про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
25 листопада 2019 р. Справа № 120/3822/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України в особі командира ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 )
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України в особі командира ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.10.2019 року позивач звернувся зі скаргою стосовно протиправних дій охорони Сьомого апеляційного адміністративного суду до Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Вінницькій області, яка передана за належністю до відповідача. Позивачем, окрім іншого, ставилось прохання здійснити розгляд зазначеної скарги за його участі та отримати відповідь шляхом її направлення на власну електронну адресу, однак відповідь була надана Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України листом та направлена засобами поштового зв'язку.
Вважаючи, що відповідачем проведено розгляд скарги з порушенням вимог Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом четвертим частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
При цьому, у силу вимог пункту першого частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Відповідно до частини другої, третьої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до положень статті 8 Законом України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року, як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивач отримав благодійну (у тому числі гуманітарну допомогу) від Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради у розмірі 500,00 грн. та дохід за цивільно-правовими договорами у загальному розмірі 1182,28 грн.
П'ять відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, у даному випадку, складає 84,11 грн., що є більшим, ніж встановлений Законом України "Про судовий збір" розмір судового збору за даний адміністративний позов, а саме - 768,40 грн.
Разом із тим, позивачем також надано медичну довідку № 52 від 04.03.2019 року та акт про обстеження житлових умов № 1 від 25.02.2019 року, згідно яких ОСОБА_1 потребує постійного медикаментозного лікування по основному захворюванню, а його житлові умови визнані незадовільним та такими, що потребують поліпшення.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, оскільки чинною редакцією статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено право суду звільнити позивача від сплати судового збору, беручи до уваги всі надані позивачем докази у сукупності, суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача та звільнення останнього від сплати судового збору, оскільки, в іншому разі, буде порушено право позивача у доступі до правосуддя.
Керуючись статтями 9, 171, 248, 256, 263 КАС України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України в особі командира ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Чернюк Аллою Юріївною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
4. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі.
5. Повідомити відповідача, що він має право подати відзив на позовну заяву у порядку передбаченому статтею 162 КАС України у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
6. Роз'яснити відповідачу, що в силу частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
8. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.
9. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/”.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.
Суддя Чернюк Алла Юріївна