Справа № 569/21401/19
1-кс/569/9304/19
22 листопада 2019 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження за №12019180010006975 від 15.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Старший слідчий Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон «IPhone 7+», IMEI: НОМЕР_1 , який було вилучено у ході проведення огляду місця події, за адресою: м. Рівне, вул. Пушкіна, 4, та позбавити ОСОБА_5 можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 15 листопада 2019 року до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява ОСОБА_6 про те, що невідома особа 15.11.2019 року, приблизно о 10 год. 45 хв., перебуваючи в приміщенні кафе «Аміго» таємно викрала мобільний телефон марки «IPhone 7+»у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За вказаним фактом, на підставі ст. 214 КПК України, Рівненським відділом поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області 15.11.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010006975 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
15.11.2019 у ОСОБА_5 працівниками поліції було вилучено добровільно видане ними викрадене майно, а саме мобільний телефон марки «IPhone 7+», IMEI: НОМЕР_1 .
У зв'язку з викладеним, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, яке є предметом кримінального правопорушення, оскільки воно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст. 167 КПК України, а тому виникла необхідність у забороні розпоряджатися ним та використовувати його, оскільки їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема у незабезпеченні збереження речових доказів.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Гр. ОСОБА_5 , який викликався в судове засідання не з"явився.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши слідчого, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
В провадженні слідчого відділу Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010006975 від 15.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до знищення, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає задоволенню з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись вимогами ст.ст.131,132,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження за №12019180010006975 від 15.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «IPhone 7+», IMEI: НОМЕР_1 , який було вилучено у ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , та позбавити ОСОБА_5 можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів до Рівненського апеляційного суду з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Рівненського міського суду ОСОБА_1