про повернення позовної заяви
22 листопада 2019 року справа № 240/11357/19
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області про зміну формулювання причин звільнення з посади,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій просив змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області у розпорядженні першого заступника Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області №14-б від 15.07.2019 "Про ОСОБА_1 " та трудовій книжці ОСОБА_1 з "п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України" на "п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України".
Позовну заяву до суду подано представником позивача, адвокатом Євгеном Олексійовичем Грішиним 31 жовтня 2019 року.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
1. позовної заяви та її копії із позовними вимогами, сформованими у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України
2. клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відділом документального забезпечення суду 19.11.2019 за вх. №27029/19 зареєстровано заяву позивача від 18.11.2019 про усунення недоліків позовної заяви до якої додано: позовну заяву (уточнену) та копію виписки із медичної картки №1701.
Суд зазначає, що до заяви, що надійшла на виконання вимог ухвали від 04.11.2019, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не надано, однак у позовній заяві (уточнена) у п. 1 прохальної частини позовних вимог просить: поновити пропущений строк звернення до суду із даною позовною заявою. У позовній заяві зазначає: "Відповідно до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Проте, Позивач у вказаний строк був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду в зв'язку з поважними причинами, а саме перебуванням на стаціонарному лікуванні. Позивач є інвалідом ІІ-ої групи за хворобою серця. Щороку по декілька разів він проходить амбулаторне та стаціонарне лікування. Так, влітку поточного Позивач проходив чергове обстеження стану здоров'я, а в вересні поточного року він проходив стаціонарне лікування (виписки №1701 додається). Отже, за об'єктивних обставин ОСОБА_1 не міг вчасно звернутися з даним позовом до суду. Тому, з огляду на зазначене, одночасно заявляється про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даною позовною заявою."
До позовної заяви (уточненої), на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 надав копію виписки №1701 із медичної карти стаціонарного хворого.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, а також документи, надані на виконання вимог ухвали від 04.11.2019, суд зазначає наступне.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені строки звернення до адміністративного суду.
Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позовної заяви та матеріалів, доданих до неї вбачається, що позивача звільнено з публічної служби, а предметом спору є розпорядження №14-б від 15.07.2019 в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 ..
Суд відмічає, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не вказує, що із розпорядженням №14-б від 15.07.2019 та із записами у трудовій книжці його ознайомлено з порушенням строків.
Отже, із 16.07.2019 починається перебіг місячного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
При огляду копії виписки №1701 із медичної карти стаціонарного хворого, встановлено, що у період із 06.09.2019 по 16.09.2019 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні.
До суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 31 жовтня 2019 року.
Суд відмічає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що у позовній заяві та доданих до неї документах ОСОБА_1 не вказано підстав неможливості звернення до Житомирського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою та не надано належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду у період із 16.07.2019 по 05.09.2019 та із 17.09.2019 по 30.10.2019.
Разом з тим, суд відмічає, що у позовній заяві позивач не вказує, що не мав реальної можливості дізнатись про порушення своїх прав у липні 2019 року.
За встановлених обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин.
Також, суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області про зміну формулювання причин звільнення з посади - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук