Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2019 р. Справа №200/13410/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни,
встановив:
20 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - заявниця, ОСОБА_1 ) на дії приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни (далі - приватний виконавець Вольф Т.Л.), надіслана на адресу суду 16 листопада 2019 року, в якій заявниця просила:
- визнати протиправними дії приватного виконавця Вольф Т.Л.;
- відмінити постанову від 29 серпня 2019 року у справі 59744471 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої з заробітної плати утримують 20% на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код 37616221, 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6);
- відмінити постанову від 25 жовтня 2019 року у справі 59744471 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на соціальний рахунок.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Щодо форми звернення заявниці до суду.
Ч. 1 ст. 168 КАС України встановлено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Отже, формою звернення до адміністративного суду є подання позовної заяви, вимоги до якої визначені ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, що передбачено ч. 2 ст. 160 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 9 ст. 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця вимогам до позовної заяви, визначеним ст. 160 КАС України, не відповідає, зокрема, вона не містить відомостей, передбачених п. п. 2, 11 ч. 5 цієї статті.
Суд звертає увагу заявниці на те, що в адміністративних справах сторонами є позивач та відповідач.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача, а відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця є приватний виконавець.
Щодо дотримання заявницею строку звернення до адміністративного суду та її заяви про поновлення цього строку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У своїй скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк оскарження постанов приватного виконавця.
Разом з цим, зміст скарги та доданих до неї документів не дозволяють встановити, чи отримувала ОСОБА_1 оскаржувані постанови від приватного виконавця, коли саме вона дізналася про їх існування і, як наслідок, про порушення своїх прав.
Заявниця вказує на те, що у вересні 2019 року не отримала заробітну плату та від роботодавця дізналася про те, що на її заробітну плату звернено стягнення за постановою приватного виконавця, однак до суду звернулася лише 16 листопада 2019 року.
В заяві про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 не зазначила, які саме причини завадили її своєчасному зверненню до суду, та не надала докази на їх підтвердження.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674).
Позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка її подала, в силу приписів ч. 1 ст. 2 цього Закону є платником судового збору.
Докази належності позивача до суб'єктів, яким ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.
Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 7 пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674).
Ст. 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1 921 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674, разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами про скасування двох постанов приватного виконавця, тобто нею заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Отже, судовий збір за подання позову з такими вимогами становить (1 921 грн х 0,4) х 2 = 1 536,80 грн.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення або зменшення розміру є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Аналізуючи норми ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону № 3476, Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для звільнення від сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674.
Поряд з цим, сама лише наявність умов, визначених цією статтею, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, у разі, якщо він не підтвердить належними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє йому сплатити судовий збір, або якщо його сплата призведе до погіршення майнового стану сторони.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 0840/4075/18.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи; у зв'язку з прийняттям приватним виконавцем оскаржуваних постанов, позбавлена засобів до існування і не спроможна сплатити судовий збір.
Зміст скарги та доданих до неї документів свідчить, що позивач працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», а також отримує пенсію по інвалідності.
У зв'язку з цим суд пропонує заявниці в обґрунтування клопотання про звільнення її від сплати судового збору надати довідку про розмір її пенсії, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про її доходи за попередній календарний рік, які можливо отримати в органах державної податкової служби.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки скарга не відповідає вимогам ч. ч. 2, 5 ст. 160, ч. 6 ст. 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: подання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, визначених ч. 5 ст. 160 КАС України, разом з її копією для відповідача; подання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому слід зазначити, коли ОСОБА_1 . дізналася про порушення своїх прав, які причини завадили її своєчасному зверненню до суду та надати докази поважності таких причин.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. ст. 160, 161, п. 3 ч. 1 ст. 171, ч. ч. 1-3 ст. 169, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни - залишити без руху.
2. Встановити особі, яка звернулася до суду, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:
- подання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, визначених ч. 5 ст. 160 КАС України, разом з копією позовної заяви для відповідача;
- подання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому слід зазначити, коли ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав, які причини завадили її зверненню до суду з дотриманням строків, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, та надати докази поважності таких причин.
4. Запропонувати особі, яка завернулася до суду, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору надати довідку про розмір її пенсії, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про її доходи за попередній календарний рік
5. Роз'яснити особі, яка звернулася до суду, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
7. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко