про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 299/3301/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Фонду соціального страхування України у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до Управління Фонду соціального страхування України у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії.
Згідно ухвали 18.10.2019 року Виноградівським районним судом Закарпатської області вказану справу було передано на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Згідно супровідного листа від 11.11.2019 року №299/3301/19(2а-299/48/19) вказану справу було направлено на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.11.2019 року вказану справу об 16:05:29 було передано на розгляд головуючому у справі судді Гебеш С.А.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно вимог п.2 ч.5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, в порушення зазначеної вище норми, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача та відповідно власний реєстраційний номер облікової картки платника податків. Крім цього, позивачем не зазначено номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відповідача.
Згідно вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Однак, позивачем не зазначено, де знаходяться оригінали доказів, які надані таким до позовної заяви.
В силу вимог п.11 ч.5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Проте, в порушення даної норми, позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно вимог ч.1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Як встановлено судом, позивачем подано копії позовних заяв для відповідачів без додержання вимог ст. 160,161 КАС України, а отже в даному випадку не виконано вимог ч.1 ст. 161 КАС України.
Згідно вимог ч.2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом із матеріалів справи позивач про порушення свого права дізнався з 11.04.2014 року, проте до суду звернувся лише 11.10.2019 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказана вище норма КАС України кореспондується із нормою ч.6 ст. 161 КАС України, згідно якої передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення даної норми, позивачем не подано до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До того ж, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та відсутність поважних причин його пропуску.
Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.
Так, у постанові Верховного Суду України від 06.12.2016 року у справі №№ п/800/9/16 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Отже, будь-яких причин, що об'єктивно, всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено, і матеріали справи не свідчать про наявність таких, а зазначені причини у позовній заяві не є поважними причинами пропуску такого.
Згідно частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах «Deweer v. Belgium», «Golder v. the United Kingdom»).
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- виправлену позовну заяву з додатками у відповідності до кількості сторін із зазначенням у такій кодів ЄДРПОУ відповідача та власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків; особистих засобів зв'язку та електронної пошти та відповідно відповідача; власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; зазначенням де знаходяться оригінали доказів, які надані позивачем до позовної заяви.
- клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними із належними та допустимими доказами.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Фонду соціального страхування України у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.А. Гебеш