПВС та вимоги ст. 134 КАСУ суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., на підставі чого суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Керуючись статтями 134,252 КАС України, суд,-
1.В задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу у адміністративній справі за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.
Суддя З.Б.Плеханова
Повний текст додаткового рішення складено 25.11.2019 року.