25 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10416/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про подальший розгляд справи без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В судове засідання, призначене на 25 листопада 2019 року об 11:00 сторони не прибули.
Від позивача та представника відповідача надійшло клопотання про проведення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе провести розгляд клопотань у порядку письмового провадження.
У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приписами частини п'ятої статті 44 КАС України регламентовано, що учасники справи, зокрема, зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною шостою статті 194 КАС України визначено, що у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.
Відповідно до частини сьомої статті 194 КАС України перерва у зв'язку із неявкою учасника справи або його представника може бути оголошена тільки з підстав, визначених пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.
Частиною першою статті 205 КАС України закріплено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд звертає увагу, що підстави для оголошення перерви в судовому засіданні, передбачені частиною сьомою статті 194 КАС України та підстави для відкладення розгляду справи, встановлені пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 КАС України, відсутні.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Частиною дев'ятою статті 205 КАС України закріплено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи з'ясування усіх фактичних обставин справи та отримання судом усіх необхідних доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, без проведення судового засідання та виклику учасників справи, а тому клопотання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 44, 194, 204, 205, 223, 229, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 та представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задовольнити.
Подальший розгляд адміністративної справи №240/10416/19 здійснювати у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
Копію ухвали направити сторонам та учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремому оскарженню не підлягає.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 25 листопада 2019 року.
Суддя О.Г. Попова