Справа № 617/897/19
Провадження № 2-а/617/20/19
09 жовтня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Павлюкової С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську Харківської області у загальному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Вовчанського ВП старшого сержанта поліції Ломакіна Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 26 травня 2019 року приблизно о 23 год .00 хв. він керував транспортним засобом, автомобілем «Ауді А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Торговій в м. Вовчанську Харківської області, а саме здійснював розворот на початку вул. Торгової в. м. Вовчанську Харківської області поза зоною дії дорожнього знаку 5.5 ПДР України. Під час здійснення розвороту до нього під'їхали працівники поліції та без надання будь-яких пояснень попросили надати документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Після надання документів поліцейські склали постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 255 грн. 00 коп. зазначивши у постанові, що він керував транспортним засобом у порушення дорожнього знаку 5.5, чим порушив п.п. 8.4 ПДР України. Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, постанова серії ДПО 18 № 202710 від 26 травня 2018 року винесена відносно нього підлягає скасуванню, оскільки винесена з грубим порушенням норм законодавства. Правила дорожнього руху він не порушував. Йому не було повідомлено про будь-яке вчинене правопорушення, його вина не була доказана поліцейським. Просив скасувати постанову серії ДПО 18 № 202710 від 26 травня 2018 року та закрити провадження по справі.
В судове засіданні позивач не з'явився, сповіщався про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
В установлений ч. 5 ст.162 КАС України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 6 ст.162 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що поліцейським СРПП № 1 Вовчанського ВП старшим сержантом поліції Ломакіним О.С. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 травня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, автомобілем «Ауді А-4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 26 травня 2019 року о 23 год. 00 хв., по вул. Торговій в м. Вовчанську Харківської області в порушення вимог дорожнього знаку 5.5, здійснив рух у зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 8.4 Правил дорожнього руху України.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395) постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.
Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Як зазначає позивач та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи, відповідачем під час винесення постанови не було надано можливості в повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Наведене свідчить, що відповідачем під час винесення постанови були грубо порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 року № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем не було дотримано встановлений законом порядок її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягають задоволенню.
Разом з тим, на час розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача - закриттю.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з сторін судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Вовчанського ВП старшого сержанта поліції Ломакіна Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 202710 від 26 травня 2018 року складену поліцейським СРПП № 1 Вовчанського ВП старшим сержантом поліції Ломакіним Олегом Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення з урахуванням положень, встановлених ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Відповідач - Ломакін Олег Сергійович, поліцейський СРПП № 1 Вовчанського ВП, старший сержант поліції, місцезнаходження - м. Вовчанськ, вул. Колокольцова 6.
Суддя -