19 листопада 2019 року Справа № 160/9122/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення, -
19 вересня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 000047/04-36-14-10/ НОМЕР_1 від 22.08.2019 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням проведення процедури перевірки, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності. Алкогольна продукція по факту була реалізована за цінами вищими ніж мінімально встановлені законодавством. Акт перевірки не містить посилань на фіскальний чек про реалізацію визначено продукції, відсутній протокол та опис банкнот при видачі грошових коштів на контрольну закупку, та відсутні речові докази купівлі алкогольної продукції.
На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9122/19 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2019 року.
В подальшому розгляд справи перенесено на 19.11.2019 року з метою надання додаткових доказів.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року на адресу суду від відповідача 17.10.2019 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано продавцю магазину ОСОБА_2 завірену копію наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 16.07.2019 року №4213-п та ознайомлено з направленням від 16.07.2019р. № 4745, № 4746. В зв'язку з відмовою від підпису у направленні ОСОБА_2 було складено відповідний акт, який засвідчив факт відмови. Працівниками ГУ ДФС у дніпропетровській області до початку фактичної перевірки проведено контрольну розрахункову операцію за готівкові кошти з придбання алкогольного напою сидр «Диня» одного бокалу на розлив ємкістю 0,3 л по ціні 10,00 грн. Розрахункова операція проведена безпосередньо продавцем ОСОБА_2 без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу. Даний факт зафіксовано актом перевірки №0338/04/36/14/РРО/НОМЕР_1 від 24.07.2019. Згідно з даними денного звіту реєстратора розрахункових операцій, який було роздруковано продавцем ОСОБА_2 в ході перевірки, сума проведених готівкових коштів через реєстратор розрахункових операцій складає « 0» гривень. Тобто, протягом дня розрахункові операції взагалі не проводились із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Також, окрім сидру «Диня» в магазині ФОН ОСОБА_1 здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці, а саме: сидр «Рево», сидр «Пино-колада», сидр «Грейпфрут», що зафіксовано в ході проведення перевірки та фотокопії ведені у додатку до акту перевірки. В ході проведення перевірки встановлено продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін, а саме: згідно з даними контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій за період з 10.10.2018р. по 25.11.2018р. реалізовано горілку «Хортиця», горілку «Козацька», горілку «Хлібний Дар», горілку «Роса», за цінами нижчими від встановлених мінімальних.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 20.06.2002 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, основним видом економічної діяльності визначено 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
Відповідно до рішення головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про держану реєстрацію потужностей від 23.07.2018 року визначено наступну діяльність позивача:
- діяльність пов'язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатись при температурі вище 10 градусів і залишатись придатними для споживання людиною, а саме: зберігання, реалізація;
- діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність, рухомі та/або тимчасові потужності;
- роздрібна торгівля харчовими продуктами;
- інший вид діяльності: зберігання, реалізація.
У позивача наявна ліцензія про право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, видана головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, №04030308201801549 від 29.10.2018 року з терміном дії до 06.11.2019 року.
На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.07.2019 року №4213-п працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), про що складено акт від 04.07.2019 року №0338/04/36/14/РРО/НОМЕР_1.
Перевірку проведено у період з17.07.2019 року по 23.07.2019 року.
Перевіркою встановлені наступні порушення:
- п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без друкування та видачі відповідного розрахункового документу:
- ч.10 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої» в частині здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої;
- ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування;
- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
В пункті 2.2.14 акту перевірки встановлено:
- роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених оптово-відпускних та мініма льних цін, а саме: згідно з даними контрольних стрічок РРО від 10.10.2018р. реалізовано горілку «Козацька» 1л. /40' поціні 160,00 грн; від 11.10.2018р. реалізовано горілку «Хортиця» 0,5л. /40' по ціні 80, 00 грн.; від 25.10.2018р. горілку «Хлібний Дар» 1л. /40' по ціні 159, 10 грн.; від 25.11.2018р. реалізовано горілку «Роса» 0,5 л. /40' по ціні 80,00 грн.;
- реалізацію алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громад ського харчування, а саме: реалізованого 1 бокал ємністю 0,3л алкогольного напою сидр «Диня» по ціні 10,00 грн.
На вказаний акт перевірки позивачем направлялись заперечення.
22.08.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій до позивача №000047/04-36-14-10/ НОМЕР_1 , яким відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі:
- 10000 грн. - роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої виробником або імпортером;
- 6800 грн. - продаж алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що:
- мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки;
- мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанови КМУ № 957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком до даної Постанови. На момент здійснення перевірки мінімальна роздрібна ціна на горілку об'ємом 1 л, міцністю 100% складала 447,00 грн.
Згідно з приміткою до вказаної Постанови мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Таким чином, мінімальна ціна роздрібного товару - горілки об'ємом 0,5 л, міцністю 40%, повинна становити 89,40 грн.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:
- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
До акту перевірки та матеріалів справи не надано розрахункового документу про реалізацію вкакзаних в акті алкогольних напоїв, представником відповідача це пояснюється тим, що розрахунковий документ йому не видавався.
Суд зазначає, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність за не проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, проте, відповідачем не було застосовано штраф до позивача за вказане порушення, а тому, посилання відповідача на вказане, як на підставу відсутності розрахункового документу про реалізацію алкогольних напоїв, не підтверджується наданими суду документами.
Також, судом встановлено, що під час перевірки перевіряючими не було визначено коду реалізованого товару за УКТ ЗЕД, як відповідно до абзацу 13 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» безпосереднім об'єктом правопорушення (предметом) є конкретний алкогольний напій, який відповідно до згаданих положень статті 1 Закону та відповідно до Постанови №957 визначається за кодом УКТ ЗЕД, а не за назвою в документах суб'єкта господарювання.
Питання щодо проведення експертизи для визначення автентичності проданих алкогольних напоїв контролюючим органом також не вирішувалось.
Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відсутність належних, допустимих і беззаперечних доказів реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, неможливість ідентифікувати продані напої за кодом УКТ ЗЕД, унеможливлює застосування до товариства штрафу.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 803/1789/16, які, у силу частини п'ятої статті 242 КАС України, враховано судом при наданні правової оцінки спірним правовідносинам.
Таким чином, відповідачем документально не доведено продаж визначених в акті перевірки алкогольних напоїв та їх ідентифікацію за кодом УКТ ЗЕД, відтак, накладення штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої виробником або імпортером є безпідставним.
Щодо твердження відповідача про продаж алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування, суд зазначає наступне.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.
Згідно з ч. 6 ст. 15-3 вказаного Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Таким чином, продаж алкогольних напоїв на розлив законодавством дозволено виключно суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів за умови такого продажу кінцевому споживачу для споживання на місці.
Частиною 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має належним чином оформлені необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, а саме: ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04030308201801549, яка на момент проведення перевірки була чинною.
У розумінні ст. 1 та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" позивач має всі необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до абз. 9 ч. 2ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог статті 15-3 цього Закону.
Із аналізу статей15-3та17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" слідує, що до суб'єкта господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.
В акті про результати фактичної перевірки від 04.07.2019 року №0338/04/36/14/РРО/НОМЕР_1 зазначено, що під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факт реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці особою, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування.
Однак, зазначений акт перевірки не є беззаперечним доказом вчиненого правопорушення в межах спірних правовідносин, оскільки в даному акті не вказано, з яких саме підстав посадові особи ГУ ДФС у Дніпропетровській області зробили висновок, що позивачем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці. Тому, такий акт повинен оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №820/1335/17.
У відзиві представником відповідача зазначено, що в магазині позивача здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці, а саме: сидр «Рево», сидр «Пино-колада», сидр «Грейпфрут».
Суд зазначає, що наведені пояснення підтверджують лише факт продажу позивачем алкогольного напою, проте не факт споживання його на місці реалізації. Отже, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про продаж позивачем алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
В свою чергу, відповідачем документально не доведено продаж алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування, відтак, накладення штрафу за вказане порушення, є безпідставним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. пункт 109,110 рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «… адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідач, приймаючи рішення № 000047/04-36-14-10/ НОМЕР_1 від 22.08.2019 року, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1468845976.1 від 18.09.2019 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області №000047/04-36-14-10/ НОМЕР_1 від 22.08.2019 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 16800 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук