25 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2651/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 90% грошового забезпечення та зобов'язати провести нарахування та виплату пенсії з 01 січня 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення у редакції статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, чинної станом на дату призначення пенсії.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 10 грудня 2004 року був звільнений зі Збройних Сил України (далі - ЗСУ) з вислугою 34 роки; є пенсіонером Міністерства Оборони України; перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка була призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення з 11 грудня 2004 року.
Позивач зазначив, що 09 липня 2019 року з довідки щодо складових та розрахунку пенсії від 09 липня 2019 року, наданої ГУ ПФУ у Волинській області, дізнався, що при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, відповідач зменшив її основний розмір з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Не погоджуючись з протиправним зменшенням розміру пенсії, він в той же день звернувся до відповідача із заявою про повернення пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, проведення перерахунку і виплати пенсії в такому розмірі, починаючи з 01 січня 2018 року. Однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 22 липня 2019 року № 735/О-01 повідомило позивача, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено за чинною на даний час редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач вважає дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії протиправними та необґрунтованими, такими, що порушили його правомірні очікування, права на соціальні гарантії та набуте право на отримання пенсії у належному розмірі. На думку позивача, для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії. Внесені у 2014 році зміни до частини другої статті 13 вказаного Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку пенсій, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити; також просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 04 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 263 КАС України. Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню (а.с.40-44). В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вказана норма набрала чинності 01 травня 2014 року та вона не визнана неконституційною. Відповідач вважає, що частина друга статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовується як для призначення, так і для перерахунку пенсії. Крім того, відповідач вказав, що позов не підлягає задоволенню через пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду, оскільки про перерахунок пенсії ОСОБА_1 стало відомо в травні 2018 року у зв'язку з виплатою пенсії, перерахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року дану справу визнано типовою, провадження у даній типовій адміністративній справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 за позовом Особа 1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії (а.с.35-36). Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено (а.с.72). Згідно з частинами другою, третьою статті 238 КАС України з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, яка призначена з 11 грудня 2004 року у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення (а.с.47).
З матеріалів пенсійної справи позивача №ХА16687, копії якої містяться у справі, видно, що з часу призначення позивачу пенсії вона перераховувалась та її розмір залишався незмінним - 90% від суми грошового забезпечення (а.с.56, 58, 63, 67).
05 березня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував та скерував до ГУ ПФУ у Волинській області довідку №ХА16687 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, з якої вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за нормами, чинними станом на 01 березня 2018 року, за відповідною посадою “військовий комісар ОМВК (Волинська область)”, становить: посадовий оклад - 5070,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3275,00 грн; всього - 9825,00 грн (а.с.70).
На підставі вказаної довідки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 05 березня 2018 року №ХА 16687; сума перерахованої пенсії становить 6877,50 грн. (а.с.68).
У липні 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо перерахунку пенсії в розмірі 90% суми відповідного грошового забезпечення. Листом від 22 липня 2019 року №735/0-01 (а.с.18) ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, з нового грошового забезпечення у розмірі 70 % (максимальний). Крім того, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 законної сили, не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виплата вищевказаних пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-ХІІ).
Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із пунктом “а” частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Як вбачається із розрахунку на пенсію за вислугу років Волинського обласного військового комісаріату (а.с.47), на день звільнення вислуга позивача становила 34 роки, тому пенсія була обчислена у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (надалі - Постанова №103), пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Позивачу здійснено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 05 березня 2018 року №ХА16687, при цьому при здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII (а.с.68).
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 90% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку з 01 січня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року (до настання обставин, з якими закон пов'язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії).
Разом з тим, на думку суду, у цій справі відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач.
Відповідно до положень частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду. У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що не є обґрунтованим посилання ГУ ПФУ у Волинській області на пропуск позивачем строку на звернення до суду з позовом, оскільки підставою для звернення до суду ОСОБА_1 слугувало невиплата перерахованої в травні 2018 року пенсії, а відповідь на звернення щодо перерахунку пенсії в розмірі 90% суми грошового забезпечення та копії документів з пенсійної справи позивача, зокрема, відомості про перерахунок пенсії від 01 квітня 2018 року, надані ГУ ПФУ у Волинській області листом від 22 липня 2019 року № 735/О-01, відтак строк звернення з адміністративним позовом позивачем пропущено не було. Також суд зауважує, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк