Справа №613/1071/19 Провадження № 2/613/457/19
14 листопада 2019 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу №613/1071/19, пров. № 2/613/457/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання матері,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання матері, в якому просить: стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі 8 000 грн., з урахуванням індексації, кожного місяця, починаючи з дати подання позову і довічно.
Позов ОСОБА_1 мотивує тим, що ОСОБА_2 є її рідним сином. На даний час вона є пенсіонером, єдиним джерелом доходу є пенсія, однак вона не забезпечує їй необхідного рівня проживання. За станом здоров'я, вона потребує постійного лікування, та значну суму коштів витрачає на лікування для підтримки життєдіяльності. Через складні життєві обставини, та оскільки відповідач у справі не підтримує її матеріально, вона звернулась до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмовий відзив проти позову ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого позов матері вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки остання отримує пенсію, розмір якої складає 2 000 грн., що є більшим за встановлений законом прожитковий мінімум.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31 липня 2019 року Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 686.
Відповідно до довідки № 1353 від 24 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Богодухівське об'єднане управління ПФУ та отримує пенсію за віком. Загальний розмір пенсії за шість місяців, а саме з лютого по липень 2019 року становить 11 843 грн. 50 коп.
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Богодухівської районної ради» від 26 липня 2019 року, ОСОБА_1 , 1949 року народження , перебуває на «Д» обліку.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року надано роз'яснення, що обов'язок повнолітніх дочки, сина
утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним.
У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК).
Згідно з ч. 2 ст. 205 СК, при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі, і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Згідно ст. ст. 10 - 13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1 ) керує ходом судового процесу; 2 ) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення згоди між сторонами; 3 ) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4 ) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5 ) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є . є матір'ю відповідача у справі ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
На даний час позивач є літньою людиною, вік якої складає 70 років, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 07 червня 2000 року Орджонікідзевським РВ ХМУУНВС України в Харківській області, єдиним джерелом її доходу є пенсія, розмір якої за вересень 2019 року складає 2 000 грн. Також, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 за станом здоров'я перебуває на «Д» обліку в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Богодухівської районної ради», у зв'язку з чим, потребує матеріальної допомоги.
Однак позивачем на підтвердження необхідності та змоги сплати відповідачем аліментів на її утримання у розмірі 8 000 грн. не надано до суду належних доказів, зокрема щодо матеріального становища ОСОБА_2 , останньою не підтверджено, що значна частина її доходу (пенсії) витрачається нею на лікування та на сплату комунальних послуг, як це зазначено в самому позові, так на підтвердження даних тверджень нею не надано суду чеків на придбання ліків та квитанцій про сплату комунальних платежів.
На підставі викладеного, враховуючи, що судом не встановлено підстав для звільнення відповідача, як сина від утримання матері, яка є непрацездатною особою та потребує у матеріальній допомозі, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково та визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 грн., починаючи з 20 серпня 2019 року та довічно.
Судові витрати мають бути стягнуті з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 202, 205 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 10-13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний НОМЕР_4 , на її утримання у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот ) гривень, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року і довічно.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів в розмірі 6 500 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2019 року.